1.2. Облікова класифікація мшп

Згідно з П(с)БО 9 і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій починаючи з 01.01.2000р. [27] МШП можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів. Таким чином, МШП поділяють на дві групи:

• малоцінні та швидкозношувані предмети (рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"), які відображаються у складі запасів у другому розділі активу балансу "Оборотні активи";

• малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи"), які в бухгалтерському обліку підлягають амортизації та відображаються у складі основних засобів у першому розділі активу балансу "Необоротні активи".

Критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі «Запасів», а якщо більше 1 року — у складі «Необоротних активів».

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні , зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:

1)  предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

2)  предмети вартістю за одиницю;

3) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;

4) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості);

5) спеціальний одяг, спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;

6) тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року).

7) тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2, за вартістю придбання або встановлення;

8) предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такий же характер, їх використання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами.

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх складу малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Введення П(С)БО 9 надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. Право визначення терміну служби того чи іншого предмета надано підприємству. Рішення про це може бути прийнято посадовими особами підприємства на підставі технічної документації або експертизи і технічного висновку фахівців (працівників підприємства або сторонніх осіб). І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію не завжди зручний, з економічної точки зору він цілком обгрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів. Проте у П(С)БО 9 не визначено, які предмети належать до МШП з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів — запасів. Інструменти, господарський інвентар, спец. одяг , спец. взуття тощо, що відносяться до МШП мають різний строк правильного використання і різну вартість. В наказі про облікову політику підприємство повинно визначитись з вартісною межею таких предметів, при досягненні якої малоцінні предмети будуть входити до складу основних засобів, а інші предмети, що не досягли цієї межі, будуть враховуватись в складі оборотних активів підприємства як МШП. Так, наприклад, до малоцінних та швидкозношуваних предметів слід відносити інструменти, господарський інвентар, спец. одяг, спец. взуття тощо строк експлуатації яких менше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року) та вартість яких не перевищує 100 гривень за одиницю. Такі малоцінні предмети, строк експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року), та вартість яких становить за одиницю від 100 гривень до 1000 гривень слід враховувати як необоротні основні засоби. Ті малоцінні предмети, строк експлуатації яких більше одного року, але вартість яких за одиницю не перевищує 100 гривень, необхідно також враховувати як малоцінні та швидкозношувані предмети. З цією метою в додатку до наказу про облікову політику підприємство повинно навести повний перелік тих малоцінних предметів, які воно вважає малоцінними та швидкозношуваними предметами [41].