- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Київ нухт 2012
- •Основні правила роботи у хімічній лабораторії та техніка безпеки
- •Лабораторна робота №1 Основні класи неорганічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Атомно-молекулярне вчення
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 3 Теплові ефекти хімічних реакцій
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 4 Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага.
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №6 Розчини електролітів. Гідроліз солей
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №7
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №8 Електрохімічні процеси
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 9 Координаційні сполуки
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №10 Властивості елементів VII –а групи та їх сполук
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Властивості Мангану, Ренію та їхніх сполук
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота 11 Властивості елементів VI-а груп та їхніх сполук
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Властивості елементів VI-в групи та їхніх властивостей
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота 12 Властивості елементів V-а групи та їхні властивості
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 13 Властивості елементів IV I III груп
- •Властивості елементів IV групи
- •Властивості елементів ііі групи
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 14 Властивості елементів II групи
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 15 Властивості елементів і групи
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 16 Елементи підгрупи Феруму
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Рекомендована література
Завдання та запитання для самопідготовки
1. Визначте електрорушійну силу концентраційного гальванічного елемента, утвореного з двох мідних електродів, занурених у розчини: один з них з концентрацією 0,0001М, другий – з концентрацією 1М.
2. Визначте ЕРС та запишіть електродні процеси гальванічного елемента, складеного із Zn платівки, зануреної в розчин солі цинку з молярною концентрацією 0,1 моль/л та Zn пластинки, зануреної в розчин такої ж солі з концентрацією 0,001 моль/л.
3. Визначте ЕРС та запишіть електродні процеси гальванічного елемента, складеного із Zn пластинки, зануреної в розчин солі цинку з молярною концентрацією 0,1 моль/л та Cu пластинки, зануреної в розчин солі купруму з молярною концентрацією 0,001моль/л.
4. Потенціал магнієвого електрода, зануреного в розчин солі Mg, дорівнює – 2,41 В. Розрахувати концентрацію іонів [Mg2+] в розчині, якщо стандартний електродний потенціал магнію Е0 Mg/Mg2+ = –2,37 В.
5. Розрахувати концентрацію іонів водню [Н+] в розчині, в якому потенціал водневого електрода дорівнює –82 МВ.
6. Скласти схему електролізу розчину нітрату калію. Чому дорівнює кількість витраченої електрики, якщо на аноді виділилось 280 мл газу (н.у.)? Що і в якій кількості виділилось на катоді?
7. Яка кількість міді виділилась на катоді при пропусканні через розчин сульфату міді струму силою 3А протягом 1 год 20 хв 40 с? Який газ і в якій кількості виділився на аноді?
8. Через розчин сульфату цинку пропустили струм силою 2А протягом 30 хв. На катоді виділилось 1,21 г цинку. Визначити вихід цинку за струмом.
9. Виріб із металу А покрито металом В. Який із металів буде піддаватись корозії при руйнуванні цілісності покриття і скласти схему гальванічного елемента, що утворився і рівняння катодного та анодного процесів: а) в кислому середовищі; б) в нейтральному середовищі; в) у вологому повітрі.
1. А – Fe і В – Sn;
2) А – Al і В – Cu;
3) А – Fe і В – Ni;
4) А – Fe і В – Zn;
Наведіть рівняння електродних процесів.
10. Скласти схему електрохімічної корозії лудженого заліза (Fe –Sn): а) в кислому середовищі; б) в нейтральному середовищі.
Лабораторна робота № 9 Координаційні сполуки
Мета: познайомитись з реакціями комплексоутворення та їх особливостями, навчитись розрізняти комплексні сполуки серед інших, вивчити їх основні властивості.
Дослід 1. Катіонні комплекси.
1. В дві пробірки внести по 3-4 краплі розчинів солей: в першу нікелю (ІІ) сульфату, в другу купруму (ІІ) сульфату і такий самий об’єм лугу. До отриманих осадів прилити 5-6 крапель 25%-го розчину аміаку. Що відбувається? Написати рівняння реакцій. Координаційне число нікелю (ІІ) дорівнює 6, а купруму (ІІ) 4.
2. До розчинів солей цинку та кадмію додати невелику кількість розбавленого розчину аміаку, а потім його надмір. Поясніть процеси, що відбуваються у розчинах.
Дослід 2. Аніонні комплекси.
