pachenko1

32

РОЗДІЛ 2

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА СПРЯМОВАНА ДЛЯ ВИХОДУ НА ЗАРУБІЖНИЙ РИНОК

2.1. Загальна характеристика ВАТ “Сумський молочний завод”

Підприємство ―Сумський молочний завод‖ існує з 1924 року. Тоді він працював у пристосованому дерев’яному приміщенні з виробничою площею

300 кв.м та ручними процесами праці. За рік завод переробляв 1500 т

молока. Асортимент виготовляємої продукції був невеликий. Колектив Сумського міськмолзаводу без припинення роботи в цехах проводив збільшення потужностей. В 1940 році деякі процеси вже були механізовані,

перероблялося 4000 т молока за рік.

Після Великої Вітчизняної війни завод було відбудовано. Вироблялося лише 5 найменувань продукції. З ростом населення в місті Суми попит на молочні продукти постійно зростав. Старий аварійний завод більше не міг забезпечувати потреби населення, тому у 1956 році був побудований новий міськмолзавод з виробничою потужністю 10000 т переробки молока за рік, з

виробничою направленістю на випуск продукції з незбираного молока 3400 т

за рік. В асортименті було 6 найменувань молочної продукції. З 1959 по 1965

рік на діючих площах було проведено технічне переобладнання цехів,

встановлено більш продуктивне обладнання, збільшилася кількість продукції. Обсяг переробки молока збільшився до 29000 т молока за рік, в

асортименті 14 видів продукції. Ще за 5 років переробка молока зросла до

43300 т молока за рік, продукції з незбираного молока 26600 т. В асортименті нараховувалося 27 найменувань. Випуск фасованої продукції в 1965 році збільшився на 217% у порівнянні з 1956.

Загальний обсяг переробки сировини у 1974 році становив 82000 т, у

1975 – 83000 т, в 1976 – 77000 т, в 1978 – 78000 т. В 1985 році потужність по виробленню продукції з незбираного молока виросла з 67 т/зм до 100 т/зм.

33

Цех СЗМ пущений в експлуатацію в 1986 р. продуктивністю 3 т/зм,

чисельністю 23 чол. Також був зданий цех по виробництву дитячого харчування потужністю 5 т/зм та маслоцех продуктивністю 8,3 т/зм.

Підприємство випускало продукцію високої якості в широкому асортименті і повністю задовольняло потреби населення промислового міста.

Виробнича потужність заводу в 1993 році складала 67060 тис.т на рік.

На даний час до складу Сумського молочного заводу входять дільниці по виробництву масла тваринного, продукції з незбираного молока, сирково-

творожних виробів, морозива, сухого збираного молока, дитячого харчування.

На цей час підприємство є акціонерним товариством відкритого типу.

Майже всі робітники є акціонерами. Деяка частина акцій є власністю КСП,

які постачають сировину та зацікавлені у ефективній діяльності підприємства.

Структура управління підприємством

На підприємстві не було затвердженої організаційної структури управління. Тому мною за погодженням з керівництвом була проведена робота по її визначенню і вона має наступний вигляд. (Додаток А)

Як бачимо наведена управлінська структура підприємства ВАТ

―Сумський молочний завод‖ має свої недоліки, зокрема на підприємстві відсутній підрозділ який би займався зовнішньоекономічною діяльністю, а

також відділ маркетингу який в сучасних умовах необхідний на кожному підприємстві якщо воно бажає бути конкурентоспроможним та успішно просувати свою продукцію як на внутрішньому так і закордонному ринку.

Характеристика трудових ресурсів

Аналіз трудових ресурсів дозволяє розкрити особливості протікання виробничих процесів на підприємстві.

							34
							Таблиця 1
	Динаміка чисельності та використання трудових ресурсів
	Показники			Роки			Відхилення,%
		1998	1999	2000	2001	2002
Середньорічна чисель-		454	393	391	434	460	101,3
ність робітників, в т.ч.:
-	промислово-	396	356	372	411	377	95,2
	виробничий
	персонал
-	спеціалісти та
	керівники	60	64	67	77	83	138,3
Відпрацьовано
тис.люд.-год.:		1271,2	1108,3	1059,6	1119,7	1236,2	97,2
-	всього	2,8	2,8	2,7	2,6	2,7	96,4
-	1 працівником
Коефіцієнт
використання річного		1,27	1,27	1,23	1,18	1,23	96,9
фонду робочого часу
Вироблено ВП на 1
робітника, тис.грн.		17,9	14,5	45,7	67,7	65,9	368,2

