- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Тема 1. Промислові будівлі та споруди
- •1.1. Загальні відомості про будівлі та споруди
- •Класифікація промислових будівель і споруд
- •1.3. Основні вимоги до будівель та їх елементів
- •1.4. Уніфікація та типізація промислових будівель та їх елементів
- •Тема 2. Будівельні матеріали
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Класифікація будівельних матеріалів
- •2.3. Природні кам'яні та лісові матеріали
- •2.4. Будівельна кераміка
- •2.5. В'яжучі матеріали та будівельні розчини
- •2.6. Бетон та залізобетон
- •2.7. Покрівельні та гідроізоляційні матеріали
- •2.8. Теплоізоляційні та акустичні матеріали
- •2.9. Матеріали на основі полімерів
- •2.10. Герметики, клеї і мастики
- •2.11. Лакофарбові матеріали
- •Тема 3. Будівельні конструкції промислових будівель і основні будівельні рішення
- •3.1. Загальні положення проектування конструктивних елементів виробничих будівель
- •3.2. Фундаменти
- •3.4. Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель
- •Колони залізобетонні
- •Колони сталеві
- •3.4. Міжповерхові перекриття багатоповерхових промислових будівель
- •3.5. Покриття промислових будівель
- •3.6. Види покрівлі і фактори, що визначають їх вибір
- •3.7.1. Стіни з кам'яних матеріалів ручної кладки
- •3.7.2. Перегородки
- •3.7.3. Стіни з металевих листів
- •3.8. Сходи і ліфти промислових будівель
- •3.9. Ліхтарі
- •3.11. Двері і ворота
- •3.12. Підлоги виробничих будівель
- •Тема 4. Архітектурно–будівельне проектування промислових будівель та споруд
- •4.1. Загальні відомості про будівельні креслення
- •Зображення будівельних матеріалів у перерізі
- •4.2. Спряження впритул промислових будівель
- •4.3. Основні правила прив’язки колон і огороджуючих конструкцій до розміткових осей
- •4.3.1. Прив`язка до поздовжніх розміткових осей.
- •4.3.2. Прив`язка колон при перепаді висот до поздовжніх і поперечних розміткових осей.
- •4.3.3. Прив`язка колон і стін багатоповерхових будівель до поздовжніх і поперечних розміткових осей.
- •4.4. Основні принципи компанування промислових будівель
- •4.4.1. Техніка компонування
- •Тема 5. Генеральні плани підприємств харчової промисловості
- •5.1. Система проектування промислового підприємства
- •5.2. Основні правила розміщення промислових об`єктів
- •5.3. Принципи формування генерального плану промислового підприємства
- •5.4. Основні вимоги до генеральних планів
- •5.5. Комунікації. Благоустрій
- •5.6 Реконструкція переробного підприємства
- •Тема 6. Основи санітарної техніки. Санітарно–технічне обладнання будівель і споруд підприємств харчової промисловості
- •6.1. Системи опалення
- •6.2. Системи вентиляції та кондиціювання
- •6.2.1. Способи організації повітрообміну приміщень
- •6.3. Системи водопостачання
- •6.3.1. Системи та схеми водопостачання
- •6.4. Системи каналізації
- •6.4.1. Внутрішня каналізація
- •6.4.2. Зовнішня каналізація
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 1. Промислові будівлі та споруди підприємств харчової промисловості
- •Тема 2. Будівельні матеріали
- •Тема 3. Будівельні конструкції промислових будівель і основні будівельні рішення
- •Тема 4. Архітектурно–будівельне проектування промислових будівель та споруд
- •Тема 5. Генеральні плани підприємств харчової промисловості
- •Тема 6. Основи санітарної техніки. Санітарно–технічне обладнання будівель і споруд підприємств харчової промисловості
- •Список рекомендованої літератури
- •Поперечний розріз будівлі з безбалочним перекриттям /серія 1.420.1-14/
- •Деталі стін і фундаментів каркасних будівель
- •Основи промислового будівництва
- •Видання видається в авторській редакції
5.4. Основні вимоги до генеральних планів
Генеральний план - один з найважливіших розділів комплексного проекту підприємства. Генеральний план являє собою схему (в маштабі 1:1000 або 1: 500) проектованого об'єкта промислового комплексу з розташуванням проектованих та сушествующих будівель і споруд, основними проїздами, подьезднимі залізничними шляхами, озелененням і благоустроєм. Розробку генеральних планів нових і реконструйованих підприємств і промислових районів (групи підприємств) ведуть відповідно з нормами СНіП ІІ-89-90 "Генеральні плани промислових підприємств». Крім того, необхідно дотримуватися відповідних вимог глав СНіП, інструкцій з розробки схем генеральних планів, промислових вузлів та інших нормативних документів, затверджених або погоджених з Держбудом україни. В основу розробки генерального плану закладають схему подачі сировини та вивезення готової продукції з сировиною. Схеми повинні виключати транспортні перетинання готової продукції з сировиною. Генеральний план підприємства розробляють виходячи із забезпечення найкращої організації технологічного процесу, застосування прогресивних видів транспорту та раціонального використання території. Будівлі та споруди на генеральному плані розміщують з урахуванням мінімальної протяжності зовнішніх комунікацій (електрокабельної, холодних і гарячих трубопроводів, каналізаційних мереж і т.д.), що забезпечують технологічний процесі в проектованих будівлях і спорудах. Відстань між будівлями та спорудами повинна відповідати вимогам санітарних норм проектування промислових підприємств. Взаємне розташування будівель та споруд здійснюється з урахуванням вищеперерахованих виробничих шкідливостей і переважаючих вітрів. Промислові підприємства, які виділяють у навколишнє середовище виробничі шкідливості (газ, дим, пил, неприємні запахи та шум), необхідно розташовувати по відношенню до житлового ближнього району з підвітряного боку для переважаючих вітрів. Їх відокремлюють від меж житлових районів санітарно-захисними зонами (розривами). Пануємий напрям вітрів беруть за вітром теплого періоду на основі багаторічних спостережень (СНіП 23-01-99 «Будівельна кліматологія»). Санітарно-захисною зоною вважають територію між виробничими приміщеннями, складами та устаткуванням, що виділяють виробничі шкідливості, і жилими, лікувально-профілактичними стаціонарного типу та культурно-побутового призначення будівлі житлового району. Санітарно-захисна зона (розрив) встановлюється в залежності від класу підприємства («Санітарно-епідеміологічні правила і норми» СанПіН 2.2.1/2.1.1.1200-03).
