Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
билетыыыыыыыыы / діяльність міжнародн.організацій.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
1.97 Mб
Скачать

1 Международное право/Под ред. Колосова ю.М., Кузнецова в.И. – м.: Международные отношения, 1998. – с. 243–244.

Розділ 12

до сфери компетенції організації. Незалежно від ступеня їх юридичної обов’язковості для членів акти неурядових ор-ганізацій не мають міжнародно-правового значения. На відміну від міждержавних організацій, які можуть мати досить широку сферу компетенції, неурядові організації завжди мають певну спеціалізацію або компетенцию1.

Міжнародні неурядові організації підтримують тісні зв’яз-ки з ООН та міждержавними організаціями. Залежно від авторитету неурядової організації їй надається та або інша кате-горія консультативного статусу при ЕКОСОР. Категорія I на-дається організаціям, які в своїй діяльності мають найбільше спільних інтересів з компетенцією ЕКОСОР. До категорії II належать організації, діяльність яких лише частково, в окре-мих питаниях, торкається сфери компетенції Ради. При ЕКОСОР існує Комітет з неурядових організацій. Згідно з резолюциями ООН, міжнародні неурядові організації можуть брати участь у підготовці її конференцій, в розробці резо-люцій. Неурядові організації мають консультативний статус і при деяких міжнародних регіональних організаціях. Так, при Раді Європи такий статус мають 350 неурядових організацій2.

Співробітництво неурядових організацій з міждержавни-ми здійснюється по таких основних напрямках:

♦ надання інформації про свою діяльність і розповсюджен-ня інформації, одержано! від міждержавних організацій;

♦ надання консультацій з питань, що входять до їх компе-тенції, іншим організаціям, суспільним трупам та окре-мим особам;

♦ участь у правотворчому процесі, розробка проектів міжнародних угод;

♦ спостереження за дотриманням норм міжнародного права, особливо в сфері прав людини і в справі охорони довкілля;

1 Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 53.

2 Международное право/Под ред. Колосова Ю.М., Кузнецова В.И. – М.: Международные отношения, 1998. – С. 245.

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

♦ утворення слідчих комісій для розслідування міжна-родних злочинів.

Найстаріші міжнародні неурядові організації утворилися ще в XIX ст. Так, одна з найвідоміших і найвпливовіших ор-ганізацій Міжнародний Червоний Хрест була заснована швейцарцем Анрі Дюнаном у 1863 р. її метою було надання гу-манітарної допомоги військовополоненим, хворим і поране-ним військовим під час війни. Пізніше допомога поширилася на тих, хто постраждав від стихійного лиха в мирні часи. Спо-чатку Червоний Хрест складався, за задумкою його організа-тора, лише із швейцарців як представників традиційно нейтрально! держави. Але вже дуже скоро осередки Червоного Хреста з’явилися в багатьох інших країнах. В регіонах з пану-ванням ісламу вони одержали назву Червоного Півмісяця, в Ірані - Червоного Лева і Сонця. Організація Червоного Хреста врятувала чимало людей від хвороб або голодної смерті.

У 1899 р. з’явився Міжпарламентський Союз, який складався з національних груп членів парламенту, які поділяли його цілі. Він був утворений парламентарями-пацифістами. Ви-щим органом Союзу визначена Конференція; Виконавчий комітет знаходиться в Женеві. Головною метою Міжпарла-ментського Союзу є сприяння миру й співробітництву між державами, запобігання світовій війні. До Союзу входять пар-ламентські групи з близько 90 країн. Як показав час, робота цієї організації виявилася не дуже ефективною.

Після Другої світової війни розпочався бурхливий процес утворення міжнародних неурядових організацій. Багато з них виникли як пацифістська реакція на жахливі прояви війни, наприклад, Міжнародна демократична федерація жінок (1945), Міжнародна організація журналістів (1946), Міжна-родна асоціація юристів-демократів (1946).

У зв’язку з утворенням ООН виникла в 1946 р. Всесвітня федерація асоціацій сприяння ООН (\Уог1сІ Ресіегаїіоп ог їЬе ИМ Аззосіаїіоп - \¥ТІЖА). Бона об’єднала національні асоціації підтримки ООН.

Розділ 12

Основні цілі Федерації: координація й сприяння діяль-ності національних асоціацій, що виступають у підтримку ООН, зміцнення міжнародного співробітництва й взаєморо-зуміння між народами.

Федерація має консультативний статус при ЕКОСОР і активно співробітничає з багатьма органами ООН.

Вищим органом Федерації є Пленарна асамблея; виконав-чим органом є Виконавчий комітет. Адміністративно-ор-ганізаційна робота здійснюється Секретаріатом. До асоціації Федерації входить близько 70 держав.

Всесвітня Федерація виступає за роззброєння, зміцнення міжнародного миру, розвиток співробітництва між країнами. Значну увагу приділяє економічним проблемам, що обговорю-ються в рамках ООН.