Аналізуючи дані таблиці 1 можна сказати, що чисельність робітників за

5 років зросла на 1,3%. Чисельність керівників та спеціалістів зростає більшими темпами, ніж чисельність виробничого персоналу. Загальний ріст чисельності робітників пов’язаний з розширенням виробництва. У зв’язку з попитом на робочі місця вакантних посад майже немає, цьому сприяє черга фахівців на біржі та бажання отримати будь-яку роботу. Тому трудова активність на підприємстві дуже висока, порівняно з багатьма підприємствами. Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу зменшився з на 3,1%. Кількість люд.-годин за останні 2 роки має тенденцію до збільшення, хоча порівняно з 1998 роком вона зменшилась на 35 тис.

35

люд.-годин. Причиною цьому є механізація робочих процесів та вивільнення працівників..

Сезонність молочного скотарства є причиною створення нових робочих місць влітку. При великому навантаженні заводу найкращим виходом для ефективного виробництва є наймання сезонних робочих на строк до 3-х

місяців. Взимку кількість робочих місць майже незмінна, а деякі спеціалісти переходять на неповний робочий день. Але незважаючи на всі труднощі управління виробництво валової продукції з кожним роком зростає. 1998-99

рр. можна вважати для підприємства вирішальними. Після 1999 р.

виробництво різко збільшилося. Так, виробництво валової продукції на 1

середньорічного працівника збільшилося за 4 роки майже у 4 рази. Можна сказати, що це обумовлено переобладнанням заводу, покращанням технологій та матеріальною зацікавленістю робітників, які нарешті стали власниками свого заводу.

2.2. Економічна характеристика ВАТ “Сумський молочний завод”

Фінансовий стан підприємства характеризується станом коштів, їх оборотом, взаємовідносинами з банками, контролюючими організаціями,

дебіторами і кредиторами. Аналіз фінансового стану має ґрунтуватись насамперед на фінансових результатах діяльності підприємства.

Щодо Сумського молочного заводу, то можна сказати, що він виконує свої зобов’язання перед державою та кредиторами. В той же час завод має велику суму дебіторської заборгованості, що негативно відбивається на наявності оборотних коштів та знижує ефективність обігу коштів підприємства.

Розглянемо фінансові результати підприємства по деяким видам продукції. Таблиця 2 (Додаток Б)

Аналізуючи дані таблиці 2 можна сказати, що виробництво зросло, і

лише по деякім видам продукції – скоротилося. Наприклад, обсяг

36

виробництва масла вершкового за 4 роки виріс на 980 т, в той же час собівартість однієї тони збільшилася на 2,73 тис.грн., а середня ціна реалізації – на 2,16 тис.грн. В збільшенні повної собівартості важливу роль відіграла заміна обладнання у масло цеху та збільшення вартості сирого молока, а середня ціна реалізації залежить більшою мірою від попиту та пропозиції на ринку. Загальний результат від реалізації 1 т у 1998 р.

становив 0,03 тис.грн. прибутку. У 2001 р., не дивлячись на збільшення собівартості 1 т, прибуток від 1 т масла становив 0,39 тис.грн. Загалом сума прибутку від реалізації масла зросла на 515,0 тис.грн. При тих же умовах зросли прибутки від реалізації морозива ( на 157,1 тис.грн.) та сметани ( на

35,5 тис.грн.). Лише при виробництві вершків кількість знизилась на 348 т.

Це відбулося тому, що виробництво вершків значно скоротилося у 2001 році до 7,8 т. Загальний результат від реалізації у 2001 р. становив 1,02 тис.грн. на

1 т вершків, а у 1998 р. – 0,03 тис.грн. Основним чинником підвищення прибутку можна назвати збільшення середньої реалізаційної ціни по всім видам продукції. Збільшення собівартості продукції несло само по собі негативний вплив на фінансові результати діяльності підприємства, але збільшення випуску продукції та благотворна кон’юнктура ринку сприяли підвищенню прибутковості продукції.

Розглянемо тепер значення планування в діяльності заводу, та наскільки реалістичним є погляд економічної служби на фінансові результати діяльності. В 2001 році планувався прибуток 487,2 тис.грн. при середній ціні реалізації 1 т продукції 6,7 тис.грн. Фактично було реалізовано

1359,7 ц, а планувалося виробництво 1525 ц.

Таблиця 3

Визначення впливу окремих факторів на відхилення від планового прибутку на 2002 рік, тис. грн.

