1) На етапі «Актуалізація опорних знань і умінь учнів»
Гра «Вірю — не вірю»
1. Чи вірите ви, що природна зона — це частина природної країни? (+)
2. Чи вірите ви, що зона мішаних лісів займає найбільшу площу серед природних зон України? (-)
3. Чи вірите ви, що рельєф зони мішаних лісів переважно височинний? (—)
4. Чи вірите ви, що в рельєфі Полісся трапляються льодовикові форми? (+)
5. Чи вірите ви, що Українське Полісся є найбільш зволоженою природною зоною України? (+.)
6 Чи вірите ви, що Полісся — найбільший в Україні природний нагромаджувач прісної води? (+)
Чи вірите ви, що найбільші річки Полісся — Горинь? (-)
Чи вірите ви, що Українське Полісся поділяється на 5 фізико-географічних областей? (+)
Чи вірите ви, що Волинська область знаходиться в межах зони мішаних лісів? (+)
Чи вірите ви, що тільки степова зона поділяється на підзони? (+)
Чи вірите ви, що більшу частину території України займають гірські ландшафти? (-)
Чи вірите ви, що для рівнинної фізико – географічної країни характерною є горизонтальна ландшафтна зональність? (+)
2) На етапі «Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок»
Розгадування кросворда (робота в групах):
Запитання до кросворда:
Обласний центр України.
Трав’яниста рослина, яка оплакує свою подругу.
Кущ, який росте в зоні мішаних лісів.
Влітку сіренький, а взимку біленький.
Ґрунти в зоні мішаних лісів.
Дубово-соснові ліси.
Лікарська рослина.
Хвойне дерево мішаних лісів.
По засніженій галявці ходить хлопчик в білій майці.
Синонім до словосполучення «зона мішаних лісів».
Фрагмент уроку з теми «Природні умови і ресурси Волинської області» на етапі уроку «Формування нових знань, умінь і навичок»
Репродуктивна бесіда
Ви вивчили природні умови і природні ресурси України.
- Що таке природні ресурси?
- Які види природних ресурсів ви знаєте?
- Від чого залежить різноманітність природних ресурсів території?
Висновки
Волинь має всі необхідні передумови для організації і функціонування рекреаційної діяльності, адже це – край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини.
За наявністю природних рекреаційних ресурсів область належить до перспективних регіонів України в плані організації туристично-рекреаційної діяльності. Слід відзначити, що природні рекреаційні ресурси в області зазнали відносно невеликого антропогенного "пресингу", і тому добре зберегли рекреаційну здатність.
До природних ресурсів Волинської області, які мають найбільшу цінність для рекреації, насамперед, належать такі елементи природно-територіальних комплексів, як озера, річки, ліси, родовища мінеральних вод і лікувальних грязей, а також окремі об'єкти природно-заповідного фонду.
За наявністю природних рекреаційних ресурсів область належить до перспективних регіонів України в плані організації туристично-рекреаційної діяльності. Слід відзначити, що природні рекреаційні ресурси в області зазнали відносно невеликого антропогенного «пресингу», і тому добре зберегли рекреаційну здатність.
Згідно з результатами інвентаризації рекреаційних територій для короткочасного відпочинку в області нараховується близько 140 рекреаційних зон короткочасного відпочинку і 90 зон тривалого.
Загальна площа земель рекреаційного призначення сягає 1,2 % загальної території області. Рекреаційно-оздоровчі ліси займають 2,7 тис. га. Велике значення має здатність лісу виділяти кисень і фітонциди, поглинати вуглекислий газ. В області росте дуб черешчатий і граб, які належать до першої групи фітонцидності.
Через Волинь протікає понад 130 річок, тут знаходиться 235 озер, серед яких найбільшим є Світязь. Вода в озерах прісна, насичена киснем, чиста за мікробіологічним складом, часто має лікувальні властивості. В озерах водиться понад 30 видів риб, з яких найціннішим є вугор європейський.
В областi є родовища мiнеральних вод 4-х типiв, запаси і якість яких можуть забезпечити розвиток санаторно-курортної справи. Лікувальні грязі представлені торфами та сапропелями.
Найбільший потенціал рекреаційних ресурсів сконцентрований в межах Шацького Національного природного парку, розташованого на північному заході Волині. Парк має велику історичну та естетичну цінність, завдяки сприятливим поєднанням природних і культурних ландшафтів він використовується в наукових, рекреаційних, освітніх та культурних цілях. Територія парку, де гармонійно поєднуються лісові, лучні та озерні екосистеми, відрізняється прекрасними для відпочинку умовами з коротким адаптаційним періодом. Цьому сприяють також відсутність великих промислових об’єктів, віддаленість рекреаційних зон від джерел техногенного навантаження, м’які кліматичні умови, які дозволяють організовувати літній відпочинок протягом 120-140 днів.
В області на державний облік узято 495 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 200 національного значення), 149 пам'яток археології (з них — 16 національного значення), 1282 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 35 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць включено 20 поселень: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Устилуг, Цумань, Шацьк.
Найцікавішими є пам’ятки архітектури й археології періоду Київської Русі, зокрема Успенський собор (1160р.) у Володимирі-Волинському, Верхній замок ХІІІ–ХІV ст. у Луцьку, залишки храмів і житлових будівель (Х–ХІV ст.), фортечних валів (ХІІ–ХІІІ ст.), Георгіївська церква 1264 р. у Любомлі, Васильківська церква ХІІІ–ХІV ст. у Володимирі-Волинському, Покровська ХV ст. і Хрестовоздвиженська 1619 р., монастир єзуїтів 1539–1610 рр. і монастир тритаріїв 1729 р., Троїцький собор 1755–55 рр. у Луцьку; замок і Луцька брама 1630 р. в смт Олиці; залишки стін Нижнього замку ХІV–ХVІІ ст.; будинок Пузини ХVІ–ХVІІІ ст.
Доторкнутися до багатого історичного минулого можна, відвідавши музей «Козацькі могили», в якому увічнений героїзм подвигу українських козаків у битві під Берестечком, що відбулася в 1651 році під керівництвом Богдана Хмельницького.
Необхідно зазначити, що рекреаційний потенціал області використовується недостатньо, ряд рекреаційних зон знаходиться в занедбаному стані.
Важливими напрямами подальшого використання рекреаційних ресурсів є: проведення інвентаризації всіх видів ресурсів, складання кадастру земель оздоровчого призначення, вивчення соціальних потреб населення, зміцнення матеріально-технічної бази, створення вільних рекреаційних економічних зон із широким залученням коштів і технологій зарубіжних країн як експериментальних лабораторій для поетапного входження рекреаційного потенціалу області до світового ринку туристських послуг, розширення мережі заповідних об'єктів, які забезпечують раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів.