2.2. Природний заповідник Ак-Каян

Кримський природний заповідник – найстаріший на півострові, створений в 1923р. Разом з філіалом (Лебедині острови) займає площу 44 107 га. В заповіднику охороняються лісові і лугово-степові ландшафти. На території, що охороняється, виростає 1165 видів вищих рослин (плюс 84 вида на Лебединих островах). Флористичне багатство складають 45 видів ендеміків. В заповіднику мешкає 39 видів ссавців, 120 видів птахів (на Лебединих островах – 20 і 230 відповідно). Особливу цінність представляють ліси буків, дубових, грабових і соснових, що грають велику водозахисну і ґрунтозахисну роль. Тут мешкають благородний олень, косуля, муфлон, чорний гриф, білоголовий сип і інші рідкісні тварини. На Лебедині острови щорічно на линьку злітаються до 5000 лебедей-шипунов, а колонія чайок налічує більше 30 000 особин.

Розділ 3. Культурно-екологічні проблеми криму

3.1. Охорона здоров’я, туризм, культура

Крим – відома в світі здравниця, дивна по своїх оздоровчих чинниках курортна зона. Тут розташовано –125 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням на 54 тис. ліжок, 83 будинків відпочинку. Функціонує 238 жіночих консультацій, дитячих поліклінік і амбулаторій. Відомі курортні райони західного берегу Криму (бальнеогрязьові і кліматичні курорти Євпаторія і Саки); південного берегу Криму: кліматичні курорти Форос, Кастрополь, блакитна Затока, Симєїз, Алупка. Місхор, Гаспра. Корєїз, Лівадія, Ялта; Гурзуф; Алушта; південно-східне узбережжя Кримського півострова (кліматичні і бальнеологічні курорти Судак, Феодосія); Старий Крим.

В Криму діє більше 20 туристських закладів на 10 тис. місць, десять бюро подорожей і екскурсій, 8 туристичних клубів; тут проходить близько 70 туристичних маршрутів. Щорічно туристично-екскурсійні організації обслуговують майже 1 млн. людей.

В автономній республіці налічується близько 650 загальноосвітніх шкіл, 26 середніх спеціальних учбових закладів і п'ять вищих – Сімферопольський університет, Кримський медичний інститут, Кримський інститут природоохоронного і курортного будівництва, Кримський сільськогосподарський інститут і Севастопольський приладобудівний інститут. Працюють науково-дослідні установи: Кримська астрофізична обсерваторія, Никітський ботанічний сад, Інститут біології південних морів, Морський гідрофізичний інститут, Інститут виноробства і виноградарства «Магарач», Ялтинський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичний кліматології імені І. М. Сеченова. Інститут ефірно олійних культур і Інститут мінеральних ресурсів Міністерства геології України в Сімферополі, Азово-чорноморський науково-дослідний інститут морського рибного господарства і океанографії в Керчі та інші наукові заклади і проектно-конструкторські організації.

3.2. Екологічні проблеми

Будь-яка хазяйська діяльність людини змінює природні системи. В одних випадках ці зміни вносять свідомо. Так, людина зайняла сільськогосподарськими угіддями 27% суші земної кулі, а в Криму площа сільськогосподарських земель складає 65%. В інших випадках змінення лісних і степних ландшафтів, водоймищ є непрямими результатами діяльності людини. Наприклад, внесок удобрення в ґрунт і запилення отруйними хімікатами рослин для їх захисту від шкідників неминуче призводять до забруднення поверхових і підземних вод. А в рівнинному Криму через зрошення земель водами Північно-Кримського каналу відбувається гідрохімічне змінювання вод, а в тому числі зменшення солоності Сиваша.

К великому жалю у світі в цілому природні ландшафти займають лише біля 40% території, що недостатньо для нормального функціонування біосфери. У Криму в теперішній час частка природних ландшафтів складає приблизно 25-27%. Це ліса гірської частини, а також фрагменти степових ландшафтів на Тарханкутському та Керченському півостровах та в Присіваш’ї. Таким чином, в світі в цілому та в Криму особливо площа природних ландшафтів недостатня, та її потрібно збільшувати, або хоч не зменшувати.

Недостатня площа природних ландшафтів – не єдина екологічна проблема в Криму. Не менш важлива проблема забруднення природного середовища.

Причинами забруднення є робота сільськогосподарських підприємств і транспорту.Найбільшу шкоду наносять хімічні підприємства. Вони виділяють в атмосферу дуже велику кількість забруднюючих речовин, а їх стічними водами переповнено озеро Старе і озеро Червоне.

Також автомобілі, яких, навіть в Криму, налічується понад 600 млн., забруднюють повітря своїми викидами вуглекислого газу.

Для Криму велику загрозу складає забруднення берегових вод Чорного та Азовського морів стічними водами населених пунктів і сільськогосподарських полів. Будівництво Півннічно-Кримського каналу призвело до надходження великої кількості води з інших регіонів. В цьому каналі зафіксовано більш ніж 15 видів забруднюючих речовин.

Отож треба охороняти все те, що подарувала нам матінка-природа. Не забруднювати навколишнє середовище.