Найцікавішими для нас є міжнародні неурядові економічні організації (МНЕО). В 1895 р. було утворено Міжнародний ко-оперативний альянс, який об’єднує національні й регіональні союзи кооперативів. Його цілі: розвиток кооперативного руху, співробітництво між кооперативними організаціями різних країн. Має консультативний статус при ЕКОСОР. В 1920 р. за-сновано Всесвітню конфедерацію праці; спочатку вона була відома як Міжнародна конфедерація християнських профспілок, сучасну назву одержала в 1968 р. Нараховує понад 15 млн членів. Головною метою організація вважає підвищення заробітної плати і покрашення умов праці трудящих. Всесвітня федерація профспілок заснована в 1945 р.; загальна чи-сельність її членів сягає 200 млнчол.

Важливу роль у міжнародних економічних відносинах ма-ють торговельні і торговельно-промислові палати, які об’єдну-ють ділові кола й окремі фірми багатьох країн. В 1920 р. в Па-рижі була заснована Міжнародна торговельна палата, в 1966 р. утворена Конфедерація Азіатсько-Тихоокеанських торго-вельно-промислових палат. Ці організації об’єднують національні осередки торговельно-промислових палат.

Особливим різновидом МНЕО є “міжнародні клуби”. Найвідомішими з них є Лондонський клуб, який об’єднує

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

представників найбільших приватних банків кредиторів, і Римський клуб (1968), який має широкий спектр інтересів, у тому числі й у соціально-економічній сфері.

Міжнародні неурядові економічні організації класифіку-вати нелегко через їх велику чисельність і різноманітність їх цілей та функцій. Пропонується, наприклад, така типологія1:

♦ загальноекономічні міжнародні неурядові організації (Міжнародна торговельна палата, Спілка міжнародних ярмарків та ін.);

♦ галузеві міжнародні неурядові організації (Міжнарод-ний союз залізниць, Всесвітня асоціація туристських агенств та ін.);

♦ кооперативы міжнародні організації (наприклад, Міжнародний кооперативний альянс);

♦ громадські міжнародні неурядові організації (Міжна-родна асоціація економічних наук, Міжнародний стати-стичний інститут та ін.).

Можна неурядові економічні організації згрупувати й іншим чином, виокремлюючи міжнародні торговельні й торго-вельно-промислові палати з причини їх особливого значения в міжнародних економічних відносинах. Велику групу інших організацій доцільно виокремити як міжнародні об’єднання підприємців. Ця класифікація також досить умовна, оскільки міжнародні торговельно-промислові палати також об’єднують підприємців; але палати мають специфічну організаційно-функціональну структуру, специфічні цілі й принципи, тому їх слід вивчати як окрему групу організацій.

46. Підприємницькі міжнародні організації, які діють на приватномонополістичній основі, охоплюють як глобальний, так і регіональний рівні.

На світовому рівні до них належать такі міжнародні підприємницькі об'єднання:

1. Трьохстороння комісія (створена в 1973 році), яка об'єднує близько трьохсот представників великих ТНК, політичних кіл, економістів з США, Західної Європи, Японії. Комісія розробляє рекомендації з розв'язання конкретних проблем, які направляються в державні органи окремих країн. З комісією співпрацюють представники бізнесу розвинених країн, вона має неабиякий вплив на урядові органи та посідає провідне місце в системі взаємозв'язків західних країн.

2. Круглий стіл КО (CAUX Round Table), що заснований у 1986 році з метою об'єднання провідних бізнесменів Європи, Японії і США. Головними завданнями є: підвищення ролі бізнесу і промисловості як рушійної сили прогресивних глобальних змін, сприяння послабленню зростаючої напруженості в торгівлі та розвитку конструктивних економічних і соціальних взаємовідносин між країнами-учасниками торгівлі та їх взаємної відповідальності перед світовим співтовариством.

Круглий стіл КО розробив і ухвалив Декларацію "Принципи міжнародного бізнесу". Метою цього документа є вироблення світового стандарту відповідно до якого можна оцінювати поведінку у сфері бізнесу.

3. Європейський діловий конгрес (ЄДК), створений у 1997 році на засновницькій конференції в м. Бонні. Конференція ухвалила рішення про створення ЄДК як міжнародної неурядової організації, що об'єднує підприємців країн-учасниць ОБСЄ. Згідно зі Статутом, основними цілями діяльності ЄДК є: сприяння економічному співробітництву в регіоні ОБСЄ та економічному розвитку держав-учасників цієї організації; створення оптимальних умов для діалогу між політичними й діловими колами; захист прав і законних інтересів членів та надання допомоги з метою підвищення ефективності діяльності.

Принципова відмінність Європейського ділового конгресу від інших міжнародних неурядових організацій ОБСЄ полягає в тому, що він об'єднує безпосередніх учасників ринку, які здатні точніше, ніж політики, ідентифікувати економічні проблеми.

