Тема 1. Загальні засади управління проектами

Основні питання

1. Розвиток науки і практики управління проектами в історії світового менеджменту.

2. Основні поняття проектного менеджменту.

3. Ключові характеристики проекту

1. Розвиток науки і практики управління проектами в історії світового менеджменту

Як наука, управління проектами виникло з декількох прикладних наук, таких як будівництво,інженерія та оборонна діяльність.

Засновником проектного управління вважають Генрі Ганта, (1917) якого називають батьком технік планування та контролю. Він відомий завдяки використанню діаграми Ганта, як інструменту управління проектами. Також засновником проектного управління вважають Анрі Файоль, завдяки створенню ним 5 функцій управління, що формують засади знань управління проектами та програмами. Генрі Гант та Файоль були прихильниками теорій з наукового управління Фредеріка Уінслоу Тейлора. (загальних принципів, які склали основу класичної теорії організації: функціональне керівництво, розподіл праці, вимірювання праці, завдання-розпорядження,  програми стимулювання, праця як індивідуальна діяльність. , мотивація. роль індивідуальних здібностей).

Наступною важливою віхою був 1937 рік – американський вчений Гулік здійснив першу розробку матричної структури організації для управління складними проектами.

У 1950-ті управління проектами почали визнавати, як окремий напрям, що виник з науки про управління, також теоретичні напрацювання з управління проектами вперше зазнали серйозної перевірки на практиці завдяки сміливим експериментам по впровадженню новітніх наукових розробок у сферу управління надсекретним виробництвом військовими відомствами Сполучених Штатів Америки.

У 1959 р. комітетом Андерсона, більше відомим як NASA, був сформульований системний підхід до управління проектом за стадіями його життєвого циклу, в якому особлива увага приділялася передпроектному аналізу.

1971 роком датується розробка методів вирішення проблем керівництва проектом і команди проекту, 1975 рік відзначений розробками з організації робіт з проекту, календарного планування, логістики, а 1977 рік – управління конфліктами.

Початок 80-х років ХХ ст. збагатив інструментарій проектного менеджменту методологіями стандартного, структурного й ресурсного планування, а також дієвою програмною продукцією електронно-обчислювальної техніки.

З виходом у 1987 році в США колективної праці Інституту управління проектами «Основи знань з проектного менеджменту» (Project Management Body of Knowledge – PMBOK), управління проектами остаточно сформувалося як міждисциплінарна сфера професійної діяльності. У цій книзі вперше систематизовано теоретичні напрацювання з управління проектами й докладно висвітлено місце, роль, структуру методів і засобів проектного менеджменту.

Період 90-х років ХХ ст. відзначений подальшою систематизацією досвіду й теоретичним узагальненням уже наявних знань. Усвідомлюються можливості застосування управління проектами в нетрадиційних сферах, таких як соціальні, економічні, великі міжнародні проекти.

2. Основні поняття проектного менеджменту.

Термін «проект» (лат. projectus) у буквальному перекладі означає «кинутий вперед».

Проект – це задача з відомими початковими даними і результатами, які визначають спосіб її розв’язання. Проект включає проблему (замисел), засоби реалізації проекту (способи вирішення проблеми) та результати проекту.

Проект, як і будь-яка діяльність, має ряд властивих йому рис, наявність яких допоможе підприємству здійснити ефективну реалізацію проекту.

Організації виконують роботу, яка в основному включає або дії, або проекти, хоча вони можуть і перекриватися. Дії і проекти мають багато спільного, наприклад:

• вони виконуються людьми;

• виконуються з обмеженими ресурсами;

• плануються, виконуються і контролюються.

Дії і проекти в основному розрізняються тим, що перші виконуються весь час і є чимось постійним, тоді як проекти є тимчасовими і унікальними. Отже, проект може бути визначений через свої відмітні характеристики: проект - це тимчасова дія, що виконується для створення унікального продукту чи послуги. Тимчасове означає, що кожен проект має свій певний початок і кінець. Унікальний означає, що продукт або послуга принципово відрізняється від інших аналогічних продуктів або послуг.

Приклади проектів:

• розробка нового продукту чи послуги;

• зміна структури, кадрів або стилю роботи організації;

• проектування нового транспортного засобу;

• розробка чи придбання нової або модифікованої інформаційної системи;

• зведення будівлі чи споруди;

• запуск політичної кампанії;

• реалізація нової процедури чи процесу, зв'язаного з бізнесом виконавчої організації.

Мета проекту – це бажаний і доведений результат, досягнутий у межах певного строку при заданих умовах реалізації проекту.

Контекст проекту – це зовнішнє та внутрішнє середовище в якому планується та здійснюється проект.

Зовнішнє середовище проекту включає наступні фактори:

- фізичні (місце розташування, клімат, географічні особливості);

- економічні фактори (внутрішні та міжнародні);

- культурні, соціальні, політичні, в тому числі підтримка з боку сторонніх організацій;

- технологічні (можливості та тип змін).

Внутрішнє середовище, в основному, визначається взаємодією між наступними учасниками та зацікавленими сторонами проекту:

- власник, яким може бути уряд, рада директорів, акціонери, приватна особа;

- користувач, ринок, покупець, клієнт, чиї потреби та бажання необхідно враховувати та зв’ясовувати;

- головна організація, якою може бути міністерство або корпорація, відповідальна за роботи по проекту;

- команда з управління проекту, включаючи штатних робітників та консультантів;

- постачальники, оптові фірми, підрядники, що забезпечують матеріалами та послугами.

Дії і проекти в основному розрізняються тим, що перші виконуються весь час і є чимось постійним, тоді як проекти є тимчасовими і унікальними. Отже, проект може бути визначений через свої відмітні характеристики: проект - це тимчасова дія, що виконується для створення унікального продукту чи послуги. Тимчасове означає, що кожен проект має свій певний початок і кінець. Унікальний означає, що продукт або послуга принципово відрізняється від інших аналогічних продуктів або послуг.

Управління проектом - це діяльність, спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях за часом, ресурсам, а також якості кінцевих результатів проекту (документованих, наприклад, у технічному завданні). 

Управління проектом – це процес управління людськими, фінансовими та матеріальними ресурсами протягом всього циклу здійснення проекту за допомогою сучасних методів управління. Методи управління проектами дозволяють визначити:

• цілі проекту та провести його обгрунтування;

• структуру проекту (підпроекти, основні етапи робіт);

• необхідні об’єми та джерела фінансування;

• виконавців –шляхом проведення тендерів та конкурсів;

• строки виконання проекту, скласти графік його реалізації;

• необхідні ресурси;

• рівень ризиків та розробити заходи щодо їх страхування;

• підготувати кошторис та бюджет, підготувати та укласти контракти, забезпечити контроль за виконанням проекту, тощо.