1. Калію тетрайодобісмутат. У пробірку з 3-4 краплями розчину бісмуту (ІІІ) нітрату прилити по краплях розчин калію йодиду до випадіння темно-бурого осаду бісмуту йодиду. Осад розчинити в надлишку калію йодиду. Розчин бісмуту нітрату можна замінити розчином ртуті (ІІ) нітрату. Отримаємо калію тетрайодомеркурат (ІІ). Написати рівняння реакцій, враховуючи, що координаційні числа бісмуту і ртуті однакові і дорівнюють чотирьом.
2. Гідроксокомплекси.У кожну з двох пробірок налийте відповідно розчини солей цинку і хрому (ІІІ), в кожну добавити по краплях розбавлений розчин лугу. Спочатку спостерігати утворення осаду, а потім його розчинення в надлишку лугу. Записати рівняння реакцій отриманих гідрокомплексів, вважаючи, що координаційне число цинку і хрому (ІІІ) відповідно дорівнює 4 і 6.
3. До невеликої кількості розчину арґентуму нітрату додати 3-4 краплини розчину натрій тіосульфату, а потім його надмір. Що відбувається? Написати рівняння реакцій.
Дослід 3. Дослідження утворення гідроксокмплексів амфотерними металами.
В окремі пробірки налийте по 0,5 мл розчину солей феруму (ІІІ), цинку, купруму (ІІ), кобальту (ІІ), нікелю (ІІ), плюмбуму (ІІ), хрому (ІІІ) і солі алюмінію. У кожну пробірку додавайте по краплям розбавлений розчин лугу до утворення осаду. Колір утворених осадів відмічають у таблиці:
Катіони |
Колір осаду, що утворився |
Зміни, що відбулися при додаванні концентрованого лугу |
Fe3+ |
|
|
Zn2+ |
|
|
Cu2+ |
|
|
Co2+ |
|
|
Ni2+ |
|
|
Pb2+ |
|
|
Cr3+ |
|
|
Al3+ |
|
|
Після цього в кожну з пробірок додають по 1 мл концентрованого лугу. Зміни, що відбулися, відмічають в таблиці. Пояснити, які катіони металів утворили гідроксокомплекси, а які ні. Записати рівняння реакцій утворення гідроксокомплексів.
Дослід 4. Комплексні сполуки в реакціях обміну.
До 4-5 крапель розчину купруму (ІІ) сульфату додайте розчин K4[Fe(CN)6]. Що спостерігається? Написати рівняння в іонній та молекулярній формі.
До розчину FeSO4 додати розчин комплексної солі K3[Fe(CN)6], а до розчину FeCl3 додати розчин K4[Fe(CN)6]. Що спостерігається? Складіть рівняння відповідних реакцій.
Дослід 5. Комплексні сполуки в окисно-відновних реакціях.
До 4-5 крапель K4[Fe(CN)6] долити 3-4 краплі хлорної води. До отриманого розчину прилити розчин феруму (ІІ) сульфату. Що відбувається? Написати рівняння реакцій окиснення K4[Fe(CN)6] в K3[Fe(CN)6] та реакції обміну.
Налити у пробірку 4-5 крапель підкисленого розчину калію перманганату і долити до нього по краплям розчин калію гексаціаноферату (ІІ) до знебарвлення розчину. Скласти рівняння реакції, вважаючи, що комплекс заліза (ІІ) переходить у комплекс заліза (ІІІ).
Внести в пробірку 4-5 крапель 0,1 н розчину калію йодиду, 6-8 крапель 2 н розчину H2SO4 і 5-6 крапель бензолу (або хлороформу). Відмітити, що бензол залишається безбарвним. Добавити туди один мікрошпатель кристалів K3[Fe(CN)6] і розчин перемішати скляною паличкою. По зміні забарвлення бензолу зробити висновок про виділення вільного йоду. Написати рівняння реакції окиснення КІ калію гексаціаноферратом (ІІІ). При цьому K3[Fe(CN)6] переходить у K4[Fe(CN)6]. (Кислоту в рівняння реакції не вводити).
Дослід 6. Гідратна ізомерія аквакомплексів хрому (ІІІ).
У двох пробірках розчинити кілька кристаликів хрому (ІІІ) хлориду CrCl3·6H2O в 10 краплях води. Одну пробірку залишити як контрольну, а другу підігріти на водяній бані. Спостерігати зміну кольору розчину, яке викликане утворенням ізомерів:
[Cr(H2O)6]Cl3 [Cr(H2O)5Cl]Cl2·H2O [Cr(H2O)3Cl3]·3H2O
синьо-фіолетовий темно-зелений світло-зелений
Навести назви цих комплексних сполук.