- •1. Аналітична частина
- •1.1 Асортимент і характеристика проектованої продукції, сировини та допоміжних матеріалів
- •Таблиця 1 - Асортимент проектованої продукції.
- •Таблиця 1.1-Органолептичні показники ректифікованого етилового спирту
- •Таблиця 1.2-Фізико-хімічні показники ректифікованого етилового спирту
- •Таблиця 1.3–Характеристика сировини (зернових культур)
- •Таблиця 1.4-Характеристика головної фракції етилового спирту
- •Таблиця 1.5-Характеристика сивушного масла
- •Таблиця 1.6-Характеристика допоміжних, миючих, дезинфекційних засобів
- •1.Аналітична частина
- •1.2 Принципова технологічна схема
- •1.3 Вибір і обґрунтування технологічних способів та режимів
- •Брагоректифікаційні установки
- •Брагоректифікаційна установка прямої дії
- •Принцип побудови схеми бру прямої дії:
- •Принцип побудови схеми бру непрямої дії.
- •Брагоректифікаційна установка напівпрямої дії
- •Принцип побудови схеми бру напівпрямої дії.
- •Принцип побудови схеми бру з додатковими колонами
- •Брагоректифікаційні установки, що працюють під розрідженням
- •Таблиця 1.8 –Порівняльна характеристика брагоректифікаційних установок
- •1.4 Опис апаратурно-технологічної схеми
- •2. Розрахункова частина
- •2.1 Вихідні дані для розрахунків
- •2.2 Розрахунок продуктів
- •Витрати зерна для отримання 100 дал спирту
- •Витрати ферментного препарату
- •Приготування замісу
- •Температура замісу
- •Термоферментативна обробка замісу
- •Оцукрювання розрідженої маси
- •Приготування виробничих дріжджів
- •Зброджування сусла
- •Спирт і продукти ректифікації
- •Таблиця 1.9 – Зведена таблиця розрахунків
- •3.Схема технохімічного контролю
- •4.Висновки
- •5.Список використаної літератури
Температура замісу
Теплоємність замісу:
Сзам=(Gкр*С1+Gв*С2+Gбар*С3+mфзам*С4)/Мзам,
де С1 – теплоємність кукурудзи, кДж/кг*град;
С2 – теплоємність води, кДж/кг*град;
С3 – теплоємність фільтрату барди, кДж/кг*град;
С4 – теплоємність ферментного препарату, кДж/кг*град;
Сзам=(2387*1,5+5848*4,2+2506,3*4,17+1,179*4,185)/ 10742,7=3,59кДж/кг*град.
Кількість тепла замісу:
Qзам=Gкр*С1*tкр+Gв*С2*tв+Gбар*С3*tбар+mфзам*С4*tфзам;
Qзам=2387*1,5*20+5848*4,2*50+2506,3*4,17*100+1,179*4,185*25=2344940,45 кДж.
Температура замісу в збірнику:
tзам=Qзам /Mзам*Сзам;
tзам=2344940,45 /10742,7 *3,59=61 0 С
Термоферментативна обробка замісу
У контактній головці перед поступанням в термоферментатор заміс підігрівають до температури tк=800 С парою з тиском 130 кПа. Витрата пари складуть:
Gп.тфо=Mзам*Сзам(tк-tзам)*1,02/(2739-398);
Gп.тфо=10742,7 *3,59* ( 80-61 ) * 1,02 / (2739 – 398) =319,3 кг,
де, 1,02 – коефіцієнт, що враховує втрати пари в навколишнє середовище;
2739 – ентальпія пари (тиск 130 кПа), кДж/кг;
398 – ентальпія конденсату пари, кДж/кг;
Маса замісу, що виходить із контактної головки в термоферментатор:
Gзам.тфо=Mзам+Gп.тфо;
Gзам.тфо=10742.7+319.3=11062 кг.
Оцукрювання розрідженої маси
Оцукрювання розрідженої маси передбачено у бродильному апараті. У даному розрахунку розріджену масу охолоджують в спіральному теплообміннику з оцукренням в бродильному апараті.
Після розрідження відбирають 8-10% сусла на дріжджегенерування. Решта поступає на охолодження до температури складки з 85-95 0С до 28-30 0С.
Кількість сусла яка перекачується на охолодження до температури «складки»:
Gскл= Gзам.тфо *90/100;
Gскл= 11062*90/100=9955,8 кг.
Із маси замісу 10 % сусла відбирають для приготування виробничих дріжджів:
10742,7 * 0,1 = 1074,27кг
Кількість води, яка використовується на охолодження розрідженої маси при охолодженні її до 300 С:
Gохол.в= Gскл*Сзам*(85-30)/Св*(45-20);
Gохол.в=9955,8*3,59*(85-30)/4,2*(45-20)=18721.6кг,
де, 45 і 20 – температура води на виході і вході в теплообмінник, 0С.
У бродильний апарат вносять антисептик «Фріконд» з розрахунку 50 см3 на 1 м3 сусла:
Vфріконд= Gзам.тфо *50/ρ*100;
Vфріконд=11062*50/1100*100= 5,03 г.
Приготування виробничих дріжджів
Кількість сусла, що подається в дріжджогенератори;
Gсус.др =Gзам.тфо*0,1;
Gсус.др=11062*0,1=1106,2 кг.
Витрати води на охолодження сусла в дріжджанці до 28-30 0С
Gох.в.др=Gсус.др*Сзам*(85-30)/Св*(40-20);
Gох.в.др=1106,2*1,1*3,59 * (85 - 30) / 4,19 * (40 - 20) =2867кг,
де, 20 і 40 – температура охолоджуючої води на вході і виході із поверхні охолодження, 0 С.
1,1 – коефіцієнт, що враховує збільшення маси в дріжджанці за рахунок внесення засівних дріжджів.
У дріжджанку вносять з розрахунку на 1 м3 1,3 кг ортофосфорної кислоти, тобто з розрахунку на 100 дал спирту вносять
- ортофосфатної кислоти 1074,27* 1,3/ 1000 =1,4 кг.
Витрати вуглеводів на утворення спирту і накопичення маси під час вирощування виробничих дріжджів:
GВВ=Gсус.др*1,1*(19,11-10)/100;
GВВ=1106,2* 1,1 (19,11 - 10) / 100 =110,8 кг,
де 19,11 – початкова концентрація сухих речовин сусла, %;
10 – концентрація сухих речовин у дріжджах, %.
Під час вирощування дріжджів виділяється діоксиду вуглецю:
СО2= GВВ* Bnp*1,002*0,7893/100;
СО2= 110,8* 66,5 * 1,002 * 0,7893*0,9554 / 100 =55,7 кг,
де 1,002 – коефіцієнт, що враховує втрати спирту при перегонці бражки;
0,7893 – густина безводного спирту, кг/дм3;
0,9554 – вихід діоксину вуглецю, кг / кг спирту.
Маса виробничих дріжджів:
Мвр.др=Gсус.др*1,1- СО2+0,442+0,137;
Мвр.др=1106,2* 1,1 –55,7 +0,442+0,137= 1160,5 кг.