Завдання та запитання для самопідготовки

1. У вигляді яких сполук зустрічаються в природі елементи підгрупи Купруму? Як добувають мідь, срібло і золото у вільному стані?

2. Де використовують мідь, срібло та золото? В які сплави входить мідь та де їх використовують?

3. Дайте характеристику електронної будови атомів Купруму, Аргентуму та Ауруму.

4. Як можна пояснити різку відмінність фізико-хімічних властивостей лужних металів і металів підгрупи Купруму?

5. Поясніть, чому атоми елементів підгрупи Купруму можуть мати валентність вище одиниці.

6. Як пояснити, що на повітрі вироби з міді зеленіють, а з срібла – чорніють?

7. Яка реакція називається реакцією срібного дзеркала?

8. Чому безводний купрум (ІІ) сульфат – білого кольору, а мідний купорос – синього?

9. Охарактеризуйте комплексні сполуки елементів підгрупи Купруму. Наведіть приклади сполук.

10. Закінчити рівняння реакцій:

Au+HCl+Cl₂→ Ag+H₂S+O₂→

Au+KCN+O₂+H₂O→ AgBr+Na₂S₂O_3(надл.) →

Au+H₂SeO_4(конц.) → СuCl+NH₃∙H₂O→

Сu₂S+HNO_3(конц.) → CuSO₄+Na₂CO₃+H₂O→

СuSO₄+NaCN_(надл.) → Na₂SnO₂+AgNO₃+H₂O→

Лабораторна робота № 16 Елементи підгрупи Феруму

Мета: дослідити властивості сполук Феруму, Кобальту, Нікелю; визначити стійкість цих сполук в залежності від ступені окиснення елементу.

Дослід 1. Добування ферум (ІІІ) гідроксиду.

У пробірку внести 3-4 краплини розчину солі Мора (NH₄)₂SO₄∙FeSO₄∙6H₂O і додати розведений розчин лугу до утворення осаду ферум(ІІ) гідроксиду зеленого кольору. Перемішати одержаний осад скляною паличкою і через 1-2 хв спостерігати побуріння осаду внаслідок окислення гідроксиду ферум(ІІ) до гідроксиду ферум(ІІІ) під дією кисню. Записати рівняння реакцій.

Дослід 2. Характерні реакції на іони Fe²⁺ i Fe³⁺.

1. Приготувати у пробірці розчин солі Мора і додати краплину розчину калій гексаціаноферату(III) – червоної кров’яної солі K₃[Fe(CN)₆]. Відмітити колір одержаного осаду (турнбулева синь). Вказати хімічну назву й формулу одержаної сполуки. Ця реакція є характерною на іони Fe³⁺. Записати рівняння реакції в молекулярній та іонній формах.

2. У пробірку внести 5-6 краплин розчину ферум(ІІІ) хлориду і додати краплину розчину роданіду амонію (калію). Записати рівняння реакції добування Fe(SCN)₃, який надає розчину яскраво-червоного забарвлення. За допомогою цієї реакції можна відкрити іони Fe³⁺ у розчині, якщо вони присутні у невеликій кількості (висока чутливість реакції).

3. У пробірку внести 4-5 краплин розчину ферум(ІІІ) хлориду і додати краплину розчину калій гексаціаноферату(ІІ) – жовтої кров’яної солі K₄[Fe(CN)₆]. Що спостерігається? Який колір має одержаний осад (берлінської лазурі)? Вказати хімічну назву одержаної сполуки. Записати рівняння реакції в молекулярній та іонній формах.

Дослід 3. Взаємодія заліза з кислотами.

У три пробірки додають по 3 краплини розведених розчинів кислот: у першу – хлоридної, у другу – сульфатної, у третю – нітратної. У четверту пробірку додати 3 краплини концентрованого розчину сульфатної кислоти. У кожну пробірку внести по шматочку залізної стружки. Пробірку з концентрованою сульфатною кислотою нагріти (обережно). Що спостерігається?

Далі в кожну пробірку додати по краплині 0,01 н розчину роданіду калію (амонію), який з іонами Fe³⁺ утворює сполуку Fe(SCN)₃, яка надає розчину характерного червоного забарвлення.

Переконатись у тому, що в хлоридній і розведеній сульфатній кислоті утворюються іони Fe²⁺, а в сульфатній концентрованій і нітратній кислотах – іони Fe³⁺. За появою забарвлення спостерігати треба уважно, оскільки через деякий час (1 хв) у кислому середовищі Fe(SCN)₃ розкладається. Записати рівняння виконаних реакцій.

Дослід 4. Добування гідроксидів кобальту (ІІ) та нікелю (ІІ) і їх окиснення.

1. У пробірку внести 3-4 краплини розчину солі Кобальту і по краплинах додавати розчин лугу. Спочатку утворюється осад основної солі кобальту синього кольору. Далі осад змінює колір на рожевий внаслідок утворення кобальт(ІІ) гідроксиду. Додати до осаду 2-3 краплини розчину пероксиду гідрогену з масовою часткою 3%. Що відбувається з осадом? Скласти рівняння реакцій, що відбуваються.

2. У пробірку внести 2-3 краплини розчину солі Нікелю і по краплинах додати розчин лугу до утворення світло-зеленого осаду нікель(ІІ) гідроксиду. До осаду додати 2-3 краплини розчину пероксиду гідрогену з масовою часткою 3%. Що спостерігається? Скласти рівняння реакцій.

3. Провести подібну реакцію, замінивши Н₂О₂ на бромну воду. Пояснити явища, які спостерігались.

Дослід 5. Комплексні сполуки кобальту і нікелю.

1. До 3-4 краплин розчинів солей кобальту(ІІ) і нікелю(ІІ) додати по краплинах 25%-ий розчин аміаку до розчинення одержаних спочатку осадів. Спостерігати забарвлення аміачних комплексів, що утворилися. Записати рівняння реакцій утворення аміакатів кобальту і нікелю (координаційне число 6). Чому аміачний комплекс кобальту(ІІ) з часом змінює забарвлення?

2. Додати у пробірку 3-4 краплини насиченого розчину кобальт(ІІ) хлориду і один мікрошпатель сухого калій нітриту. Додати 2-3 краплини 2 н розчину оцтової кислоти і суміш нагріти. Спостерігати виділення азоту і утворення жовтого осаду K₃[Co(NO₂)₆]. Записати рівняння реакції.