1. Статична координація

Визначається можливість утримання заданої пози: а) стояти поперемінно то на правій, то на лівій нозі. Спостерігається: утримання пози; утримання при різкому балансуванні, підігнута нога торкається підлоги; не вдається зберегти позу, сходження з місця. б) стояти навшпиньки».

Спостерігається: утримання пози, сходження з місця, балансування різко виражене; опускання на стопу, часте сходження.

2. Динамічна координація

а) визначається можливість стрибати поперемінно то на правій, то на лівій нозі (руки на стегнах). Спостерігається: вільно стрибає на одній нозі; торкається підлоги однією ногою; спільне м'язове напруження; сильні помахи руками; не вдається стрибати на одній нозі; б) визначається можливість стрибати з місця через мотузку, яка знаходиться на відстані 20 см від підлоги. Спостерігається: стрибок проводиться легко і вільно; стрибок ніякий, не вдається відштовхнутися двома ногами; стрибок не вдається.

3. Одночасність рухів

а) визначається можливість виконання рухів двома руками одночасно; справа і зліва по бокам сірникової коробки розташовується по 10 сірників з кожного боку (на відстані, рівній довжині сірника); дитині пропонується укласти сірники в коробку, взявши одночасно обома руками з кожного боку по сірнику і одночасно покласти їх в коробку. Спостерігається: одночасні рухи обома руками вдаються, сірники беруться і кладуться одночасно, рухи не завжди одночасні; одночасні рухи не вдаються; б)визначається можливість одночасних рухів рук і ніг; дитині пропонується котушка ниток; маршируючи, вона повинен змотувати з котушки нитку й нанизувати її на вказівний палець. Спостерігається: марширує і намотує нитку одночасно; рухи не завжди одночасні; одночасні рухи не вдаються. Відмічається також загальний характер рухів: спритний, ніякий; пластичний, незграбний.

Процедура обстеження дрібних рухів пальців рук

Дитині пропонується виконати наступні вправи: 1) з'єднати великий палець руки зі всіма останніми по черзі спочатку на правій, потім на лівій руці; 2) загнути кожен з пальців по черзі на правій і лівій руці: 3) з'єднати пальці однієї руки з пальцями іншої, «пальчики вітаються»; 4) застібання і розстібання гудзиків, зав'язування шнурків.

Відзначається: провідна рука — точне і чітке виконання; недостатньо чітка; погана координація, незручність.

Процедура обстеження довільних мімічних рухів

Визначається виразність міміки при виконанні наступних проб: а) підняти брови («здивуватися»); б) примружити очі («яскраве сонце»); у) зморщити ніс («кислий лимон»); г) посміхнутися («веселий клоун»); д) надути щоки «товстий помідор»); е) випнути губи («імітація свисту»).

Відзначається: міміка жвава, виразна, адекватна; недостатньо виразна; міміка млява; амімічність.

Процедура обстеження моторики артикуляції

Визначається точність, об'єм, рухливість, переключення рухів при виконанні наступних артикуляційних поз під рахунок логопеда до 10:

а) утримання губ в позі «посмішка» (як при звуці «і»); б) утримання губ в позі «овал» (як при звуці «о»); у) утримання губ в позі «трубочка» (як при звуці «у»); г) утримання язика в позі «лопатка»; д) утримання язика в позі «голочка»; е) утримання язика в позі «вітрило»; ж) переключення рухів губ («посмішка» — «трубочка»); з) доторкнутися кінчиком язика по черзі до правого і лівого кутів рота («годинник»); і) торкання кінчиком язика до верхніх і нижніх зубів («гойдалки»); до) поклацувати язиком («конячки»). Відзначається: утримує задану позу, добре переключається з одного руху на інший, рухи точні, в повному об'ємі; рухи недостатньо точні, не в повному об'ємі, переключення порушене несуттєво; відсутність утримання пози, виражені зміни об'єму, точності і переключення артикуляційних рухів.

