- •Міністерство освіти і науки
- •Розділ 1 теоретичні і методичні основи географічного дослідження рекреаційних ресурсів
- •1.1. Поняття «рекреаційні ресурси» та їх типи
- •1.2. Оцінка рекреаційного потенціалу території
- •Розділ 2 характеристика природних рекреаційних ресурсів волинської області
- •2.1. Кліматичні рекреаційні ресурси
- •Тривалість часу для отримання біодози уфр при різному стані неба о 10 і 12-й годинах дня, хв [9; 98]
- •Середня температура води в озерах Волинської області, градуси [9; 99]
- •2.2. Лісові ресурси і їх використання
- •Рис 2.1. Схема розміщення рекреаційних пунктів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства
- •2.3. Водні ресурси області
- •2.4. Бальнеологічні ресурси
- •2.4.1. Мінеральні води
- •2.4.2. Лікувальні грязі
- •2.5. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду
- •Рис 2.1. Шацький національний природний парк
- •2.6. Курортно-оздоровчі заклади області
- •Рис 2.5. Санаторій «Лісова пісня»
- •Розділ 3 історико-культурні рекреаційні ресурси як фактор розвитку рекреації
- •3.1. Визначні пам’ятки культури і архітектури
- •Рис 3.1. Заповідник «Старе місто»
- •Рис 3.2. Луцький замок (XIV-XV ст.)
- •Рис 3.3. Володимир-Волинський Свято-Успенський собор (хii ст.)
- •Рис 3.4. Зимненський Свято-Успенський жіночий монастир (хi ст.)
- •Рис 3.5. Історико-архітектурні пам’ятки міста Берестечка
- •Рис 3.6. Олицький замок князів Радзивілів
- •3.2. Музеї
- •Рис 3.7. Волинський краєзнавчий музей
- •Рис 3.8. Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки
- •Рис 3.9. Меморіальний музей в.Липинського
- •Рис 3.10. Володимир-Волинський історичний музей
- •Розділ 5 використання матеріалів дипломної роботи у шкільному курсі географії
- •1) На етапі «Актуалізація опорних знань і умінь учнів»
- •2) На етапі «Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок»
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Природно-рекреаційний потенціал родовищ мінеральних вод [27]
- •Природно-рекреаційний потенціал родовищ лікувальних грязей [27]
- •Природно-рекреаційний потенціал озерних родовищ сапропелю [27]
- •Природно-рекреаційний потенціал Волинської області [27]
- •Розподіл дитячих таборів по районах Волинської області [28, 65]
Розділ 3 історико-культурні рекреаційні ресурси як фактор розвитку рекреації
3.1. Визначні пам’ятки культури і архітектури
До культурно-історичних пам'яток Волині належать:
археологічні знахідки, що поділяються на дві групи: місця поселення стародавніх людей (стоянки, городища, поселення, селища, міста) і місця поховань (кургани, могильники, могили). Найбільше пам'яток археології виявлено в Луцькому та Володимир-Волинському районах;
пам'ятки архітектури: культові споруди, замки, палаци, громадські та житлові будівлі, сучасні архітектурні ансамблі. В області нараховується більше 150 пам'яток архітектури, 101 з них – державного значення; музеї, картинні галереї, меморіальні дошки, обеліски, меморіали і т.д. етнографічна різноманітність, що представлена народними ремеслами, фольклором, народним одягом, говірками [27; 50].
Найцікавішим туристичним об'єктом міста Луцька є архітектурно-історичний заповідник «Старе місто».
Рис 3.1. Заповідник «Старе місто»
На його території знаходяться найцікавіші архітектурні пам'ятки. Перш за все, це Луцький замок (замок Любарта), якій складається з 3 веж, фортечних стін, княжого палацу, решток церкви Іоанна Богослова. В'їздна вежа має чотирикутну в плані форму, всередині – дві спіральні сходові клітки, що виводять на оглядовий майданчик. Стирова вежа – п'ятиярусна, увінчена аттиком, прямокутна у плані цегляна споруда. Владича вежа – єдина в замку, якої не торкнулись перебудови. В ній відкрито першу в Україні концертну дзвіницю. Між В'їздною і Стировою вежами знаходиться Княжий палац. Після реставрації 1960-1963 років цей будинок пристосовано під художній відділ обласного краєзнавчого музею. В центрі замку розкопані рештки церкви Іоанна Богослова. На залишках стін споруди виявлено багато графіті давньоруського часу. Верхній замок відігравав значну роль в адміністративному і суспільному житті міста, особливо в часи, коли Луцьк був столицею окремого князівства, а пізніше адміністративним центром всієї Західної Волині. Нижній замок менш відомий і погано зберігся. Тепер можна побачити тільки залишки кладки стін, ознаки рову і одну з восьми башт – Чарторійських [15;14] .
