Завдання та запитання для самопідготовки

1. Виходячи з електронної будови атомів галогенів обгрунтуати характерні валентності та ступені окислення цих елементів. Чим ідрізняється поведінка Фтору від поведінки інших галогенів? Як змінюється відносна електронегативність галогенів з ростом атомної маси та як це проявляється їхніх хімічних властивостях? (Наведіть приклади реакцій).

2. Отримання галогенів: а) в лабораторії , б) промисловості (навести приклади реакцій). Взаємодія галогенів з неметалами, металами, водою та лугами в різних умовах (приклади).

3. Гідрогенвмісні сполуки галогенів: отримання, кислотно-основні та окисно-відновні властивості, використання. Особливості поведінки фтороодню та відповідної кислоти. Чому бромоводневу та йодоводневу кислоти треба використовувати свіжо отриманими?

4. Які оксиди галогенів вам відомі, як їх отримують? Їх відношення до води та розчині лугів, стійкість?

5. Оксигенвмісні кислоти галогенів: отримання, стійкість,кислотно-основні , окисно-відновні властивості. Як змінюється стійкість , сила кислот, окисні властивості в рядах кислот HHalO – HHalO₂ – HHalO₃ – HHalO₄ для кожного галогену, або в рядах HClO – HbrO – HIO, HClO₃ – HBrO₃ – HIO₃ тощо?

6. Отримання та властивості найважливіших солей оксигенвмісних кислот галогенів.

7. Особливості поведінки Йоду. Записати формулу багатоосноної кислоти Йоду та навести приклади реакцій отримання її або її солей.Які реакції демонструють металічні властивості Йоду? Який оксид Йоду є найстійкішим серед всіх оксидів галогенів? Як його добути?

8. Закінчити рівняння реакцій

HClO_4(конц) + P₂O₅ → Ba(OH)₂ + Cl₂O →

ClO₃ + NaOH → NaClO + I₂ + NaOH →

I₂ + HClO_{4(нагрівання)} → I₂ + HNO₃ + CH₃COOH_(конц) →

I₂ + HNO₃ → KMnO₄ + KBr +H₂SO₄ →

KClO₃ + H₂SO_4(конц) → KCrO₂ + Br₂ + KOH→

Ca(OH)₂ + Cl₂ → K₂Cr₂O₇ + KJ + H₂SO₄ →

KJ + HNO₃ → J₂ + AgNO₃ →

K₂Cr₂O₇ + HCl → K₂SO₃ +Cl₃ + H₂O →

KClO₃ + Cr₂O₃ → HgO + Cl₂ →

H₂SO_4(конц) + KJ → Ba(OH)₂ + Cl₂ →

HClO₃ + HCl → MnO₂ + KClO₃ + KOH →

Cl₂ + Ba(OH)₂ → ClO₂ + O₃ →

KJO₃ + Cl₂ + KOH → PbO₂ + HCl →

J₂ + Cl₂ + H₂O → KMnO₄ + HBr →

Властивості Мангану, Ренію та їхніх сполук

Дослід 1. Мангану (II) гідроксид та його властивості.

1. У дві пробірки внести по 3-4 краплини розчину солі Мангану (II) і по 2-3 краплини розчину лугу. Що спостерігається? Перемішати одержаний осад гідроксиду скляною паличкою і спостерігати побуріння осаду внаслідок окиснення Mn(II) у Mn(I) під дією кисню повітря. Скласти рівняння реакцій добування і окиснення гідроксиду Mn(II). Перевірити властивості манган (II) гідроксиду на амфотерність, додавши до осаду гідроксиду мангану (II) луг та кислоту.

Дослід 2. Окисно-відновні властивості сполук мангану (IV).

1. У пробірку покласти кілька кристаликів MnO₂ і додати 2-3 краплини хлоридної кислоти (ρ=1.19г/см³) . Який газ і якого кольору виділяється? Скласти рівняння реакції. Яку роль відіграє в даному окисно-відновному процесі MnO₂ ?

2. У тигель внести по невеликому шматочку кристалів NaOH та KNO₃. Тигель поставити на азбестову сітку або фарфоровий трикутник і нагріти до плавлення суміші. До розплаву, що ще не встиг захолонути , додати кілька кристалів діоксину Mn і нагрівати доти, доки не з'явиться зелене забарвлення, а маса не загустіє. Сплав , що охолонув зберегти для подальших дослідів. Записати рівняння реакції окиснення MnO₂ до KMnO₄ . Чим є MnO₂ у цій реакції окисником чи відновником?

Дослід 2. Окисно-відновні властивості сполук Мангану (VI).

1. Розплав K₂ MnO₄ розчинити в невеликій кількості води (1\2 його об'єму). Одержаний розчин піпеткою перенести у три пробірки по 5-6 краплин в кожну. У першій пробірці спостерігати процес диспропорціювання K₂MnO₄ на MnO₂ та KMnO₄ з утворенням KOH.

2. У другу пробірку додати 2-3 краплини хлорної води (сіжоприготовленої) . Звернути увагу на утворення рожевого забарвлення . Окисником чи відновником є сполука Mn(VI) у цій реакції?

У третю пробірку до розчину манганату додати кристалічний натрію сульфіт (1-2 мікрошпателя). Спостерігати знебарвлення розчину. Які властивості окисника чи відновника виявляє в даному випадку сполука Mn(VI).

Дослід 3. Окисні властивості сполук Мангану (VII).

1. У пробірку внести по 3-4 краплини розчину KMnO₄ . У першу з них додати 2 краплини 2 н розчину H₂SO₄ , у другу – стільки само води, у третю - розчин NaOH. У всі пробірки додати по мікрошпателю сульфіту натрію. Що спостерігається? Записати рівняння реакцій. Як впливає рН на окисні властивості KMnO₄ ?

2. У пробірку внести 3-4 краплини розчину калію перманганату і такий же об'єм розчину манган (II) сульфату. Спостерігати утворення бурого осаду та зникнення фіолетового забарвлення. За допомогою синього лакмусового папірця визначити , яке середовище у розчині. Скласти рівняння реакції, внаслідок якої утворюється манган діоксид та калій сульфат.

3. У пробірку внести 3-5 краплин розчину калій перманганату 2-3 краплини сульфатної кислоти (2 н) та 3-4 краплини 10 %-го розчину гідроген пероксиду. Спостерігати виділення бульбашок кисню. Скласти рівняння реакції.