Показники		Продукція
	Планова	факт. реалізована в	Фактична
		перерахунку на
		планові ціни

37

Повна собівартість	9735,2	8680,0	9927,5
реалізованої продукції
Виручка от реалізації,	10222,4	9114,4	10453,3
тис.грн.
Прибуток , тис.грн.	487,2	434,4	525,8
Відхилення от планового			107,9
прибутку, %	*	*	(38,6 тис.грн.)
В т.ч. за рахунок змін:
- обсяг реалізованої	*	*	38,5
продукції
- рівня собівартості	*	*	-1247,5
- середньо реалізаційних			1338,9
цін	*	*
- структури реалізованої			-91,3
продукції	*	*

Як видно з розрахунків таблиці плановий прибуток на 2002 рік був занижений, тому що передбачалися нижчі реалізаційні ціни. Різниця між плановим та фактичним прибутком становить 38,6 тис.грн., що становить

7,9% понад планового прибутку. Найважливішою причиною підвищення прибутку є швидкий ріст реалізаційних цін на ринку, де він регулюється попитом та пропозицією. Збільшення рівня собівартості відбулося завдяки простою маслоцеху 2-х тижнів у зв’язку з поточним ремонтом та заміною обладнання. В основному прогнози економістів не встигають за зміною стану на ринку та ціновою політикою.

Незважаючи на це, виробництво все ж таки залишається продуктивним та рентабельним.

Таблиця 4

Рентабельність виробництва окремих видів продукції за

1998-2002 рр.

Назва продукції	Фактично вироблено в	Рентабельність, %
	2002 р., т
		1998 р.	2002 р.
Масло вершкове	1322,7	0,6	6,4
Молоко незбиране	3470,2	6,1	1,1

38

Вершки	20,4	3,4	36,3
Сметана	323,2	6,7	19,5
Морозиво	964,5	13,8	11,0
Молоко згущене	10,4	1,4	15,6

Як видно з даних таблиці 4 найрентабельнішим видом продукції у 1999

році являються вершки. За останні 3 роки вершки були найрентабельнішим видом продукції (їх рентабельність завжди була більше 30%). Це пов’язано з тим, що вершки є побічною продукцією, і на їх виробництво не треба витрачати додаткових коштів. На другому місці було морозиво, але у зв’язку зі зміною обладнання та збільшенням собівартості зараз морозиво має 11%

рентабельності. Цікавим є те, що згущене молоко, яке виробляється у невеликій кількості, має досить високу рентабельність (15,6%). Найменшу рентабельність (1,1%) має молоко незбиране. Як видно, обсяг виробництва цього продукту найбільший, але цей вид продукції завжди має бути недорогим тому, що він потрібен населенню; завод не має права припинити його виробництво.

Але збитковість молока компенсується прибутковістю інших видів продукції. Крім того, було прийнято рішення щодо розширення асортименту продукції та поліпшення якості. Це було зумовлено великою конкуренцією,

яка склалася на ринку молокопродуктів. Новий вид м’якого сиру ―Чеддер‖ був вибраний після ретельної перевірки якості, ознайомлення з технологією виробництва та порівнянням декількох видів сиру. Після виходу цього продукту на ринок можна зробити висновок, що керівництво зробило правильний вибір.

Також можна сказати, що міський молочний завод приймає правильні рішення не тільки щодо виробничого процесу, а також щодо людських ресурсів. Велика частка прибутку підприємства розподіляється через фонд заохочення, хоча є й інші канали розподілу прибутку.

39

Таблиця 5

Розподілення прибутку підприємства

Канали	1998	р.	1999р.	2000р.	2001р.	2002р.	2002р. в
розподілення							% до
							1998 р.
Прибуток від
реалізації	317		181,0	505,6	1504,2	3188,8	1005,9
Збитки	100		22,5		36,3		*
Балансовий
прибуток	217		158,5	505,6	1467,9	3188,8	1469,5
Податок на
прибуток	60		63,8	107,8	363,7	62,1	*
Податки,
сплачені в	77		85,5	123,3	385,1	982,5	1275,9
бюджет
Чистий прибуток	80		9,2	468,9	719,1	2144,2	2680,3
Використано на
заохочення	21		19,9	191,4	348,5	783,2	3729,5
Прибуток,
використаний на
інші цілі	209		12,1	277,5	370,6	1361	651,2

Розглянувши дані таблиці 5 можна сказати, що виробництво прибуткове, і завдяки збільшенню обсягів виробництва, зростає сума прибутку. Так вона збільшилася більш ніж у 10 разів з 317 тис.грн. до 3188,8

тис.грн. Збитки 1998, 1999 та 2001 років – це збитки від реалізації конкретних видів продукції, які були неповністю реалізовані коли закінчився строк реалізації. Але незважаючи на це та на збільшення суми податків, завод залишається прибутковим підприємством.