4. Міжнародна асоціація комерційних банків (МАКОБ), заснована в 1991 році комерційними банками держав Центральної і Східної Європи, Росії та інших країн СНД. МАКОБ є юридичною особою, некомерційною організацією, яка сприяє банкам в їх діяльності як на внутрішніх ринках, так і в зовнішньоекономічних зв'язках.

Асоціація забезпечує: допомогу в організації взаємодії комерційних банків, пошуку потенційних партнерів, підготовці і укладанні угод між комерційними банками, технічне сприяння організації та здійсненню банківської діяльності, надання на прохання консультаційних послуг і організацію підготовки аналітичних і методичних матеріалів з різних питань банківської діяльності, вивчення нових механізмів і форм зв'язку між банками-членами Асоціації чи з іншими банками і фінансовими організаціями, а також застосування їх на практиці; узагальнення інформації про фінансовий стан банків, кон'юнктуру валютних і фінансових ринків, валютних курсів і котирування; організацію зустрічей спеціалістів банків-членів Асоціації, семінарів і нарад з основних напрямів діяльності банків-членів МАКОБ.

5. Міжнародна асоціація з охорони промислової власності (АІППІ) - неурядова організація, яка об'єднує вчених і практиків, що займаються питаннями промислової власності в країнах-учасницях. До цілей діяльності АІППІ належать: розробка найважливіших і актуальних проблем у сфері охорони промислової власності; визначення єдиного підходу до розв'язання проблем; гармонізація вимог різних патентних систем; обговорення та складання резолюцій з питань охорони промислової власності; організація і проведення семінарів у різних країнах; здійснення співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ).

6. Асоціація торговців цукром-рафінадом, створена в 1891 році з метою встановлення правил і норм належної торгівлі рафінованим цукром у Великої Британії і на міжнародних ринках. В даний час правила Асоціації визнані в усьому світі як стандартні контрактні норми та використовуються більшістю міжнародних компаній, які здійснюють торгівлю цукром-рафінадом.

Завдання Асоціації включають: належне проведення торгівлі цукром-рафінадом; розробку правил і контрактних умов торгівлі цукром-рафінадом; надання послуг комерційного арбітражу для врегулювання суперечок; підтримку і захист інтересів членів Асоціації і торговельного товариства в цілому; оцінку збитків з контрактів на запити членів Асоціації.

7. Інститут міжнародних фінансів (ІМФ), створений у 1983 році і є всесвітньою асоціацією банків, брокерських компаній, інвестиційних фондів та інших фінансових установ.

8. Міжнародна асоціація з товарної нумерації (Асоціація ЕАН), заснована в 1977 році з метою сприяння міжнародній внутрішній торгівлі через поширення міжнародного уніфікованого штрихового товарного коду, розробки універсальної системи товарного кодування для застосування в торгівлі маркованими товарами, запровадження комплексних систем інформації, які ґрунтуються на використанні комп'ютерної техніки для обліку попиту і запасів товарів.

На регіональному рівні до міжнародних підприємницьких організацій належать:

1. Тихоокеанська економічна рада (ТЕР), заснована в 1967 році як об'єднання провідних бізнесменів Тихоокеанського регіону з метою сприяння розвитку міжнародної торгівлі та інвестицій; консультування урядів країн-учасниць і розробка рекомендацій з проблем розвитку Тихоокеанського регіону; сприяння індивідуальним членам у розширенні можливостей їх доступу до ринків за допомогою неформальних зустрічей з потенційними партнерами з країн-членів ТЕР; щорічного проведення Міжнародної генеральної зустрічі; організації поїздок представників бізнесу для розширення ділових можливостей; співробітництва з міжнародними організаціями: Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), Світової організації торгівлі (СОТ), Ради тихоокеанського економічного співробітництва (РТЕС).

2. Рада тихоокеанського економічного співробітництва, створена в 1980 році за ініціативою Японії та Австралії, об'єднує представників бізнесу, державних органів і наукової громадськості.

До основних цілей і завдань діяльності РТЕС належать: практичне розв'язання спільно з урядами й діловими колами проблем у сфері торгівлі, інвестицій, сприяння економічному розвитку у регіоні; вивчення перспективних економічних проблем в конкретних секторах, які становлять інтерес для підприємництва та урядів на регіональному рівні; здійснення програм із ключових питань торгівлі та інвестицій; проведення досліджень з питань політики у сфері бізнесу; координація дій цільових груп РТЕС і проектів; реалізація робочої програми РТЕС, яка охоплює торговельну політику, огляд економічної ситуації та перспектив у Тихоокеанському регіоні, ринки капіталу і фінансові ринки, малі й середні підприємства, науку й техніку, добувну промисловість і енергетику, телекомунікації, транспорт, туризм, рибальство, продовольство та сільське господарство.