- •Вплив християнства на культуру Київської Русі
- •Освіта і наука в Київській Русі
- •Розвиток літописання і літератури у Київській Русі
- •Основні етапи розвитку давньоруської архітектури. Софія Київська – перлина давньоруської культури
- •Давньоруський живопис та розвиток прикладного мистецтва у Київській Русі
- •Розвиток архітектури на українських землях у 14-17 століттях
- •Розвиток освіти і науки 14-17 століть на українських землях
- •Літературний розвиток на українських землях у 14-17 століттях
- •Українське образотворче мистецтво у 14-17 століттях
- •Вплив Визвольної війни середини 17 століття на формування національної свідомості українців
- •Українська освіта і наука у другій половині 17-18 століттях. Києво-Могилянська академія – осередок української освіти і науки
- •Козацьке літописання 17-18 століть
- •Головні напрями розвитку української архітектури у другій половині 17-18 століттях. Українське козацьке бароко
- •Розвиток українського образотворчого мистецтва у другій половині 17-18 століттях
- •Розвиток української друкарської справи у 17-18 століттях
- •Національно-культурне відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці 18 – на початку 20 ст.
- •Розвиток освіти і науки в Україні у 19 ст. Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині 19 ст.
- •Особливості романтизму в українській художній культурі
- •Тенденції розвитку української літератури у першій половині 19 ст.
- •Розвиток української літератури у другій половині 19 ст.
- •Український живопис другої половини 19 ст.
- •Архітектура України 19 ст.
- •Тарас Шевченко як художник
- •Українська культура на початку 20 ст.
- •Українське образотворче мистецтво початку 20 ст.
- •Розвиток науки в урср
- •Освіта в урср у 1920-1980-ті рр.
- •Політика українізації і головні напрями її здійснення в Україні
- •«Розстріляне відродження»: поезія, драматургія, проза
- •Образотворче мистецтво України у 1920-1980-ті роки
- •Розвиток літератури в Україні у другій половині 20 ст.
- •Розвиток архітектури у другій половині 20 ст.
- •Українське кіномистецтво
- •Література і театр у роки незалежності
- •Проблеми розвитку культури в незалежній Україні
- •Утворення Київської Русі (9-10 ст.). Теорії походження Київської держави
- •Піднесення Київської Русі. Володимир Великий. Ярослав Мудрий
- •Походження українців
- •Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинської держави
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •Причини та джерела виникнення українського козацтва. Запорозька Січ, її устрій та військово-політична організація
- •Люблінська унія та її наслідки для України
- •Причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу 1648-1657рр. Утворення української козацької держави б. Хмельницького
- •Поділ України на Лівобережну та Правобережну (1657-1663рр.) та боротьба за возз’єднання Української держави (1663-1676рр.)
- •Запорозька Січ в роки Руїни. І. Сірко
- •Правління гетьмана і. Мазепи, політичні причини та наслідки його поразки
- •Гетьман п. Орлик та його Конституції
- •Ліквідація Російською владою української державності у 18 ст. Приєднання правобережної України до Російської імперії у 18 ст.
- •Розгром Запорозької Січі. Подальша доля запорозького козацтва
- •Утворення та заселення Новоросії. Заснування міста Катеринослава
- •Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство
- •Скасування кріпосного права в Наддніпрянщині. Реформи 1860-1870-х рр.
- •Національно-демократичний рух в Україні у другій половині 19 ст. Громади
- •Суспільно-політичне життя західноукраїнських земель у 19 ст.
- •Проблема формування української нації у 19 ст.
- •Утворення і політична діяльність Української Центральної Ради
- •Українська держава п. Скоропадського
- •Політика Директорії та її наслідки
- •Встановлення радянської влади в Україні (1919-1920 рр.) Політична система усрр в 1920-ті рр. Становлення тоталітарного режиму
- •Політика індустріалізації та її наслідки. Аграрна політика та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Возз’єднання Західної України з урср на початку Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. Напад Німеччини на срср
- •Окупаційний режим в Україні. Радянське підпілля і партизанський рух. Створення упа
- •Визволення України. Політичні наслідки Другої світової війни
- •Політична ситуація в Україна за лібералізації тоталітарного режиму. М. Хрущов
- •Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ (1965-1985 рр.)
