2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метоюкурсу є вивчення літературного процесу зазначеного періоду на матеріалі творчості його найвизначніших представників.

Завдання: ввести студента в широкий історико-культурний контекст доби реалізму, прилучити до скарбниці світової літератури, до видатних досягнень людства цього періоду в інших сферах науки і мистецтва, ознайомити з творчістю видатних представників реалізму, з теорією та практикою реалістичного типу творчості, з процесом подальшого розвитку літературних родів і жанрів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

головні поняття та терміни, пов’язані із літературою і культурою означеного періоду;

основні етапи розвитку зарубіжноїлітератури;

основних представників літератури реалізму;

художні зразки літератури реалізму;

вміти:

аналізувати літературні явища доби реалізму;

швидко і вправно орієнтуватись у літературному процесі;

аналізувати художні твори, передбачені програмою;

писати рецензії на твори будь-якого жанру;

мати первісні навички наукового підходу до історії зарубіжної літератури.

3. Програма навчальної дисципліни

МОДУЛЬ І. Література реалізму. Реалізм як послідовна приналежність романтизму. Визначальні прикмети реалізму і раціоналізм, суспільно-економічний детермінізм, типізація, раціоналістичний психологізм. Жанрова система літератури реалізму. Характерні риси реалістичного роману: інтерес до сучасності, прагнення до точності, деталізація побуту, соціального середовища, типізація загальнопоширеного, соціальний аналіз, “саморозвиток” героїв, історизм.

ТЕМА 1.Стендаль як творець реалістичної прози. Особливості творчої манери митця. Художні особливості романів “Червоне і чорне”, “Пармський монастир”, повість “Ваніна Ваніні”.

ТЕМА 2.“Людська комедія” О. де Бальзака в контексті світової літератури. задум і структура епопеї, ключові твори (“Батько Горіо”, “Гобсек”, “Втрачені ілюзії”, “Ежені Гранде”, “Шагренева шкіра”). Творчий метод О. де Бальзака. Бальзак і Україна.

ТЕМА 3. Самобутність постаті П.Меріме в плеяді французьких реалістів. Художні якості новелістики Меріме. Творчий феномен Гі до Мопассана в контексті літератури другої половини ХІХ ст. Тематика, поетика новелістики Гі де Мопассана. Роман “Життя”.

ТЕМА 4. Літературний талант Флобера. Оригінальність позиції Флобера-реаліста. Флобер і “французький стиль”. Концепція “безособистісної творчості”, “флоберізація” героїв. Роман “Пані Боварі”: історія створення, особливості сюжету. Повість “Проста душа”.

ТЕМА 5. Література англійського реалізму. Творчість Ш.Бронте, Е.Гаскелл, Ч.Діккенса (романи “Олівер Твіст”, “Домбі і син”). Творчість У.Теккерея – вершина англійського реалізму. Художні особливості роману Теккерея “Ярмарок суєти”.

ТЕМА 6. Реалізм в російській літературі. романістика Ф.Достоєвського (“Злочин і кара” , “Ідіот”, “Брати Карамазови”) та Л.Толстого (“Війна і мир”, “Анна Кареніна” та ін.).

МОДУЛЬ ІІ. Література доби декадансу. Декаданс як особливе світовідчуття, що відобразилося у творах мистецтва. Тематика й поетика декадансу. Виникнення модернізму. Світоглядне підґрунтя модернізму. Філософські та психологічні доктрини Ніцше, Бергсона, Фрейда, Шопенгауера та ін. Два етапи у розвитку модернізму. Заперечення модерністами традиційних форм і естетики минулого. Нова концепція особистості в літературі модернізму. Концепція творця. Поетика модернізму.

ТЕМА 1.Розвиток європейської драматургії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Новаторство А.Чехова-драматурга: запровадження підтексту й реалістичної символіки, яка увиразнює центральну ідею твору; створення нового типу драматичного конфлікту. Художні особливості п’єс “Чайка”, “Вишневий сад”.

Г.Ібсен як реформатор театру, творець “драми ідей”. Характерні риси “драми ідей”, її ознаки в п’єсі “Ляльковий дім”.

Б.Шоу – письменник-реаліст, сатирик і реформатор англійської драми. П’єса “Пігмаліон” як інтелектуальна драма.

М.Метерлінк – автор символістської драми. “Синій птах” – лірична феєрія про вищі цінності людського буття.

ТЕМА 2.Натуралізм як літературний напрям, його провідні риси: фактографія, документальність, дослідження біологічних та фізіологічних імпульсів людської поведінки тощо. Е.Золя – теоретик і практик літератури натуралізму. Епопея “Ругон-Маккари”.