3.2. Поняття про суміжні права.

Суміжні права базуються на використанні чужих ав­торських прав. Часто необхідно, щоб між автором і публікою був посередник. Ним є виконавець (наприклад, автор вміє створювати чудові пісні, але має кепський го­лос, щоб самому їх співати). Окрім виконавців, посеред­никами між авторами і громадськістю вважаються вироб­ники фонограм та організації радіотелемовлення.

Суб'єкти суміжних прав мусять користуватися своїми правами так, щоб не порушувати права авторів творів, які використовуються ними. Виробники фонограм і ор­ганізації мовлення не повинні порушувати права авторів і виконавців, а організації мовлення мають під час своєї діяльності не порушувати права виробників фонограм, авторів і виконавців.

Закон України передбачає лише цивільно-правові способи захисту авторського права й суміжних прав.

Стаття 176 «Порушення авторського права й суміж­них прав» Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року сформульована так:

1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм і програм мовлення, їх неза­конне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, а також інше використання чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права, якщо події за­вдали матеріальної шкоди у великому розмірі, —караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподат­кованих мінімумів доходів громадян або виправними ро­ботами на строк до двох років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, або даних, виконань, фонограм, програм мов­лення та обладнання і матеріалів, призначених для їх ви­готовлення і відтворення.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завда­ли матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, — караються штрафом від двохсот до восьмисот неопо­даткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, або даних, виконань, фонограм, програм мовлення та облад­нання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, — караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподат­кованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо вартість примірників незаконно відтворе­них чи розповсюджених творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань фонограм і програм мовлення аудіо- та відеокасет, дискет та інших носіїв інформації або сума доходу, отриманого в результаті незаконного опублікування, виконання, по­казу чи публічного оприлюднення творів, комп'ютер­них програм, баз даних, виконань фонограм, програм мовлення, продажу аудита відеокасет, дискет, інших носіїв інформації у сто і більше разів перевищує неопо­даткований мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі, — якщо їх вартість або су­ма доходу в тисячу й більше разів перевищує неоподат­кований мінімум доходів громадян.

Слід у даній лекції згадати і про три статті з Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 164⁶ «Публічний показ без прокатного по­свідчення кіно- і відеофільмів» тягне за собою накладен­ня штрафу від двадцяти до сорока п'яти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян з конфіскацією кіно- і відеофільмів, які демонструються без прокатного посвід­чення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після за­стосування заходів адміністративного стягнення, — тяг­нуть за собою накладення штрафу від сорока п'яти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян з конфіскацією кіно- і відеофільмів, а також грошей, отриманих від їх демонстрування.

Стаття 164⁷ «Порушення умов публічного демонст­рування кіно- і відеофільмів».

«Публічний показ кіно- і відеофільмів з порушенням умов публічного демонстрування, передбачених прокат­ним посвідченням, — тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією кіно- і віде­офільмів, а також грошей, отриманих від їх демонстру­вання.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після за­стосування заходів адміністративного стягнення, — тяг­нуть за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією кіно - і відеофільмів, а також грошей, от­риманих від їх демонстрування».

Стаття 164⁸ «Тиражування кіно - і відеофільмів без прокатного посвідчення».

«Тиражування без прокатного посвідчення з метою продажу, прокату публічного показу або розповсюдження кіно - і відеофільмів, — тягне за собою накладення штра­фу від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмо - і відеокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, от­риманих від їх реалізації.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, — тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яноста до ста тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян з конфіскацією фільмо - і відеокопій, за­собів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від реалізації».

Можливо, у зазначених вище статтях вбачається пере­дусім намагання держави забезпечити належні правила гри в підприємницькій діяльності, а не турбота про неухильне дотримання авторських і суміжних з ними прав. Дехто стверджуватиме, що малося на увазі і те, і інше.

Найважливішим джерелом законодавства, що регулює питання правової охорони об'єктів авторського права і суміж­них прав, є міжнародні договори та угоди. Ст. 5 Закону України «Про авторське право і суміжні права» закріплює принципову норму про те, що якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановле­но інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України, то за­стосовуються правила міжнародного договору. Таке вирішення пи­тання, що міститься в усіх законодавчих актах, які регулюють пра­вовідносини, пов'язані з правовою охороною інтелектуальної влас­ності, має велике практичне значення. Воно означає, що норми міжнародних договорів України мають перевагу перед внутрішнім українським законодавством, у зв'язку з чим їх роль у врегулюванні правовідносин у сфері інтелектуальної власності надзвичайно висо­ка.

До числа міжнародних договорів України, що стосуються об'єктів авторського права і суміжних прав, відносяться як ті з них, що були укладені ще колишнім Радянським Союзом, так і ті, що вже підписані Україною як незалежною державою. Як відомо, СРСР із 1968 р. був членом ВОІВ, з 1973 р. брав участь у Всесвітній (Же­невській) конвенції про авторське право 1952 р. Україна на сього­дні є членом:

- Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (діє в Україні з 25 жовтня 1995 р.);

- Всесвітньої конвенції про авторське право (діє в Україні з 27 травня 1973 р.);

- Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (діє в Укра­їні з 18 лютого 2000 р.);

- Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконав­ців, виробників фонограм і організацій мовлення (діє в Україні з 12 червня 2002 р.);

- Договору ВОІВ про авторське право (діє в Україні з 6 березня 2002 р.);

- Договору ВОІВ про виконання і фонограми (діє в Україні з 20 травня 2002 р.).

Контрольні питання до лекції № 3

1. Що таке авторське право?

2 Які особливості захисту авторського права?

3. Що таке суміжні права?

4. В яких міжнародних договорах приймає участь Україна стосовно охорони авторського права і суміжних прав?

ЛЕКЦІЯ № 4. ПРОМИСЛОВА ВЛАСНІСТЬ В УКРАЇНІ

План.

4.1. Поняття промислової власності.

4.2. Охорона винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин і топографій інтегральних мікросхем?

4.3. Охорона знаків для товарів і послуг, зазначень про походження товарів та інших об’єктів охорони промислової власності.