Відповідно до характеру виробництва та технологічних процесів, які є джерелом виділення виробничих шкодливостей в навколишнє середовище, підприємства м'ясної, молочної промисловості розділені на п'ять класів: ♦ І клас - скотобаза; ♦ II клас - бойні (великої та дрібної худоби), м'ясокомбінати і м'ясохладобойні, включаючи бази для передзабійного утримання худоби в межах до тридобового запасу скотосировини, підприємства кишково-мийні, підприємства з варіння сиру, підприємства м'ясокоптильне; ♦ IIІ клас - бойні дрібних тварин і птахів, маслопереробні заводи (рослинні олії), м'ясопереробні заводи; ♦ IVклас - молочні та маслоробні заводи (тваринні масла); ♦ V клас - ковбасні фабрики, промислове устаткування для низькотемпературного зберігання харчових продуктів місткістю понад 600 т.
Ширина санітарно-захисної зони для підприємств І класу санітарної класифікації 1000 м, ІІ - 500, ІІІ - 300, IV-100, V-50 м.
Будівлі та споруди, які розташовуються на генплані, групуються в зони: сировинну, основного виробництва, допоміжного виробництва, водопровідних споруд.
Водопровідні споруди передбачаються в залежності від характеру прийнятих джерел водопостачання: ♦ при джерелі водопостачання з міських мереж - протипожежний резервуар; ♦ при джерелі водопостачання з артезіанських свердловин (дві артезіанські свердловини - одна робоча та одна резервна) - водонапірна башта, насосна та протипожежний резервуар.
Котельня, що працює на твердому паливі, забезпечується майданчиками для палива, шлаку або золи. Котельня, що працює на рідкому паливі, забезпечується підземними резервуарами з насосною станцією. Котельня, що працює на газі, забезпечується підземною ємністю для резервного рідкого палива.
При проектуванні м'ясокомбінатів передбачається об'єднання виробничих, підсобновиробничих, складських (за винятком складів легкозаймистих матеріалів) та допоміжних приміщень в наступних укрупнених блоках: ♦ блок основних виробництв, що розміщуються в головному виробничому корпусі: м'ясо-жировий, ковбасний та консервний цехи, птахо - цех, холодильне відділення та інші підсобно-виробничі приміщення, включаючи приміщення передзабійного утримання худоби, а також допоміжні побутові приміщення (при одноповерховому проектуванні головного виробничого корпусу). При багатоповерховому проектуванні допоміжні побутові приміщення (роздягальні, душова, санвузол, приміщення для відпочинку та інше.) Виносять в адміністративно-побутовий корпус; ♦ база для приймання худоби з прийомними та сортувальними загонами, в окремих випадках прийом та утримання худоби при близькому розташуванні їх до території м'ясокомбінату може об'єднуватися з базами концентрації та відгодовування худоби та птиці; ♦ санітарний блок у складі санітарної бойні, карантину, ізолятора, контори прийому худоби та приміщення для санітарної обробки та відпочинку провідників худоби (карантин, залежно від кліматичних умов, може розташовуватися у відкритих загонах).
На підприємствах потужністю до 20 т м'яса за зміну включно замість санітарної бійні влаштовують ізольовану санітарну камеру, розташовану в блоці основних виробництв. При проектуванні підприємств молочної промисловості і холодильників блокують в одній будівлі основні та підсобно-виробничі цехи, конторські, побутові та лабораторні приміщення, а також склади, за винятком складів легкозаймистих матеріалів та аміаку. Розриви між будівлями і спорудами повинні бути мінімальними
(не менше 6 м) виходячи з умов розміщення проїзних доріг, тротуарів та інженерних мереж, з дотриманням вимог санітарних і протипожежних норм.
