Питання до екзамену

Теоретичні питання

1. Історія геронтопсихологічних досліджень. Дослідження біологічних та медичних проблем старіння (І.Фішер, І.Мечніков, О.Богомолець). Проблеми процесу старіння та довгожительства в соціології, гігієні (З.Френкель, В.Лук’янов). Увага до проблем старіння у вітчизняній психології (Б.Г.Ананьєв, М.Д.Александрова, Є.Ф.Рибалка). Розвиток емпіричних досліджень соціально-психологічних проблем у сучасній геронтопсихології.

2. Напрямки та види досліджень у геронтопсихології. Основні наукові парадигми вивчення проблем старіння та старості (Інтерпретація соціальних проблем людей похилого віку в термінах патопсихології, шляхом макроструктурних змін у суспільстві, у зв’язку з конфліктом цінностей, через призму концепції девіантності, через неадекватне сприйняття або навішування ярликів, з позицій концепції життєвого цикла). Види досліджень у геронтопсихології (описові дослідження, контролюючі експерименти, культурно-генетичні дослідження, дослідження-втручання).

3. Об’єкт, предмет, мета геронтопсихології. Геронтопсихологія як галузь психологічної науки, яка застосовує загально психологічні методи та прийоми для вивчення поведінки людей похилого віку. Геронтопсихологія як напрям вікової психології та як напрям геронтології. Підхід Ларса Торнстона до вивчення проблем старіння в рамках різних парадигм на трьох рівнях. Спільність предмету Г.П. з предметом вікової, соціальної психології, психологічного консультування.

4. Вікові особливості психічного розвитку в період старіння. Поняття «старість» та її вікові межі. Міжнародна класифікація геронтогенезу (похилий вік, старечий вік, вік довгожительства). Акмеологія як розділ психології, який вивчає людей зрілого віку. Вивчення психічних особливостей людей похилого віку в різних теоретичних підходах. Періодизація Е. Еріксона. Теорії старіння (теорія зношування, хімічні теорії старіння, теорія звільнення, теорія активності, теорія субкультури, теорія розподілу матеріальних благ).

5. Особливості інтелектуального та когнітивного розвитку людей похилого віку. Зниження швидкості та інтенсивності пізнавальної діяльності. Порушення когнітивної діяльності в старості. Мудрість як новоутворення похилого віку. Реалізація мудрості як сенс життя у старості. Своєрідність рівневих, структурних та стильових особливостей інтелекту в період старіння.

6. Я-концепція, цінності та розвиток особистості людей похилого віку. Завдання розвитку в похилому віці (збереження ідентичності, цілісність, неперервність та зміни, трансцендентність его, відкритість досвіду). Типологія людей похилого віку (конструктивний, захисний, агресивно-активний, пасивний типи). Особистісне самовизначення в старості. Стратегії успішного старіння.

7. Соціально-психологічні проблеми геронтопсихології. Сім’я та робота в старості. Стосунки з дітьми та онуками. Рольові аспекти проблеми старіння. Подружні стосунки, сексуальність у старості. Турбота про близьких. Втрата близьких людей, психологічні проблеми вдівців.

8. Особливості соціально-психологічної адаптації літніх людей в сучасних умовах. Критерії адаптації людей похилого віку до суспільних умов, до зміни сімейних стосунків, до особистих змін (зближення цінностей різних вікових груп, ступінь спів падання стереотипів, ступін позитивної соціальної ідентичності, ступінь інкорпоризації, позитивна особистісна ідентичність). Проблеми госпіталізації літніх людей. Соціально-психологічна робота в будинках-інтернатах для людей похилого віку.

9. Кризи пізньої дорослості. Криза «зустрічі зі старістю», продуктивність-застій. Криза похилого віку як відмова від життєвої експансії, его-інтеграція-відчай. Кризові ситуації в літньому віці (втрата близьких, підготовка до смерті, хвороби тощо). Продуктивні стратегії адаптації в старості. Старіння та робота. Вихід на пенсію як значима зміна соціального статусу. Психологічна підготовка до виходу на пенсію. Психологічна адаптація до посттрудового періоду.

10. Проблема смерті в період старості. Ставлення до смерті в похилому віці. Психологічні дослідження розуміння смерті. Стадії пристосування людей до смерті. Старість та втрата близьких. Робота психотерапевта з проблемою страху смерті.

11. Ейджизм як упереджене ставлення до людей похилого віку. Ставлення, стереотипи, шаблони суспільства по відношенню до людей похилого віку. Вимушені соціальні ролі літніх людей. Позитивні та негативні стереотипи. Ауто- та гетеро- стереотипи.