- •Перебудова в срср та її наслідки для України
- •Державотворення і політичний розвиток України в 1991-2004 рр.
- •Вибори президента України 2004 р. Помаранчева революція та її наслідки. Президент в.А. Ющенко. Вибори президента України 2010 р. Президент в.Ф. Янукович
- •Багатовекторність зовнішньої політики України на сучасному етапі
- •Конструкційний процес в Україні в 1991-2015 рр. Конституція України 1996 р.
-
Українська освіта і наука у другій половині 17-18 століттях. Києво-Могилянська академія – осередок української освіти і науки
Центром культурно-освітнього життя України цього періоду була Києво-Могилянська колегія, яка у 1701 р. отримала титул і права академії. За часів гетьмана І. Мазепи вона досягла найбільшого розквіту. На початку XVIII ст. в ній навчалося дві тисячі студентів. Академія була відкрита для широких верств населення України, приймала також студентів і з інших православних країн – Сербії, Чорногорії, Болгарії. Тут працювали видатні вчені, письменники, митці Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Варлаам Ясинський, Дмитро Туптало, Феофан Прокопович, Симеон Полоцький та інші. Визначними культурними діячами стали Г. Сковорода, В. Рубан, М. Березовський, П. Гулак-Артемовський. Авторитет Київської академії був надзвичайно високим. Професори і талановиті студенти запрошувались для піднесення освіти та культури в інші слов’янські країни, особливо в Росію. Вихованці академії були організаторами майже всіх духовних училищ Росії – в Москві, Архангельську, В’ятці, Рязані, Суздалі та інших містах.
У своїх реформах Петро І спирався передовсім на вище духовенство, що вийшло зі стін Києво-Могилянської колегії. Із числа визначних діячів науки і культури, що спочатку жили і творили у Києві, а згодом продовжили свою кар’єру у Росії, слід назвати Феофана Прокоповича, Стефана Яворського, Георгія Кониського, Паісія Величковського.
Своєрідними філіями Київської академії були колегіуми, засновані у містах Ніжині, Білгороді, Переяславі. У 1779 р. в Полтаві було відкрито слов’янську семінарію, згодом її перенесено До Катеринослава, на землі тодішнього Запоріжжя. З 1780 по 1789 рік у Полтавській семінарії вчився Іван Котляревський, майбутній зачинатель української літератури.
-
Козацьке літописання 17-18 століть
Барокове літописання продовжує традиції середньовічного літописання, але розширює тематичний і жанровий комплекси. Козацькі літописи як різновид історичної прози відображає ідеологію козацької держави.
Літопис Самовидця. Однією з найбільших історіографічних пам'яток і одним з найбільш достовірних історичних джерел XVII ст. є літопис Самовидця. Ця пам'ятка має цілком світський, загальноукраїнський характер.
Самовидець - псевдонім. Твір був написаний козацьким сотником Романом Ракушкою-Романовським. Політична позиція автора - автономний статус козацької держави під протекторатом іншої держави. Літопис охоплює події 1648-1702 років. Головна увага зосереджена на національно-визвольній війні. Літопис була написана в часи гетьмана Івана Мазепи і очевидно на його замовлення. Як історичне джерело (його автор був очевидцем подій) літопис Самовидця містить повідомлення про такі події та явища, які не збереглися нормально ні в одних документах або ж передані тенденційно, з фактичними помилками. Мова і стиль літопису Самовидця позбавлені книжності, риторичного, українського та впливу польської чи латинської літератури. Автор не дотримується літописної стильової традиції, яка тоді була поширена на Україні.
Літопис Самійла Величка. Це найбільша серед козацьких літописів. Це твір, в якому поєдналися елементи різних жанрів - хроніка, публіцистичний твір, збірник автентичних документів, антологія художніх творів різних авторів. Літопис була приблизно завершена в 1720 році. Тут описані події 1648 - 1700 років. Автор представляє яскраву систему образів українських гетьманів, головним серед яких називає Богдана Хмельницького. Літописець виправдовує діяльність Хмельницького. Політичний ідеал автора - автономний статус України під протекторатом Москви. Сам Величко поділив свій твір на три томи, кожен з яких має окремий заголовок. У творі центральною фігурою є Богдан Хмельницький, автор порівнює його з Олександром Македонським, Мойсеєм.