Всередині території м'ясокомбінатів для огородження харчових цехів від шкідливих впливів передбачаються санітарнозахищаючі розриви: ♦ від баз передзабійного утримання худоби, відгодівлі та передзабійного утримання птиці до місць навантаження харчової продукції (експедицією холодильника і ковбасного заводу) - не менше 50 м; ♦ від місць навантаження харчової продукції до закритих приміщень для худоби - не менше 25 м, до складів твердого палива - не менше 30 м і до зольних майданчиків - не менше 50 м.
Якщо будівлі та споруди запроектованих підприємств м'ясної і молочної промисловості належать до 1 і 2 ступенів вогнестійкості і мають вогнетривкі стіни і покрівлі або спалимі покрівлі по неспалимій основі, то протипожежні розриви між виробничими будівлями та спорудами не нормуються.
У проекті генерального плану підприємства передбачають озеленення вільної від забудови території підприємства у вигляді газонів з посадкою дерев та кущів. Ширину зеленої зони планують від 3 до 5 м. На території птахокомбінатів виділяють ділянки - бази передзабійного утримання водоплавної птиці. Будівлі та споруди бази передзабійного утримання худоби і птиці, котельню, склади твердого палива, майданчики для золи, а також споруди для очищення стічних вод розташовують з підвітряного для переобладаючих вітрів сторони по відношенню до виробничих будівель. Приміщення та споруди для передзабійного утримання худоби і птиці не повинні перебувати з підвітряного боку по відношенню до карантину, ізолятору та санітарної бойні. Для зберігання палива, тари, будівельних матеріалів та ін. на території підприємств передбачаються склади, навіси або спеціально відведені майданчики.
Територію підприємства огороджують парканом. Базу передзабійного утримання худоби захищають від решти території м'ясокомбінату. Стіни охолоджуваних будівель та приміщень орієнтують на північно-східну та північну сторони. Розриви між будівлями, освітленими через віконні прорізи, приймають не менш найбільшої висоти до карниза будівель з протилежного боку. Ширину колії залізничних шляхів приймають 1524 мм. При проектуванні залізничних платформ, що передбачаються на м'ясопереробних заводах, рекомендується влаштовувати їх закритого типу - типу дебаркадера. При розташуванні водозбірних споруд (артсвердловин, шахтних колодязів) на території м'ясокомбінатів передбачають відстань (санітарні резерви) від приміщень та споруд скотобази не менше 50 м. Резервуар для води можуть розміщувати в охоронній зоні водозабірних споруд. У цьому випадку охоронна зона повинна бути не менше 15 м, розрахуючи від стінки резервуара до межі зони. На території м'ясокомбінату передбачають песколовку та жироловку для очищення виробничих вод, що містять жир. Відстань від жироловки до виробничих корпусів не нормують і захисну зону біля неї не влаштовують. Відстань від самостійних очисних споруд до будівель житлових кварталів та питних цехів повинно бути не менше 300 м. Відстань від станцій перекачування стічної рідини до харчова цехів (м'ясо-жирового, первинної переробки птиці, ковбасного і консервного, кухні-їдальні) приймають не менше 50 м, до інших виробничих адміністративно-побутових приміщень - не менше 25 м. При площі території підприємства до 5 га кількість в'їзді на територію передбачають не більше 2-х (основний та запасний). Ширину воріт в'їзду приймають не менше 4,5 м. Ширина автодоріг одностороннього
проїзду - 4,5 м, двостороннього - 7 м; розворотні плошадки для автомобілів - не менше 1212 м. Радіуси поворотів автомобільних доріг всередині території підприємства приймають не менше 6 м, а в місцях сполучення їх з міськими та магістральними проїздами - не менше 10 м. Потік пішоходів не повинен перетинатися з потоком автомашин. Тротуари ізолюють від проїзної частини розділювальною смугою шириною 3...5 м з рядовим насадженням дерев та кущів; в цій смузі розміщують зазвичай мережі підземних комунікацій. Мінімальна ширина тротуару - 0,5 м.
Техніко-економічні показники генерального плану залежать від площі території, вимірюваної в гектарах, коефіцієнтів забудови та використання ділянок. Коефіцієнт забудови - це відношення площі, яка займається будівлями та критими спорудами, до площі всієї ділянки. Для підприємств м'ясної промисловості її приймають рівною 0,4...0,42. Збільшення її пов'язано зі скороченням витрат на будівництво та експлуатацію мереж інженерних комунікацій, транспортних шляхів та на благоустрій територій. Для підприємств молочної промисловості коефіцієнт забудови приймають в межах 0,36...0,45. Коефіцієнт використання ділянки - це відношення площі, на якій розташовані будівлі, споруди та пристрої, включаючи дороги (рейкові та безрейкові), склади (відкриті та закриті), до площі всієї ділянки. ЇЇ приймають рівною 0,40...0,55. Площа озеленення приймається від 10 до 20% від загальної території підприємства.