Рис 3.10. Володимир-Волинський історичний музей

На початку XX століття в колекції Давньосховища, що стала праобразом теперішнього музею, зберігалися сотні цінних експонатів: стародруки, рукописи (у тому числі Євангеліє XVI ст.), ікони, монети. Очолював музей краєзнавець-ентузіаст, дворянин О. М. Дверницький (1838-1906), голова Братства Св. Володимира.

Чимало експонатів Володимир-Волинського Давньосховища під час Першої світової війни було передано до харківських музеїв.

У міжвоєнний період історичний музей знаходився в приміщеннях Домініканського монастиря, пам'ятки архітектури XV-XVIII століть.

Нині в музеї зберігається понад 18000 експонатів основного фонду: археологія, нумізматика, іконопис, декоративно-прикладне мистецтво, етнографія; письмові документи, стародруки, фотоматеріали.

Регулярно проводяться екскурсії по музейній експозиції, що охоплює період історії Володимирщини від найдавніших часів і до XX століття, а також екскурсії по архітектурних та археологічних пам'ятках Володимира-Волинського та району.

Наукові працівники музею вивчають історію Волинського краю, беруть участь в багатьох науково-краєзнавчих конференціях, археологічних та етнографічних експедиціях, ведуть просвітницьку роботу з учнями місцевих шкіл та студентами.

В стінах музею регулярно відбуваються тематичні виставки, а також персональні виставки художників.

Музей дзвонів у Луцьку – унікальний, єдиний в Україні. Його було відкрито у 1985 році. Наукові співробітники державного історико-культурного заповідника зібрали колекцію дзвонів XVII – поч. ХХ ст.

Загалом музей налічує понад 90 дзвонів. На жаль, нині кількість експонатів не збільшується, а зменшується. Зокрема 25 дзвонів повернуто церквам, інші просто старіють. Є тут дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти і навіть невеличкий шкільний дзвоник. Пошук їх для музею триває.

Найстарішому дзвону виповнилося вже 365 років. Він ще пам’ятає часи Богдана Хмельницького. Дату виготовлення вилито на самому дзвоні – березень 1647 року. Маємо й інші унікальні дзвоники. Зокрема дзвоники квадратної форми з Архангельської області (Росія). Їх вішали на шию важенок – статевозрілих олениць, які були вожаками у стаді. Представлені у музеї й царські дзіночки-бубонці, які чіплялися на державні, казенні трійки і попереджали про її наближення. Чути було їх за декілька кілометрів.

Коли піднятися на одну із замкових веж Луцького замку, то можна побачити дивовижні експонати від найменшого дзвоника, що має довжину всього кілька сантиметрів, і призначався у давнину для поштової карети, до найбільшого церковного дзвона, який важить майже півтонни [11].

РОЗДІЛ 4

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Потенційні рекреаційні території на Волині займають близько 560,4 тис. га, а це становить 27,7% від загальної площі території, з них курортно-рекреаційні становлять 3,5% [37].

На території області створено 90 зон тривалого відпочинку загальною площею 260 га, зон короткочасного відпочинку – 140, площею 1 777 га, ліси рекреаційного призначення становлять 1 762 га.

Відсутність великих промислових об’єктів на території області, віддаленість рекреаційних зон від джерел техногенного навантаження створюють оптимальні умови для організації будь-яких видів масового відпочинку громадян. Отож туристично-рекреаційна індустрія є пріоритетною для соціально-економічного розвитку області [35; 7].

Курорти у Волинській області відсутні, проте існує своєрідна мережа рекреаційних зон. Станом на 2007 рік на території області налічували 231 рекреаційну зону площею 7,4 тис. га, серед них: 141 зона короткочасового відпочинку площею 7,1 тис. га та 90 – тривалого відпочинку площею 0,3 тис. га. Рекреаційно-оздоровчі ліси займають 2,7 тис. га. Загальна площа земель рекреаційного призначення сягає 26,0 тис. га, тобто 1,2 % загальної території області.

