54 Гімнастика перед сном

Декілька вправ перед засинанням сприяють розслабленню м'язів, рівно­мірному спокійному диханню.

Вправи робити біля ліжка, максимально роздягнутими, у приміщенні з відкритим вікном.

1. Стоячи, підняти руки вперед, угору -вдих, опустити через боки дони­зу -видих. Повторити 3-4рази, спокійно.

2. Стоячи, повернутися праворуч, праву руку вбік -вдих. Повернутися у в. п., рукуопустити -видих. Те саме -ліворуч, лівою рукою. Повторити 3-4рази, повільно.

3. Стоячи, ноги нарізно, руки на поясі -вдих. Нахил уперед, руки в сто­рони -видих. Повторити 3-4рази, спокійно.

Психогімнастика

Психогімнастика - цс спеціальні заняття (вправи, етюди, ігри), спрямо­вані па розвиток та корекцію пізнавальної та емоційно-особистісної сфери дитини.

Між тілом та психікою людини, її свідомістю існують складні взаємо­зв'язки. Враховуючи це, фізичні вправи можна використовувати не тільки для фізичного удосконалення, а й для розвитку пам'яті, уваги, волі, уяви, творчих здібностей. До змісту фізкультурних занять пропонуємо включати не тільки ігри та вправи, що розвивають пам'ять, увагу, а п такі нетрадиційні методи, як вступна медитація, спонтанний танок, релаксація. Ці засоби до­помагають створити на заняттях позитивний емоційний настрій, зняти втому, подолати скутість. За допомогою цих методів у дітей розвиваються навич­ки концентрації уваги, пластика, координація рухів. Вправи супроводжують різними текстами,які допомагають дітям уявити той чи інший образ.

На фізкультурних заняттях варто використовувати ігри та вправи з психогімнастики для подоланим страхів дітей; імітації переходу від одних внутрішніх проявів настрою до протилежні їх (сум - радість, втома – бадьорість тощо). Практикують уявлення себе в протилежних образах (Буратіно – Карабас - Барабас, ди­нозавр —метелик тощо).

Ці пспхогімнастичні вправи та ігри повинні вирішувати комплекс за­вдань. Серед них необхідно виділити такі:

І. Розвиток уяви, яка забезпечує не тільки створення нових образів, а іі специфічне входження дитини в ці образи. А через них - у цілісний пси­хосоматичний стан.що допомагає успішному вирішенню поставлених на занятті завдань.

55

2. Психофізична релаксація, зняття інтелектуальної та емоційної напруги.

3. Гармонізація стосунків з іншими людьми (дітьми та дорослими).

4. Виховання здібностей до самопізнання, формування ціннісного став­лення до свого внутрішнього світу, власних можливостей, впевненості в собі та ін.

Імітаційні вправи

Значне місце в навчанні дошкільників відводять застосуванню наоч­них прийомів: показу вправ, імітацій, використанню зорових орієнтирів. У процесі навчання імітаційних вправ визначальним є показ.

Засвоєння фізичних вправ будується на розвитку здібності копіювати зразки дорослого. Me випадково П. Лесгафт приділяв велику увагу першим імітаційним іграм дитини. Він вказував, що шляхом імітації діти самостійно відновлюють побачене в оточуючому середовищі, при цьому дитина набуває вміння розпоряджатися своїми силами, розмірковувати над своїми діями і за допомогою одержаного таким чином досвіду долати ті перешкоди, які вона зустрічає в житті¹.

Відомо, що якість виконання руху пов'язана з розумінням вимог до йо­го здійснення. Отже, фізичному керівнику необхідно вирішити питания пророзробку такої методики, за якої рухи приносили б дітям радість, а педагог стимулював їх правильне і точне виконання. При цьому треба враховувати, що слово в молодшому дошкільному віці є слабким подразником. Зв'язок між словесними вимогами, називанням дії та дією ще слабкий, і тому дитина на слово може, відповісти потрібним рухом тільки при наявності достатньої кількості уявлень. У цьому віці слово повинне мати опору на зоровий по­дразник, а потім підкріплятися дуже сильним руховим сигналом.

Показ та імітація здійснюють різноманітну дію на придбання досвіду. Копіюючи явища оточуючої дійсності, дитина повинна визначити, яка час­тина тіла може точніше передати відповідний рух, в якому напрямку по­винна бути виконана дія, з якою амплітудою треба її викопувати. Достатньо подивитися, як діти повторюють рухи потягу чи автобуса: одні тупотять на­півзігнутими ногами, руки в них при цьому зігнуті, інші виконують колові рухи зігнутими в ліктях руками, треті суміщають рухи рук і ніг.

Спостереження за виконанням дітьми рухів показало, що вправа "Птахи змахують крилами" показала, що діти звично піднімають руки значно нижче рівня плечей, роблять невеликі змахи, не відчуваючи при цьому особливої м'язової напруги, оскільки руки зігнуті в ліктях. Рухи в ліктьовому суглобі

частіше всього відсутні. З метою з'ясування уявлень про амплітуду рухів потрібно запропонували дітям показати, як літають горобці, а потім - як літають ворони.

Спочатку навчання повинно бути спрямоване на забезпечення більш точного сприйняття рухів.

Наприклад. На прогулянці діти разом з вихователем проводять спосте­реження за голубами. У цих великих за розміром птахів рухи крил більш повільніші, ніж у інших пернатих. Це дозволяє краще помітити їх напря­мок і характер дій. Звертають увагу дітей також на положення крил голубів, відмічають, що при польоті вони добре розпрямляють крила, піднімають їх вбоки. Потім запропонувати дітям самостійно, без показу, відновити політ голубів. Діти, копіюючи птахів, піднімають прямі руки, широко розводять їх в сторони.

У подальшому необхідно зосередити увагу дітей на тому, як літають во­рони, граки. Більшість дітей добре передають напрямок руху крил птахів, намагаючись витягнути руки, щоб "полетіти".

Продовження роботи має бути пов'язане з уточненням амплітуди рухів. Доцільно організувати спостереження за горобцями. З першого разу діти безпомилково повторюють напрямок змаху крилами.

На наступному етапі роботи необхідно звернути увагу на те, що у го­робця крила маленькі, а у ворони, голуба крила великі, при польоті вони повільно піднімають і опускають їх. Організувати ігри на диференціювання амплітуди і темпу рухів руками. Наприклад, рухлива гра "Горобці і воро­ни".

Така робота переконує в тому, що вже молодші дошкільники можуть розрізняти амплітуду, темп руху і свідомо їх регулювати. З допомогою ви­користання названих прийомів вдається домогтися гарного виконання вправ без показу (за нагадуванням) на ранковій гімнастиці, на заняттях, в рухли­вих іграх. Таким чином, введення прийому імітації допомагає досягти точ­ного і вірного здійснення рухової дії, виразного, емоційного руху, здійснює позитивний вплив на розвиток спостережливості у дітей.

Додаток 8