Сума податку на прибуток зростає у зв’язку зі збільшенням прибутку,

але можна відмітити, що ця сума кожного року змінюється відносно до суми прибутку. Також зросла сума інших податків до бюджету. В 1998 році вона становила 77 тис.грн., а в 2002 – 982,5 тис.грн.

У зв’язку з тим, що прибуток підприємства від реалізації зростає швидшими темпами, ніж сума податків, то чистий прибуток збільшився

40

майже у 9 разів. Прибуток, що залишається власністю підприємства, має різні канали розподілу (або напрямки). Основна частина прибутку йде у фонд заохочення, який наприкінці року має нульове сальдо. Це пов’язано з внутрігосподарською політикою заводу. Керівництво вважає за потрібне підтримувати малозабезпечених працівників, одиноких матерів, хворих робітників та їх дітей. Також з цього фонду виділяються гроші пенсіонерам з великим стажем роботи на заводі, ветеранам війни та праці. Кожен рік святкується 9 Травня, коли ветеранам виділяють грошові або в натуральному виразі подарунки до свята. Всі працівники мають право отримати матеріальну допомогу у разі серйозної хвороби дітей, смерті рідних та інших скрутних випадках. Сума відрахувань на заохочення зросла у 16,5 разів. Це було можливо лише тому, що підприємство завжди було зацікавлено у своїх робітниках та на сьогоднішній день працює більш ефективно.

Окремо треба пояснити ситуацію 1999 року, коли чистий прибуток становив 9,2 тис.грн., а витрачено було ніби за рахунок прибутку 32 тис.грн.

це відбулося тому, що деякі кошти на інші цілі були використані для надання матеріальної допомоги та збільшення оборотних засобів і закупівлі сировини понад плану. Також не був сплачений відсоток за кредит.

Інші канали розподілу прибутку – це збільшення оборотних та основних засобів виробництва, спонсорська допомога благодійним організаціям, закупівля більшої кількості сировини та т.ін. Так, у 1998 році 2

тис.грн. було направлено на розвиток виробництва. У 1999 році був створений резервний фонд, куди було перераховано 68,1 тис. грн. з прибутку.

2.3.Запровадження інновацій на підприємстві спрямованих на зовнішні

ринки

На заводі можуть бути як виробничі інновації, так і невиробничі, тобто

ті, які стосуються управління, обслуговування виробництва, інтелектуальної

власності і та інші.

41

Інновації – це все нове, що можна запровадити на даному підприємстві.

Наприклад, в управлінській сфері можна ввести таку штатну одиницю як контролер інформації. Тобто це людина, яка б займалась перевіркою управлінських даних на різних щаблях управління на стадії їх обробітку, їх достовірність, і не допускав би невизначеностей, невчасного прийняття управлінських рішень.

В управлінні велику роль відіграють терміни виконання робіт,

наприклад, прийняття на роботу, переведення або підвищення розряду,

виконання власних обов’язків та обов’язків начальника підрозділу, який знаходиться у відпустці, та нарахування відповідної заробітної плати. Іноді ці події та нарахування заробітної плати мають різні дати і корегуються в кінці місяця, коли вже треба застосувати більше сил та часу. Тож дуже важливо вчасно здійснювати прямий та зворотній зв’язок між виробничими підрозділами та управлінськими і обліковими відділами.

Можна сказати, що молокопереробна галузь відносно технічних інновацій не дуже забезпечена. І зробити його швидше чи простіше цілком можливо. Тут можливо змінити обладнання на більш продуктивне хоча воно і буде мати той самий принцип дії і підпорядковуватися тій технології, яка була створена раніше, оскільки не існує альтернативної сировини і процес переробки молока склався вже давно.

Але є такі види продукції, які можна змінити і отримати від цього вигоду. Наприклад, на Сумському молочному заводі виробляється така продукція як вершки. Вони виробляються лише для своїх внутрішніх потреб,

тобто як субпродукт. Вершки застосовуються для виробництва морозива,

сметани, сиркової маси. В 2000 році прибутковість даного виду продукції склала 36,3 %. Можна сказати, що це перспективна продукція.

На ринку молочних продуктів існує така продукція як пастеризовані вершки. Це ті вершки, які можна вживати в їжу. В основному ця продукція імпортна (виробник Польща). Фасують її або по 10-20 г, або в аерозольні балони.