- •Вплив християнства на культуру Київської Русі
- •Освіта і наука в Київській Русі
- •Розвиток літописання і літератури у Київській Русі
- •Основні етапи розвитку давньоруської архітектури. Софія Київська – перлина давньоруської культури
- •Давньоруський живопис та розвиток прикладного мистецтва у Київській Русі
- •Розвиток архітектури на українських землях у 14-17 століттях
- •Розвиток освіти і науки 14-17 століть на українських землях
- •Літературний розвиток на українських землях у 14-17 століттях
- •Українське образотворче мистецтво у 14-17 століттях
- •Вплив Визвольної війни середини 17 століття на формування національної свідомості українців
- •Українська освіта і наука у другій половині 17-18 століттях. Києво-Могилянська академія – осередок української освіти і науки
- •Козацьке літописання 17-18 століть
- •Головні напрями розвитку української архітектури у другій половині 17-18 століттях. Українське козацьке бароко
- •Розвиток українського образотворчого мистецтва у другій половині 17-18 століттях
- •Розвиток української друкарської справи у 17-18 століттях
- •Національно-культурне відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці 18 – на початку 20 ст.
- •Розвиток освіти і науки в Україні у 19 ст. Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині 19 ст.
- •Особливості романтизму в українській художній культурі
- •Тенденції розвитку української літератури у першій половині 19 ст.
- •Розвиток української літератури у другій половині 19 ст.
- •Український живопис другої половини 19 ст.
- •Архітектура України 19 ст.
- •Тарас Шевченко як художник
- •Українська культура на початку 20 ст.
- •Українське образотворче мистецтво початку 20 ст.
- •Розвиток науки в урср
- •Освіта в урср у 1920-1980-ті рр.
- •Політика українізації і головні напрями її здійснення в Україні
- •«Розстріляне відродження»: поезія, драматургія, проза
- •Образотворче мистецтво України у 1920-1980-ті роки
- •Розвиток літератури в Україні у другій половині 20 ст.
- •Розвиток архітектури у другій половині 20 ст.
- •Українське кіномистецтво
- •Література і театр у роки незалежності
- •Проблеми розвитку культури в незалежній Україні
- •Утворення Київської Русі (9-10 ст.). Теорії походження Київської держави
- •Піднесення Київської Русі. Володимир Великий. Ярослав Мудрий
- •Походження українців
- •Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинської держави
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •Причини та джерела виникнення українського козацтва. Запорозька Січ, її устрій та військово-політична організація
- •Люблінська унія та її наслідки для України
- •Причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу 1648-1657рр. Утворення української козацької держави б. Хмельницького
- •Поділ України на Лівобережну та Правобережну (1657-1663рр.) та боротьба за возз’єднання Української держави (1663-1676рр.)
- •Запорозька Січ в роки Руїни. І. Сірко
- •Правління гетьмана і. Мазепи, політичні причини та наслідки його поразки
- •Гетьман п. Орлик та його Конституції
- •Ліквідація Російською владою української державності у 18 ст. Приєднання правобережної України до Російської імперії у 18 ст.
- •Розгром Запорозької Січі. Подальша доля запорозького козацтва
- •Утворення та заселення Новоросії. Заснування міста Катеринослава
- •Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство
- •Скасування кріпосного права в Наддніпрянщині. Реформи 1860-1870-х рр.
- •Національно-демократичний рух в Україні у другій половині 19 ст. Громади
- •Суспільно-політичне життя західноукраїнських земель у 19 ст.
- •Проблема формування української нації у 19 ст.
- •Утворення і політична діяльність Української Центральної Ради
- •Українська держава п. Скоропадського
- •Політика Директорії та її наслідки
- •Встановлення радянської влади в Україні (1919-1920 рр.) Політична система усрр в 1920-ті рр. Становлення тоталітарного режиму
- •Політика індустріалізації та її наслідки. Аграрна політика та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Возз’єднання Західної України з урср на початку Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. Напад Німеччини на срср
- •Окупаційний режим в Україні. Радянське підпілля і партизанський рух. Створення упа
- •Визволення України. Політичні наслідки Другої світової війни
- •Політична ситуація в Україна за лібералізації тоталітарного режиму. М. Хрущов
- •Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ (1965-1985 рр.)