Рис 3.2. Луцький замок (XIV-XV ст.)
На Замковій площі розміщується комплекс монастиря єзуїтів, який складається з колишніх будинку колегіуму, житлових і службових будівель монастиря, костелу Святого Петра і Павла (1606-1610р). Розкопані і реставруються підземні споруди костелу, які вже відкриті туристам. На стінах стелі, збереглися залишки розписів підземного костелу, численні поховання, камери для утримання в'язнів, колодязь. Навпроти знаходиться дзвіниця.
Костел і монастир тринітаріїв – пам'ятка архітектури початку 18 ст. До нього примикає будинок монастиря з внутрішнім двором.
Монастир ширіток (1829–1864 pp.) – двоповерховий будинок з двосхилим дахом, п'ятигранним ризалітом з північного боку та чотиригранним - з північно-західного боку. Північну стіну східної половини корпусу підпирають контрфорси. Стіни цієї частини оздоблені пілетрами. Будинок з'єднаний аркою з дзвіницею.
Домініканський монастир мав багату бібліотеку, цінні твори живопису. При ньому діяли школа, шпиталь, друкарня. Будинок монастиря, що зберігся, - триповерховий і прямокутний в плані. Фасади оздоблені спареними лопатками, портали мають обрамлення, які завершуються 8 волютами або лучковими синдикатами [14;47]
В монастирі бригідок – пам’ятці 17 ст., розташоване музичне училище. Зараз будинок позбавлений декору, головний фасад має вікна з пекулярним заушенням. На зображеннях 19 ст. споруда мала 2 поверхи, багатий барочний декор на головному фасаді – 3 прямокутних вікна, 2 ніші і вхід, поруч – двоярусна дзвіниця, муровану огорожу. Біля нинішньої огорожі монастиря знаходилась Дмитрівська церква, залишки її фундаментів розкопувались у 1961 році. З протилежного боку монастиря в тихому місці на березі річки 1985 року споруджено лаконічний, гармонуючий з оточенням пам'ятний напис. «На цьому місці розстріляні учасники луцького антифашистського підпілля».
Покровська церква привертає увагу стриманою урочистістю форм, гармонійним співвідношенням невеликих об'ємів – характерними ознаками давньоруської майстерності. Сучасний вигляд церква отримала теля "останньої перебудови у 1873 році. Тоді була змінена форма даху, попереду добудована дзвіниця. У Покровській церкві знаходилась відома ікона Волинської Божої матері. На площі, напроти Покровської церкви, знаходиться кілька старих будинків кінця XVIII – початку XIX століття.
Особливу культурно-історичну місію виконувала Христовоздвиженська церква (17 ст.) Біля церкви знаходиться комплекс Луцького братства, членами якого були видатні церковні та громадські діячі України: Петро Могила, Ісаак Борискевич, Єлизавета Гулевичівна, Данило Братковський. Тут була заснована перша в Луцьку друкарня. Христовоздвиженську церкву відзначають як перехідну від дерев'яного зодчества до кам'яного. В її архітектурі поєднані традиції трьох стилів: давньоруського, народного, ренесансного (оформлення фасадів) [27;53].
Євангелістська кірха, збудована в кінці минулого століття на руїнах костелу кармелітів, завершує композиційну вісь древнього міста і збудована в псевдоготичному стилі. Витонченості споруд, надають вишукані стрільчаті вікна.
В старому місті привертає увагу ще одна споруда 17 ст. – синагога з великим молитовним залом і чотириповерховою вежею у південно-західній частині. На протилежній від входу стіні знаходився вівтар у вигляді шафи, в якому зберігалися записані на пергаментних сувоях десять святих законів.
Дуже цінні пам'ятки збереглись у місті Володимирі-Волинському. Успенський собор – унікальний пам'ятник періоду Київської Русі – споруджений в 1152-1160 роках. За величиною він – одна з найбільших споруд ХІІ ст. За архітектурним стилем собор належить до південної групи пам'ятників Давньої Русі (візантійської) і має близьку аналогію з київськими храмами ХІ-ХІІ ст.