- •Вплив християнства на культуру Київської Русі
- •Освіта і наука в Київській Русі
- •Розвиток літописання і літератури у Київській Русі
- •Основні етапи розвитку давньоруської архітектури. Софія Київська – перлина давньоруської культури
- •Давньоруський живопис та розвиток прикладного мистецтва у Київській Русі
- •Розвиток архітектури на українських землях у 14-17 століттях
- •Розвиток освіти і науки 14-17 століть на українських землях
- •Літературний розвиток на українських землях у 14-17 століттях
- •Українське образотворче мистецтво у 14-17 століттях
- •Вплив Визвольної війни середини 17 століття на формування національної свідомості українців
- •Українська освіта і наука у другій половині 17-18 століттях. Києво-Могилянська академія – осередок української освіти і науки
- •Козацьке літописання 17-18 століть
- •Головні напрями розвитку української архітектури у другій половині 17-18 століттях. Українське козацьке бароко
- •Розвиток українського образотворчого мистецтва у другій половині 17-18 століттях
- •Розвиток української друкарської справи у 17-18 століттях
- •Національно-культурне відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці 18 – на початку 20 ст.
- •Розвиток освіти і науки в Україні у 19 ст. Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині 19 ст.
- •Особливості романтизму в українській художній культурі
- •Тенденції розвитку української літератури у першій половині 19 ст.
- •Розвиток української літератури у другій половині 19 ст.
- •Український живопис другої половини 19 ст.
- •Архітектура України 19 ст.
- •Тарас Шевченко як художник
- •Українська культура на початку 20 ст.
- •Українське образотворче мистецтво початку 20 ст.
- •Розвиток науки в урср
- •Освіта в урср у 1920-1980-ті рр.
- •Політика українізації і головні напрями її здійснення в Україні
- •«Розстріляне відродження»: поезія, драматургія, проза
- •Образотворче мистецтво України у 1920-1980-ті роки
- •Розвиток літератури в Україні у другій половині 20 ст.
- •Розвиток архітектури у другій половині 20 ст.
- •Українське кіномистецтво
- •Література і театр у роки незалежності
- •Проблеми розвитку культури в незалежній Україні
- •Утворення Київської Русі (9-10 ст.). Теорії походження Київської держави
- •Піднесення Київської Русі. Володимир Великий. Ярослав Мудрий
- •Походження українців
- •Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинської держави
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •Причини та джерела виникнення українського козацтва. Запорозька Січ, її устрій та військово-політична організація
- •Люблінська унія та її наслідки для України
- •Причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу 1648-1657рр. Утворення української козацької держави б. Хмельницького
- •Поділ України на Лівобережну та Правобережну (1657-1663рр.) та боротьба за возз’єднання Української держави (1663-1676рр.)
- •Запорозька Січ в роки Руїни. І. Сірко
- •Правління гетьмана і. Мазепи, політичні причини та наслідки його поразки
- •Гетьман п. Орлик та його Конституції
- •Ліквідація Російською владою української державності у 18 ст. Приєднання правобережної України до Російської імперії у 18 ст.
- •Розгром Запорозької Січі. Подальша доля запорозького козацтва
- •Утворення та заселення Новоросії. Заснування міста Катеринослава
- •Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство
- •Скасування кріпосного права в Наддніпрянщині. Реформи 1860-1870-х рр.
- •Національно-демократичний рух в Україні у другій половині 19 ст. Громади
- •Суспільно-політичне життя західноукраїнських земель у 19 ст.
- •Проблема формування української нації у 19 ст.
- •Утворення і політична діяльність Української Центральної Ради
- •Українська держава п. Скоропадського
- •Політика Директорії та її наслідки
- •Встановлення радянської влади в Україні (1919-1920 рр.) Політична система усрр в 1920-ті рр. Становлення тоталітарного режиму
- •Політика індустріалізації та її наслідки. Аграрна політика та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Возз’єднання Західної України з урср на початку Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. Напад Німеччини на срср
- •Окупаційний режим в Україні. Радянське підпілля і партизанський рух. Створення упа
- •Визволення України. Політичні наслідки Другої світової війни
- •Політична ситуація в Україна за лібералізації тоталітарного режиму. М. Хрущов
- •Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ (1965-1985 рр.)