- •Перебудова в срср та її наслідки для України
- •Державотворення і політичний розвиток України в 1991-2004 рр.
- •Вибори президента України 2004 р. Помаранчева революція та її наслідки. Президент в.А. Ющенко. Вибори президента України 2010 р. Президент в.Ф. Янукович
- •Багатовекторність зовнішньої політики України на сучасному етапі
- •Конструкційний процес в Україні в 1991-2015 рр. Конституція України 1996 р.
-
Утворення та заселення Новоросії. Заснування міста Катеринослава
У добу Польсько-Литовської держави для земель сучасної Південної України широко вживалась назва Дике Поле.
Вперше назву Новоросія ввів царський уряд у 1764 році після утворення 1-Ї Новоросійської губернії шляхом об'єднанняНової Сербії і Новослобідського козацького полку[9]. Це було калькуванням з назви «Нова Греція», що вживалось за аналогією з назвою Малоросія.
В цьому ж 1764 році до складу Новоросії було включено Українську лінію, Слов'яносербію і Бахмутську провінцію. Післяліквідації Запорозької Січі (1775) і Кримського ханства у 1783 році[10] назва розповсюдилась на всі ці землі.
Освоєння і заселення Нижнього Подніпров'я іммігрантами почалося з кінця XVI століття, а з другої половини XVIII століття переросло у курс, що посідав одну з панівних позицій у політиці Російської імперії на прикордонних територіях до 60-х років XIX століття. Переселення громад мало важливе значення для економічного, політичного і культурного розвитку Північного Причорномор'я, величезні території якого були практично не заселеними через небезпеку військового вторгнення з боку Речі Посполитоїі Османської імперії, а також постійних нападів татарських орд, що кочували південними степами. Політика прихильного ставлення царської влади до переселенців бере свій початок ще з часів Петра І. Але справжня законодавча база стосовно іноземних підданих почала формуватись за часів правління Катерини ІІ. Відразу підкреслимо, що серед іммігрантів, що оселялись на українських землях виділяються дві найчисельніші групи: по-перше, це переселенці з країн Балканського півострова і Подунав'я, так звані «задунайські переселенці» і, по-друге — переселенці з країн Західної Європи, так звані «іноземні колоністи». Ці дві групи однаково складались з закордонних переселенців, після переселення ставали підданими Російської імперії, але вони мали низку відмінностей у своєму правовому статусі у порівнянні як із місцевим населенням, так і між собою.
-
Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство
Здавалось, що настав кінець українському культурному життю, що українська народність уже повністю денаціоналізується і зникне з історичної арени. Але не так сталося. Панівна верства — козацька старшина, хоча й перетворювалась на російських дворян і русифікувалась, але, особливо на Лівобережжі й Слобожанщині, де ще була жива пам'ять про козацтво й гетьманщину, про їх славу й доблесть, не відірвалась повністю від української національної стихії. її найбільш освічені і кращі представники виявляли дедалі більший інтерес до історії України, до рідної минувшини, до козацької слави. Цей інтерес наприкінці XVIII ст. підсилювався й практичними потребами багатьох колишніх козацьких старшин, за якими герольдія — спеціальне відомство у справах, що стосувалися дворянських звань, титулів і гербів,— не визнала дворянства і наказала виключити з дворянських родовідних книг. А таких старшин налічувалося близько 23 тис. із 100 тис. претендентів. їм загрожувало повернення в стан козаків або навіть селян і втрата дворянських прав і привілеїв.
Кири́ло-Мефо́діївське товариство — українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 року[1] та спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху.
Була одним з проявів піднесення національного руху на українських землях та активізації загальнослов'янського руху під впливом визвольних ідей періоду назрівання загальноєвропейської революційної кризи — «весни народів»[1].
Членами товариства, які називали себе братчиками, стали вихованці й співробітники Київського та Харківського університетів. Провідну роль серед них відігравали М.Костомаров, Т.Шевченко, Г.Андрузький, В.Білозерський, М.Гулак, П.Куліш. Впродовж існування товариства його ідеологія зазнавала істотних змін. Завдання об'єднання слов'ян, що стало підставою виникнення таємної організації, згодом конкретизувалось у двох напрямах — рівноправного співробітництва слов'янських народів та відродження України.