Залишки фортеці Алустон

Алушта – приморський кліматичний курорт Південного берегу Криму, відомий з кінця 19 ст.

Курортна зона Алушти (від гори Аю-Даг до селища Привітне – 80 км берегової смуги) містить 78 санаторно-курортних установ. Популярні – «Крим», «Дубна», «Золотий колос», «Славутич», «Круча», «Алушта».

За наказом візантійського імператора Юстініана І була побудована фортеця Алустон. Руїни фортеці збереглися і до нашого часу. Поблизу вежі знаходиться будинок, котрий використовували при зйомках фільму Кавказька полонянка, або нові пригоди Шурика.

Араби у 12 столітті називали місто Шалушта.

Гурзуф

Гурзу́ф (рос. Гурзуф, крим. Gurzuf) – курортне селище міського типу в Автономній Республіці Крим, розташоване на південному березі Кримського півострова і територіально входить до складу Великої Ялти. Населення Гурзуфа становить близько 9 тисяч осіб. До категорії селищ міського типу Гурзуф був віднесений у 1929 році.

Походження назви достовірно не встановлене. Деякі дослідники вважають, що воно походить від лат. Ursus «ведмідь», оскільки поряд із містом розташована «Ведмідь-гора» – Аю-Даг)[4]. Інші вважають, що назва Ґорзув, Ґорзувіти має таврське або гото-аланське коріння і розшифровують його як «ґор дзакхь» – гірська долина, долина серед гір. Поступово топонім «Горзувіти» трансформувався в Курсаїти, Ґорзовіум, Юрзуф, Гурзуф.

Євпаторія

Євпато́рія (рос. Евпато́рия, крим. Kezlev, грец. Ευπατορία, Κερκινίτις, вірм. Եվպատորիա, тур. Gözleve) – портове і курортне місто півдня України біля Чорного моря на західному узбережжі Кримського півострова. Євпаторія відома своїми термальними джерелами, ропою, лікувальними грязями озера Мойнаки. Щорічно місто-курорт приймає у своїх здравницях до 900 тис. осіб. На території міста знаходиться 21 свердловина мінеральних вод. Також місто славиться численними дрібнопіщаними пляжами в Криму сприятливими природними умовами, і має статус найбільшої дитячої оздоровниці. Цей край має багатовікову історію, багату традиціями і унікальними пам'ятками старовини, адже за 25 століть свого існування, Євпаторія була і грецьким містом-колонією, і містом-державою, і турецьким містом-фортецею, і російським морським портом.

Південно-західна частина Євпаторії курортна, а східна зайнята старими районами міста, з типовим «східним» переплетенням маленьких звивистих вуличок, деяким будинкам на яких більше 300 років. Збереглися навіть будівлі турецьких лазень XVI століття.

У VI-V століттях до н. е. Керкінітида (припускають [5], у цьому слові той же корінь, що і в топонімі Керч і в етнонімі керкети). Давньогрецькі колоністи дали назву Євпаторія від грецького євпатор – «благородний», як припускають [5] на честь боспорського царя Мітрідата Євпатора (132-63 роки до н. е.). Після турецького завоювання у XIV столітті перейменований у Ґьозлеве; після приєднання у 1783 році Криму до Росії ця назва переосмислена в Козлов і, хоча була офіційно відновлена назва Євпаторія, вони вживалися разом ще до XIX столітті (один з «Кримських сонетів» Адама Міцкевича називається «Вигляд гір із степів Козлова»).

Керч

Керч (крим. Keriç, Керич, італ. Bosphoro Cimmerio, Vospro, Cerchio, Cherz, давньорус. Кърчевъ, дав.-гр. Παντικάπαιον, рос. Керчь) – місто республіканського підпорядкування в АР Крим, місто-герой. Розташоване на узбережжі Керченської протоки, на сході Керченського півострова між Чорним і Азовським морями, за 209 км від Сімферополя (автошлях E97, із яким збігається М17, згодом маршрут переходить в Р23), на перетині важливих морських і сухопутних шляхів. 20,6 % площі міста зайнято під забудову. Зелені масиви і насадження займають 2750 га. Житловий фонд – понад 2,5 млн. м². Протяжність міста уздовж берегової лінії – 55 км.

Керч належить до стародавніх міст Східної Європи. Це одне з найдавніших міст України, а, можливо, і найдавніше. За час свого існування місто мало багато назв: Пантікапей (VI ст. до н. е.), Боспор (з VI ст. н. е.), Крц, Крх, Крч, Керіш, Корчев, Воспро, Восперо, Аспро-Монте, Васпро, Черкіо тощо – в епоху середньовіччя, з XVIII століття – Керч.