- •Перебудова в срср та її наслідки для України
- •Державотворення і політичний розвиток України в 1991-2004 рр.
- •Вибори президента України 2004 р. Помаранчева революція та її наслідки. Президент в.А. Ющенко. Вибори президента України 2010 р. Президент в.Ф. Янукович
- •Багатовекторність зовнішньої політики України на сучасному етапі
- •Конструкційний процес в Україні в 1991-2015 рр. Конституція України 1996 р.
-
Утворення і політична діяльність Української Центральної Ради
Українські національно-демократичні сили усвідомлювали необхідність консолідації та створення об'єднаного суспільно-політичного центру, і за ініціативою Товариства українських поступовців (ТУП) 4 березня 1917 р. утворили Українську Центральну Раду (УЦР). У короткий час УЦР переросла у впливовий представницький орган народної влади.
Важливу роль у її створенні, зміцненні та визначенні основних напрямків діяльності відіграли три провідні українські партії:
- Українська соціал-демократичної робітнича партія (УСДРП);
- Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР);
- Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ).
Обране 7 березня керівництво Української Центральної Ради очолив Михайло Грушевський, заступниками голови стали Дмитро Антонович, Д. Дорошенко, Ф. Крижанівський. Важливу роль у діяльності ЦР відіграли Володимир Винниченко, Сергій Єфремов,Борис Мартос, Симон Петлюра та ін. її членами стали багато відомих українських письменників, істориків, юристів. За переконаннями більшість із них були автономістами-федералістами - прихильниками автономії України у складі Росії. Частина членів Центральної Ради були самостійниками - прихильниками негайного проголошення незалежності України.
Весь період існування УЦР можна поділити на два етапи:
- автономістський (березень 1917 - січень 1918 р.);
- самостійницький (січень - квітень 1918 р.).
Михайло Грушевський сформулював програму і платформу Української Центральної Ради, основною метою якої було домогтися від Тимчасового уряду визнання і проголошення національно-територіальної автономії України.
Почавши свою діяльність з нечисленної організації, до якої входили відомі діячі українського національно-визвольного руху, Українська Центральна Рада набувала все більшого авторитету і згодом стала, по суті, українським парламентом.
-
Українська держава п. Скоропадського
У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, досягла успіхів у зовнішній політиці.
Однак реставрація дореволюційних порядків на селі, однобічна орієнтація гетьманату на великих землевласників і буржуазіювідштовхувати від нього селянство, національну інтелігенцію, робітників. Крім того, опора на німецьку військову адміністрацію не виправдала сподівань П. Скоропадського, тому що Німеччина програвала війну й на її території зріла революція.
Починаючи з літа 1918 р. опозиція режиму П. Скоропадського підсилилася. Очолив її Український національний союз, головою якого з 18 вересня 1918 р. став В. Винниченко. У боротьбі проти гетьманату українські соціалісти пішли навіть на укладання союзу з більшовиками. 14грудня 1918 р. П. Скоропадський відрікся від влади. Незабаром війська, що підтримували опозиційний гетьманату Український національний союз, увійшли до Києва.
-
Політика Директорії та її наслідки
За дорученням Директорії уряд скасував гетьманське законодавство і відновив дію законів УНР (у тому числі закону УНР про національно-персональну автономію), ухвалив нові законодавчі акти - про передачу поміщицької землі селянам без викупу, закон про автокефалію Української православної церкви (1 січня 1919 p.), закон про скликання Трудового конгресу України (5 січня 1919 р.) та ін.
Директорія прийняла постанову про негайне звільнення всіх призначених за гетьманату чиновників. Запроваджувався державний контроль над виробництвом і розподілом продукції. Відновлювалися 8-годиний робочий день, права на колективні договори, страйки, права профспілок. Нова влада заявила про запровадження демократичних свобод.
Після проголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані у Києві Акта Злуки Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) і УНР до складу Директорії УНР увійшов Є. Петрушевич. 23 січня 1919 р. в Києві було скликано Трудовий конгрес народу (400 делегатів), який висловив довіру Директорії. Сесія Трудового конгресу, який виконував роль передпарламенту об'єднаної України, враховуючи загострення воєнно-політичної ситуації в державі, тимчасово передала всю законодавчу, виконавчу і судову владу Директорії УНР. Голові Директорії доручили здійснювати функції глави держави.