- •1.2. Класифікація витрат………………………………………….….……8
- •Розділ 3. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції…...34
- •Розділ 1. Поняття витрат і собівартості як економічних показників
- •Склад витрат
- •1.2. Класифікація витрат
- •1. За видами витрат:
- •2. За способами перенесення вартості на продукцію:
- •3. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат:
- •4. За календарними періодами:
- •1.3. Сутність і методи калькулювання
- •1.4. Методика обчислення основних статей калькуляції
- •Розділ 2. Облік витрат і калькуляція собівартості продукції
- •2.1. Облік прямих і накладних витрат
- •Таблиця 1 Відображення в обліку прямих виробничих витрат
- •Відображення в обліку загальновиробничих витрат
- •Таблиця 3 Облік виробничого браку
- •Списання загальновиробничих витрат
- •2.2. Система рахунків для обліку витрат на виробництво
- •2.3. Облік матеріальних витрат
- •2.4. Облік витрат з оплати праці
- •2.5. Облік втрат у виробництві
- •2.6. Загальновиробничі витрати
- •Розділ 3. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
- •Розділ 4. Аналітичний і синтетичний облік вират виробництва. Зведений олік витрат на виробництво
- •Висновки
Списання загальновиробничих витрат
№ п/п |
Зміст бухгалтерського запису |
Дебет |
Кредит |
1 |
Віднесено до собівартості виробничої продукції суму загальновиробничих змінних та постійних розподілених витрат |
23 «Виробництво» |
91 «Загальновиробничі витрати» |
2 |
Списано нерозподілені прямі загально-виробничі витрати на собівартість реалізованої готової продукції |
901 «Собівартість реалізованої продукції» |
91 «Загальновиробничі витрати» |
З табл. 4. виходить, що розподілені витрати збільшують витрати на виробництво, внаслідок чого на рахунку 23 «Виробництво» після списання розподілених загальновиробничих витрат збираються витрати, які будуть включатися до собівартості виробленої продукції (обліковуються на рахунку 26 «Готова продукція»), а сальдо рахунка 23 буде відображати суму незавершеного виробництва.
Необхідно пояснити розбіжності в обліку виробничих і торговельних фірм. Особливістю перших є інформація щодо витрат, яка має винятково важливе значення. Торговельні організації замість трьох рахунків «Матеріали», «Незавершене виробництво» і «Готова продукція» ведуть один рахунок «Товари», який застосовується в торгівлі. Рахунок 28 «Товари» показує за дебетом надходження цінностей, за кредитом — списання (реалізацію). Сальдо — вартість товарів, що залишилися в запасі. У виробництві за такою самою схемою активного рахунка застосовується рахунок 20 «Виробничі запаси». Рахунок 23 «Виробництво» за дебетом відображає витрати використаних матеріалів, заробітну плату і суму змінних і розподілених постійних накладних витрат за даний звітний період, за кредитом — списання витрат на рахунок 26 «Готова продукція». Сальдо — вартість незавершеної продукції. Рахунок «Готова продукція» ведеться майже в такий самий спосіб, як і рахунок «Товари» у торгівлі. Нерозподілені постійні витрати відносять до дебету рахунка 90 «Собівартість реалізації» 1.
2.2. Система рахунків для обліку витрат на виробництво
Отже, роботи з обліку витрат на виробництво на ТОВ “Вінпро” виконують в такій послідовності.
1. Відповідно до первинних документів і накопичувальних регістрів проводиться списання витрат за звітний період до дебету рахунка «Виробництво» з кредиту рахунків обліку конкретних виробничих ресурсів.
Прямі витрати відносять до дебету калькуляційного рахунка 23. При цьому кредитують рахунки 201, 202, 203, 207 та інші рахунки обліку матеріальних цінностей — на суму витрачених матеріалів, напівфабрикатів, палива, запасних частин та інших матеріальних цінностей; 661 -—на суму нарахованої заробітної плати; 65 — на суму відрахувань на соціальне страхування; 131 — на суму нарахованого зносу основних засобів; 39 — на суму списання витрат, які були обліковані у попередніх місяцях як витрати майбутніх періодів стосовно до даного звітного періоду; 371 або 631 — на вартість послуг сторонніх організацій і постачальників послуг, безпосередньо пов'язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг; 24 -— на суму списання втрат від браку; інших рахунків у залежності від виду витрат.
2. Наприкінці звітного періоду проводять розподіл загальновиробничих витрат на дві частини: змінні Загальновиробничі витрати і постійні в межах планових, ті, що мають місце при нормальній виробничій потужності підприємства, відносяться до дебету рахунка 23, а суму витрат, що перевищила плановий показник, — до дебету витратного рахунка 91.
3. За калькуляцією визначають фактичну виробничу собівартість готової продукції (виконаних робіт і послуг) згідно з даними щодо суми витрат за звітний місяць, кількості випущеної продукції, вартості залишків незавершеного виробництва на початок і кінець звітного місяця. На суму фактичної собівартості виробленої продукції записують:
Д 26 «Готова продукція»
К 23 «Виробництво».