Рис 3.5. Історико-архітектурні пам’ятки міста Берестечка
Дзвіниця в с.Олика Ківерцівського району також є унікальною пам'яткою архітектури. У 30-х роках XVII століття, щоб збільшити оборонну здатність Олики, жителі обнесли містечко валом висотою 7 м, а для в'їзду в місто побудували ворота. Від фортифікаційних споруд лишились тільки стіни з баштами і Луцькими воротами, Петропавловський костьол. Архітектурні прикраси і техніка будівництва свідчать про те, що тут працювала та ж бригада луцьких майстрів, яка споруджувала Хресто-Воздвиженську Братську церкву і синагогу з баштою в Луцьку.
У 1554-1564 роках в Олиці був споруджений великий оборонний замок, перебудований в VIII столітті за новою бастіонною системою. Це триповерхова квадратна споруда, яка має 360 кімнат. Замок був обнесений валом і кам'яними стінами з чотирма бастіонами по кутках.
Рис 3.6. Олицький замок князів Радзивілів
Отже, на території Волинської області є значна кількість цікавих пізнавальних об'єктів історії, культури та мистецтва.
3.2. Музеї
В області діє 6 державних музеїв. Найбільший та найвідоміший - Волинський краєзнавчий музей в обласному центрі.
Волинський краєзнавчий музей відкрито 16 червня 1929 р. при Товаристві краєзнавців і охорони пам'яток минулого в м. Луцьку.
Рис 3.7. Волинський краєзнавчий музей
1938 р. у чотирьох відділах — природи, доісторичного минулого, мистецтва, етнографії — нараховувалося 9 тисяч експонатів. У становленні музею як науково-дослідної установи значну роль відіграли музеолог і етнограф Олександр Прусевич (1878—1944), археолог Ян Фітцке (1909—1940), ботанік Стефан Мацко (1899—1967), Анатолій Дублянський (1912—1997).
В травні 1940 р. на його базі створено обласний державний історико-краєзнавчий музей. З початком Великої Вітчизняної війни музей вдалося зберегти і 02.11.1941 р. він відновив функціонування. Під час відступу німецьких окупантів фонди музею були пограбовані експонатів. 17 червня 1944 року музей відновив роботу в нових умовах.
На даний час краєзнавчий музей налічує понад 120 тис експонатів. У фондах музею - Качинський скарб срібних виробів IV-V ст., давньоруський скарб срібних прикрас XI-XII ст. з с Городище Луцького району, рукописи і стародруки XVI-XVII ст. Музей має багату етнографічну колекцію: ткацькі вироби, вишивки, зразки волинських народних костюмів, плетені вироби з соломки, коріння і лози, гончарні вироби, писанки.
Волинський краєзнавчий музей має філіал — літературно-меморіальний музей Лесі Українки в с. Колодяжне Ковельського району. А також відділи:
Художній музей;
Музей Волинської ікони;
Меморіальний музей В'ячеслава Липинського.
На території Луцького замку в Шляхетському будинку (XVIII ст.) розміщений художній музей. Найбільшу цінність у її зібранні мають колекції Радзивілів з Олицького замку. В експозиції - твори живопису, графіки, скульптури вітчизняних і зарубіжних майстрів XVIII-XX ст.
У 1993 р. в Луцьку на основі колекції сакрального мистецтва краєзнавчого музею було відкрито музей волинської ікони.
Музей Волинської ікони в Луцьку - єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу волинського іконопису. Збірка музею нараховує більше 1,5 тис. пам'яток сакрального мистецтва, а саме понад 600 ікон XVI—XIX ст., предмети металопластики (шати ікон, церковне начиння, іконки), декоративну різьбу (царські врата, кіоти ікон) та скульптуру. Створення колекції пов'язане з іменем відомого українського мистецтвознавця Павла Жолтовського (1904—1986).
Безцінною перлиною збірки є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, унікальна пам'ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ ст., одна з найшанованіших християнських святинь. В музеї проводяться не тільки екскурсії, але й богослужіння. У затишному залі можна залишитись і наодинці зі святинею, — музейні працівники завжди нададуть Вам таку можливість.Також 1 з визначних пам'яток є ікона "Спас у славі", що відноситься до першої половини XVI ст.
Вершиною професійного малярства Волині є твори видатного українського живописця Йова Кондзелевича (1667-після 1740), в яких органічно поєднані східна та західноєвропейська іконописні традиції. В експозиції можна побачити такі роботи, як одвірки дияконських та царських врат 1696 р, ікони «Спас Вседержитель» та «Святий Георгій», фрагменти пророчого ряду Іконостасу. Особливу увагу відвідувачів привертає рідкісна за сюжетом ікона «Спокуса Ісуса Христа» початку XVIII ст. Інтерес у відвідувачів викликають виставки пам'яток російського іконопису XVIII — XIX ст. та церковного начиння, вилучених на волинських митницях.
Музей волинської ікони відомий в Україні і за її межами не лише своєю цікавою експозицією, але й науковою, дослідницькою, організаторською роботою. Щорічно на базі музею проводяться наукові конференції з волинського іконопису.
Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки у с.Колодяжному Ковельського району відкритий 10 липня 1949 року в садибі, придбаній її батьком П.А.Косачем у 1868 році. З 1882 по 1907 рік тут з деякими перервами жила Леся Українка. У Колодяжному вона написала багато поетичних творів, які увійшли до скарбниці української та світової літератури.