Лісові ресурси займають провідне місце у структурі природно-рекреаційного потенціалу області. Вони можуть задовольняти різноманітні потреби рекреантів у лікуванні, оздоровленні, естетичному пізнанні. Окрім того, у лісах зосереджена значна кількість мисливської фауни. Мисливський фонд охоплює 6 видів копитних тварин, 13 – хутрових звірів, 12 – пернатої дичини. Мисливське господарство в області займає площу 1 млн 584 тис. га.

Гідрографічна сітка області представлена річками двох великих басейнів – Прип’яті і Західного Бугу. Річки області використовують для короткочасного відпочинку, водного туризму, купання, рибальства.

Басейн Західного Бугу налічує 80 озер, з них лише 9 придатні для рекреаційного відпочинку. Найбільше серед них – Світязь, друге за площею – Пулемецьке, яке використовують для рибальства та водного туризму. Найефективнішими є рекреаційні можливості оз. Світязь. Вода озера – чиста, прозора, має цілющі властивості; дно піщане; глибина наростає поступово, що зручно для організації дитячого відпочинку.

Друга група озер розташована на межиріччі Західного Бугу і Прип’яті. Найбільші серед них – озера Тур, Оріховець, Волянське, Синове. Зазвичай дно цих озер піщане, вздовж берегів є пляжні лінії, поруч розміщені лісові масиви. Озера цієї групи використовують для водного туризму, купання, риболовлі. Найбільшими озерами басейну р. Прип’ять є Любязь, Біле, Донське, Шипи, Сирче, Рогозне, Мале Любязьке. Сьогодні ці озера в рекреаційному відношенні використовуються мало.

Ставки і водосховища також використовують місцеві жителі для короткочасного відпочинку – риболовлі та купання.

Природно-рекреаційний потенціал свердловин мінеральних вод наведено в додатку «А». Потенціал свердловин мінеральних вод використовується на 1,6%. Використання потенціалу родовищ мінеральних вод в санаторіях області складає: Журавичівського – 5%, Ковельського – 29%, Шацького – 3%.

Родовища мінеральних вод дають змогу розвивати санаторно-курортне лікування. Води придатні для лікування захворювань серцево-судинної системи, системи кровообігу, гіпертонії, периферичної нервової системи та інших недуг.

Серед обстежених 33-х родовищ торфових грязей найпридатнішими для лікування є родовища с. Головне і Машів Любомльського району, м. Берестечко Горохівського району, с. Журавичі Ківерецького району, с. Троянівка Маневицького району.

Для оцінки ПРП родовищ лікувальних грязей враховано термін регенерації грязей – 25 років та середню норму витрати на курс лікування – 0,2 м³ (для аплікацій та ванн). Результати розрахунків відображено в додатку «Б».

Для санаторно-курортного лікування використовуються грязі Журавичівського та Шацького родовищ. Згідно проведеного аналізу потенціал цих родовищ використовується відповідно на 5,2% і 4,5%.

Сьогодні використання лікувальних грязей є незначним, хоча запаси дають змогу розширити сферу їхнього використання. Цінні лікувальні властивості мають сапропелі (донний мул). Сапропелями лікують захворювання серцево-судинної та нервової систем, шкіри, хвороби суглобів, ревматизм.

Для обрахунку ПРП озерних родовищ сапропелю використано матеріали відповідних досліджень. Норма витрат сапропелю для ванн і аплікацій приблизно в два рази більша, ніж для торфових грязей (0,4 м³ на курс лікування). Результати розрахунків відображено в додатку «В». Для санаторно-курортного лікування сапропелі в області не використовуються.

Більше 20 тисяч рекреантів відвідують Волинську область щороку. Дані відображені в додатку «Г».

Структура курортно-рекреаційного комплексу Волині представлена наступним чином:

- заклади санаторного лікування – близько 1700 місць;

- заклади довготривалого та оздоровчого призначення (пансіонати, бази відпочинку, дитячі оздоровчі) – близько 6000 місць;

- заклади туризму – близько 3500 місць.