Д. Обстеження мовленнєвої функції

1. Анатомічна будова органів артикуляції (норма або патологія; якщо патологія — вказати яка).

1. Характеристика рухів органів артикуляції. (Характеристика пишеться на основі дослідження артикуляційної моторики, див. пункт «Г».)

2. Характеристика звуковимови (спотворення, відсутність, заміни, змішування звуків) і фонематичного слуху, стан складової структури слова, аналізу і синтезу звукового складу слова.

3. Лексичних будова мовлення — кількісна і якісна характеристики словника.

4. Граматичне оформлення мовлення (типи вживаних речень, наявність аграматизмів, їх прояви; сформованість зв'язного мовлення).

5. Особливості мовленнєвої поведінки. Аналізуються контактність, мовленнєва активність, включеність у спілкування, стриманість, імпульсна, характер реакції на зміну обстановки (динамічність і своєчасність мовленнєвих процесів, переключення при зміні тематики спілкування), організованість мовлення.

6. Темп мовлення (прискорений значно; прискорений не суттєво; помірний; уповільнений трохи ; уповільнений значно; нерівний).

7. Голос (гучний; тихий; модульований; немодульований; з носовим відтінком; хриплий і ін.).

9. Дихання (груднобрюшне, верхньогрудне; ритмічне, аритмічне; достатнє за глибиною, поверхове, напружене та ін.).

10. Вираженість заїкання в різних видах мовлення:

1. у зв'язаному мовленні;у відбитій мові;

1. в шепітному мовленні;

2. в автоматизованих словах;

3. при читанні віршів;

4. при читанні прози;

5. у запитально-розповідному мовленні;

6. у розповіді на задану тему;

7. при переказі прочитаного;

10) у спонтанному мовленні.

11. Тип мовних судом: тонічні, клонічні, змішані.

11. Локалізація судом:

• дихальні: інспіраторні; експіраторні;

• голосові: вокальні; змикаючі, голосові: дрижащий горловий спазм;

• артикуляційні: губні; язикові; судоми піднебінної завіски.

• складні лицьові судоми.

13. Наявність важких звуків (звукофобия).

13. Наявність емоційна значущих мовленнєвих ситуацій (детально перерахувати дані ситуації).

13. Наявність мовленнєвих прийомів: (заміни слів; перестановки слів; емболофразії; довільне обмеження мовленнєвого спілкування).

14. Наявність насильницьких спів дружніх рухів та їх характер.

15. Суб'єктивні відчуття, випробовувані дитиною із заїканням у момент мовленнєвих труднощів: напруження в губах; напруження в мовленні; напруження в підборідді; напруження у горлі; напруження в грудях; напруження в області діафрагми; спільна м'язове напруження; скованість; труднощі дихання і тому подібне (Ці дані виясняются тільки у підлітків і дорослих.)

18. Чинники, що підсилюють заїкання: хвилювання; втома; бесіди з незнайомими; шум; самоконтроль та ін. (для дорослих — алкоголізація).

19. Чинники, що покращують мовлення: шум; самоконтроль; переключення уваги, поєднання мовлення з рухом.

19. Реакція на допомогу співбесідника: позитивна;негативна; байдужа.

19. Відношення до мовленнєвого дефекту: адекватне; неадекватне; надцінне.

20. Наявність страху мовлення: вибірково ситуаційний; генералізований та ін.

21. Наявність періодів мовлення без заїкання: регулярність, тривалість.

22. Вплив емоційного стану на прояви заїкання.

23. Перебіг заїкання: прогредієнтне; регредиеієнтне; стаціонарне; хвилеподібне.

24. Супутні до заїкання інші дефекти мовлення.

25. Визначення ступеня вираженості мовленнєвих судом: легкий ступінь; середньо-легкий; заїкання середнього степеня тяжкості; середньо-важкий ступінь заїкання; тяжкий ступінь заїкання; мовлення практично неможливе із- за заїкання.