II. Ритмізація мовлення і регуляція її темпо-ритмічних характеристик.

Досягається тільки при введенні ритмізації загальних рухів. Робота в цьому напрямі полягає в поетапному формуванні навички саморегуляції темпоритму загальних рухів, мовленнєвої артикуляції і лінгвістичної «продукції». Корекційна робота складається з 4-ох етапів.

На першому етапі дітей навчають можливості сприймати та оцінювати темпоритм рухів і музичних творів, оскільки необхідною умовою для вироблення навичкуи саморегуляції є усвідомлена оцінка темпоритму. На другому етапі дітей навчають можливості сприймати та оцінювати темпоритми мовлення оточуючих дітей на матеріалі віршованих і прозаїчних текстів. Третій етап роботи спрямований на навчання регулюванню власного темпоритму мовленнєвих і немовленнєвих рухів. На четвертому етапі діти навчаються оцінці власного темпоритму мовлення, що має велике значення для розвитку навичок самоконтролю.

При роботі необхідно виявити оптимальний ритм, в якому особам з клаттерінгом комфортно працювати.

Особливе значення для осіб із клаттерінгом має логоритміка, система якої добре розроблена у вітчизняній логопедії (Оганесян, 1981; Ричкова, 1985; Федорович, 2009 та ін.). Для дітей з клаттерінгом особливе значення має комплекс вправ, спрямований на нормалізацію темпу та ритму мовлення з використанням біологічного зворотного зв'язку. В даний час існує ціла низка комп'ютерних програм, які дозволяють контролювати та автоматизувати темпо-ритмічні характеристики мовлення. В основі логоритмічної роботи повинна лежати цілеспрямована модифікація темпо-ритмічних характеристик мовлення в осіб із клаттерінгом.

III. Розвиток внутрішньомовленнєвого програмування.

У дітей з клаттерінгом не виявляється стійких мовленнєвих порушень у лексичній і граматичній складовій мовлення, воно порушується в умовах ускладнених мовленнєвих завдань, у самостійному мовленні та свідчить перш за все про порушення послідовності в процесі реалізації програми. Завдання полягає в навчанні послідовності використання мовленнєвих елементів спочатку на рівні речення, а потім в текстових повідомленнях, що поступово ускладнюються. Велику роль в цьому процесі відіграє зорова опора на матеріал, що пред'являється (картки з написаним словом). Поетапно пропонується вибраний, предмет і дія з ним (2 картки), предмет, його ознака та дія з ним (3 картки) і так далі.

Необхідно в процесі всієї роботи обмежувати вербалізм осіб із клаттерінгом, пропонуючи їм чітку інструкцію використовувати в своїх відповідях тільки ті слова, які потрібні для виконання завдань.

Наявність змін в активності підкіркових моторних систем мозку, з чим пов'язані темпо-ритмічні розлади у всіх сферах діяльності, вимагає тривалих корекційних заходів, спрямованих на автоматизацію навичок, що формуються.

IV. Навчання самоконтролю, плануванню своїх дій, формування соціальних норм поведінки. Зміни в пізнавальній і особовій сферах вимагають виховних заходів щодо формування ієрархії потреб і мотивів в структурі діяльності. Ця робота заснована на формуванні актуальних потреб в зоні найближчого розвитку особистісних установок за допомогою поетапного переходу від одного мотиву до іншого. Вона здійснюється в загальному комплексі навчально-виховних заходів. Ця робота повинна спрямовуватися на зміну емоційно-особистісних реакцій в поведінці: на формування адекватних форм реагування і поведінки в цілому, розвиток соціальних установок особистості. В результаті корекційної роботи повинні виховуватися навички поведінки і спілкування.

Корекційні заходи потребують детальної, поетапної розробки з урахуванням психолого-педагогічної характеристики школярів із клаттерінгом.

В порівнянні з «чистим» клаттерінгом, при змішаних формах мовленнєвої патології клінічна картина складніша, а самі патологічні явища усного мовлення, на думку багатьох дослідників, більш резистентні до корекційного впливу. З цієї точки зору, діти з клаттерінгом. ускладненим заїканням, потребують триваліших і різноспрямованих корекційних упливів. Як правило, їм необхідний логопедичний масаж, нормалізація мовленнєвого дихання, більш поглиблена програма з розвитку внутрішньомовленнєвого планування висловлювання, психотерапія.