Аналіз ринку рекреаційний послуг області виявив ряд проблемних аспектів, основними з яких є:

- відставання матеріально-технічної бази курортно-рекреаційних закладів, асортименту та якості послуг від світового рівня, що понижує конкурентноздатність області;

- зношеність основних виробничих фондів;

- сезонність рекреаційних потоків;

- значна вартість рекреаційного продукту, яка не завжди відповідає якості наданих послуг;

- низька ступінь різноманітності проведення дозвілля рекреантами, що говорить про низький рівень організації рекреаційного дозвілля;

- низький рівень маркетингових досліджень в сфері курортно-рекреаційної діяльності, недостатня інформаційно-рекламна діяльність;

- надмірна зосередженість об’єктів в одних районів, та практична їх відсутність в інших.

Проведене обґрунтування порогових значень рекреаційної ємності рекреаційних ресурсів Волинської області показало:

- внутрішній ландшафтний ресурс області освоєно лише частково і має значні резерви для його використання на перспективу, він не є обмеженням для розвитку курортно-рекреаційної галузі;

- рекреаційна ємність лісів складає біля 1149,0 тис. осіб;

- рекреаційна ємність пляжних зон водосховищ, річок і озер складає 34,9 тис.осіб.

Будівництво рекреаційно - туристичних об’єктів передбачається в обсязі 76,6 тис. місць, які здебільше розміщуються в запропонованих проектом рекреаційних зонах.

Передбачається збільшення ємності закладів санаторного лікування з 1,65 тис. місць до 2,1 тис. місць. При цьому планується збереження існуючої спеціалізації мережі закладів санаторного лікування. Розвиток закладів передбачається, як за рахунок будівництва нових об'єктів, так і модернізації існуючих з доведенням оздоровчої інфраструктури до рівня світових стандартів.

Об’єм нового будівництва санаторного лікування на період до 2031 року становитиме 1,25 тис. місць, з яких 0,7 тис. місць – санаторії – профілакторії.

Нове будівництво санаторіїв передбачається – смт.Шацьк (Щацький район), а також в населених пунктах де знаходяться бальнеологічні ресурси, до яких відносяться лікувальні мінеральні води та лікувальні грязі, а саме:

• мінеральні води:

- Луцьке – 105 м³/добу;

- Шацьке (Лісова пісня) – 16,7 105 м³/добу;

- Журавицьке (Ківерцівський район) – 240 105 м³/добу;

- с. Грим’яче (Ківерцівський район) – перспективне родовище.

• лікувальні грязі:

- Журавицьке (Ківерцівський район) – 217 105 м³/добу;

Також можливе будівництво оздоровчих закладів на базі сапропельних грязей (перспектива лікувальних грязей):

- оз. Пісочне (с. Мельники) – 2022 тис м³;

- оз. Люцимер (Шацьк) – 2472 тис м³;

- оз. Кримно (пд.сх. від Шацька) – 181 тис м³;

- оз. Островенське (сх.. від сан. Лісова пісня) – 6535 тис м³;

- оз. Пулемецьке (зх. Від Шацька) – 37440 тис м³;

- оз. Пишанське (пн.сх від сан. Лісова пісня) – 1505 тис м³;

- оз. Кругле (сх.. від Шацька) – 796 тис м³;

- оз. Перемут (сх.. від сан. Лісова пісня) – 3951 тис м³.

Передбачається збільшення ємності закладів тривалого відпочинку дорослих, батьків з дітьми з 4,0 тис. місць до 20,75 тис. місць (в 5 раз), дитячих оздоровчих таборів з 2,6 тис. місць до 27,3тис. місць (в 10,5 раз), а також об’єктів туризму з 3,5 тис. місць до 27,8 тис. місць (в 8 раз).

Проектна рекреаційна ємність рекреаційних зон Волинської області складає 483,3тис.місць. Шляхом створення перерахованих рекреаційно-туристських зон планується впорядкувати потоки туристів та рекреантів в межах області, створити території обладнані інфраструктурними елементами в достатньому обсязі, в межах яких рекреанти зможуть проводити свій вільний час як найменше шкодячи іншим територіям, не призначеним для цього. Таке впорядкування сприятиме кращому збереженню природоохоронних територій, на яких рекреація шкодить природному стану ландшафтів.