1.3. Нормативне-правове забезпечення обліку мшп

Нормативні документи (кодекси, закони, накази і т.д.) мають на меті законодавчо закріпити ті чи інші аспекти діяльності фізичних та юридичних осіб. Вони представляють правила, вказівки, стандарти, дозволяють особам правильно організувати свою діяльність, застерегти від невірних кроків. Ведення обліку МШП регламентується такою нормативною базою:

• Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.99 р. — визначаються загальні принципи ведення бухгалтерського обліку [15];

• План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій [28];

• Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291: затв. наказом Мінфіну України від 30.11.99р. [20];

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за №288/4509 (далі - ПБО 7). [30];

• Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", документ затверджено в наказі Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. № 751/4044. [31];

• Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами та доповненнями [18].

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” регламентує правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

До набрання чинності Законом України від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік i фінансову звітність в Україні» за п. 47 Положення про організацію бухгалтерського обліку i звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 250 існувало дві критерії віднесення предметів до малоцінних: термін служби i вартість. Термін служби не повинен був перевищувати один рік. Гранична вартість періодично змінювалася (збільшувалася) i останнє її значення дорівнювало 1000 грн. [15].

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій [28] та Інструкція № 291 про його застосування встановлюють позначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та фактів фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій й інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності [20].

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій складається з 9 класів:

1 клас – Необоротні активи;

2 клас – Запаси;

3 клас – Кошти, розрахунки та інші активи;

4 клас – Власний капітал та забезпечення зобов’язань;

5 клас – Довгострокові зобов’язання;

6 клас – Поточні зобов’язання;

7 клас – Доходи і результати діяльності;

8 клас – Витрати за елементами;

9 клас – Витрати діяльності;

0 клас – Позабалансові рахунки.

МШП належать підприємству та знахoдяться y складі запасів. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству готової продукції, товарів, предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, обліковуються на рахунках класу 0 "Позабалансові рахунки" [28].

Докладно склад малоцінних та швидкозношуваних предметів визначено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети,  такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інші.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

До складу інших необоротних активів входять МНМА. Це в свою чергу означає, що облік їхнього надходження й списання повинен вироблятися за іншими правилами, ніж облік і списання вартості запасів. Наявність МНМА в класифікації основних засобів (п. 5 П(С)БО 7) дозволяє говорити про те, що підприємство має МНМА, як й основні засоби, з метою використати протягом більше одного року (операційного циклу) [31].

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” визначає методологічні засади формування в обліку інформації про запаси і розкриття їх у фінансовій звітності.

В П(С)БО 9 звучить так: “До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг” [31].

Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків №69 встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків на підприємстві.

За наказом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, що очолюється керівником чи підприємства його заступником.

При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційна комісія в присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи, у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівнювальні відомості, в яких відбиваються фактичні залишки МШП і ті, що числяться по даним бухгалтерського обліку. Установлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у наступному порядку.

Надлишки МШП, виявлені в ході інвентаризації, підлягають оприбуткуванню і віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності підприємства з установленням причин їхнього виникнення [18].