2.3. Природні кам'яні та лісові матеріали

Природні кам'яні матеріали є базою для розвитку промисловості будівельних матеріалів. У будівництві широко використовують такі матеріали і вироби з різних гірських порід, піддаючи їх механічній обробці – подрібненню, розколюванню, розпилюванню, шліфуванню, поліруванню. Граніт, вапняк, піщаник|піщаник| та інші щільні кам'яні материа­ли| йдуть для облицювання стін і підлоги, у вигляді буту (каменя неправильної форми) – для кладки фундаментів, у вигляді щебеня – для виробництва бетонних і залізобетонних виробів. Для приготування бетонів і розчинів застосовують сипкі ка­м'яні| матеріали: пісок та гравій. З|із| гірських|гірничих| порід роблять|чинять| різні керамічні вироби (наприклад| цегла), терпкі речовини (цемент, вапно), теплоізоляційні| матеріали, скляні та інші вироби. Теплопровідність кам'яних матеріалів залежить від їх щільності: менше проводять тепло комірчасті|пористі| і пористі матеріали. Майже всі кам'яні матеріали володіють високою температуростійкістю|, а міцність їх залежить від щільності породи і її структури. Блоки і плити з|із| гранітів, вапняків та декоративних песчанників| застосовують для зовнішнього облицювання, вхідних майданчиків, а також для облаштування підлоги. Мармур використовують|використовують| для внутрішнього оздоблення| приміщень|помешкань| (облицювання стін, підлоги). Вулканічні туфи| можна використовувати як для внутрішнього, так і для зовнішнього облицювання| стін.

Більшість природних кам'яних матеріалів довговічні, атмосферостійкі| і мають привабливий зовнішній вигляд. Бутовий камінь – шматки неправильної форми, видобувають| при вибухових роботах або виламуванням з|із| шаруватих порід; застосовується| він для влаштування|устрою| фундаментів. Щебінь – шматки розміром до 150 мм, що виходять при подріб­ненні| каменю. Пісок і гравій – рихла суміш зерен гірського|гірничого|, річкового або морського залягання. Зерна піску мають розміри 0,15...5 мм, гравію – 5...40 мм, а крупного гравію – до 150 мм.

До виробів з|із| природного каменя відноситься штучний камінь, плити, сходи|рівні|, підвіконня. Це вироби різної форми з|із| поверхнею|, що оброблюється шліфуванням, поліруванням та ін.

З лісових матеріалів найбільш широке застосування в будівництві отримали матеріали хвойних (сосна, ялина, модрина, ялиця) і листяних порід (дуб, бук, ясен і ін.) завдяки високим физико-механическим властивостям їх деревини — порівняно високій міцності, пружності при малій об'ємній масі і теплопровідності, легкості і простоті обробки інструментами. Довговічність дерев'яних конструкцій зумовлюється переважно сталістю режиму вологості. Проте деревина має й ряд негативних властивостей. До них належать порідність її будови (анізотропність), що істотно впливає на її міцність, легка займистість, здатність вбирати і випаровувати вологу (гігроскопічність), змінювати при цьому свої механічні властивості і навіть загнивати (при несприятливих умовах її експлуатації і зберігання). Перераховані негативні|заперечні| властивості обмежують сферу застосування деревини, яка у вигляді колод, пиломатеріалів (рис. 2.1) та фанери йде головним чином для виготовлення столярних виробів і використовується як обробний матеріал (шашки для підлоги, паркет, готові дерев'яні віконні блоки, коробки, підвіконня|, дверні полотна та ін.).

Рис. 2.1. Пиломатеріали і профільні дерев'яні вироби:

а – пластини; б – двоканатний брус; в – пластини обрізів; г – дошки необрізів; д – дошки з тупим обзолом; е – четвертини; ж – бруски; з – брус з обзолом; и – брус обрізний; к – обаполок; л – дошка шпунтованная; м – дошка-вагонка; н – наличник; о – поручень; п – плінтус; р – галтель

Захист деревини від руйнування. Під дією змінної вологості, при враженні гниллю та комахами деревина швидко руйнується. Щоб захистити від цього, на практиці застосовують такі основні способи: сушать, наносять стійкі покриття, просочують.

Лісові сортименти і напівфабрикати. Під лісовими сортиментами мають на увазі види продукції з деревини, що мають різний ступінь обробки та відрізняються різними способами виробництва.

До основних лісових сортиментів належать круглі, пилені та стругані лісоматеріали.

Стругані пиломатеріали поділяють на: стругані з плоским профілем, тобто такі, що зберегли форму поперечного перерізу неструганих пиломатеріалів; стругані з фігурним струганням, застосовувані для опорядження приміщень, наличників, плінтусів тощо; шпунтовані, що мають на кромках (для з'єднання) на одному боці шпунт (виїмку), а на другому - відповідний гребінь (виступ). Шпунтовані пиломатеріали застосовують на підлоги, перегородки тощо.

Фанера. Наша промисловість виготовляє переважно клеєну й облицювальну фанеру. Перша - це листи, склеєні з кількох пластів шпона. Облицювальною називають клеєну фанеру, виготовлену з цінних твердих порід - дуба, горіха тощо, її застосовують для облицьовування столярних та інших виробів з декоративними цілями.

Паркет. Розрізняють два види паркету: планковий і щитковий. Планковий паркет – це обстругані дощечки (з деревини твердих порід) з кромками різного профілю. Щитковий паркет складається з соснових та ялинових щитів, обклеєних зверху планковим паркетом.