12. Особливості роботи психолога з людьми похилого віку. Організаційні проблеми при роботі психолога з людьми похилого віку. Робота соціальних служб. Робота психолога з проблемою страху смерті та з літніми людьми в стані горя. Особливості психотерапевтичної та консультативної роботи з людьми похилого віку. Можливості групової психотерапії з людьми похилого віку. Використання окремих технік при роботі з кризами періоду старості. Психотерапевтичні можливості каузометрії в роботі з людьми похилого віку.

13. Теорії особистості і проблеми старіння. Періодизація Е.Еріксона. Мудрість як новоутворення пізньої зрілості. Вивчення проблем старіння з позицій теорії К.Г.Юнга. Відкриття можливостей для саморозвитку в другій половині життя. Вирішення проблем людей похилого віку з точки зору логотерапії В.Франкла. Акмеологія про проблеми старіння. Дослідження проблем старіння та старості у вітчизняній психології.

Професійно-орієнтовані завдання

1. Клієнтський запит: Ви працюєте приватним психологом. До Вас звернулася молода жінка з таким запитом: “Моїй мамі 58 років. Вона й досі працює. Секретарем. Робота не складна – документи перекладає з місця на місце. Керівництво в неї хороше – розуміють, що вік уже в мами немолодий, не навантажують зайвою роботою. Але батько нездужає, потрібна спеціальна дієта, аналізи постійні, режиму дня потрібно дотримуватися. Ми з братом люди не бідні. Допомагаємо батькам матеріально: ліки купуємо, за квартиру платимо, ремонт їм зробили. Все в них наче є. А вони продовжують працювати. Я говорила з мамою, щоб вона на пенсію пішла, а вона ніяк – каже: «Що ж я, ні на що вже не здатна по-вашому? Завжди треба свою копійку мати. Бо ви завтра передумаєте нам допомагати – за що житимемо?». А іноді сама розмови про пенсію починає. Словом, важко їй вже, а зважитися не може. Вчора мама мені сказала: «Якби я знала, що все буде нормально, не стане гірше, залишила б роботу, з батьком би легше було, сама б відпочила». Вирішила звернутися до Вас, щоб Ви допомогли їй розібратися. Розумієте, не переконували, що треба на пенсію, що вона вже стара, а допомогли викорінити те, що їй заважає прийняти правильне рішення, не жалкувати потім про те, що зробила».

Обов’язкова програма при виконанні завдання

1. Сплануйте та змоделюйте результати дослідження життєвого шляху.

2. В ході планування використайте методику Є.Головахи, О.Кроніка «Каузометрія».

3. Підготуйте текст повідомлення результатів дослідження донці досліджуваної. У текст включіть результати проведеного Вами дослідження та рекомендації щодо подальшого спілкування доньки з матір’ю.

4. Продемонструйте висновки за результатами дослідження у формі консультативної бесіди з досліджуваною.

2. Клієнтський запит: Ви працюєте психологом у соціальній службі. До Вас звернувся молодий чоловік, племінник одного з клієнтів організації: «Брат моєї матері знаходиться у вас на обліку як малозабезпечений. Але справа не в цьому. З голоду він не помре. Ми його сюди направили, щоб ви з ним провели якусь роботу. Справа в тому, що Юрій Павлович вже не молода людина, але й ще не старий, а віком. А поводить себе так, ніби життя вже закінчилося. Чотири роки тому він втратив єдиного сина. Почав випивати, від жінки пішов. Зараз живе один, з людьми не спілкується. Розумієте, взагалі не спілкується, ні з ким, лише зі мною, матір’ю і моїм братом. Але ж ми не можемо весь час бути з ним. Виходить, що він цілими днями сидить або лежить в ліжку, іноді виходить на вулицю, але з сусідами тільки вітається. Я розумію, що Ромчик був його єдиною втіхою і з його загибеллю він втратив сенс життя. Але ж не можна себе заживо ховати. Прошу Вас, допоможіть йому отямитися, знайти сенс життя, навчіть спілкуватися з людьми… Зробіть хоч щось!».

Обов’язкова програма при виконанні завдання

1. Сплануйте та змоделюйте результати дослідження життєвого шляху.

2. В ході планування використайте методику Є.Головахи, О.Кроніка «Каузометрія».

3. Підготуйте текст повідомлення результатів дослідження племіннику досліджуваного. У текст виступу включіть результати проведеного Вами дослідження та рекомендації щодо подальшого спілкування з Юрієм Павловичем.

4. Продемонструйте висновки за результатами дослідження у формі консультативної бесіди з досліджуваним.

3. Клієнтський запит: До Вас звернулася літня жінка за консультацією: «Мені 60. Маю чоловіка, двох дітей. Все життя працювала, займала й керівні посади. Була головним бухгалтером. Зараз теж працюю, в бухгалтерії. Діти – син і дочка – вже одружені, живуть самостійно, діток мають. Чоловік теж ще працює – на фірмі одній. Все начебто нічого, але в тому то й справа, що нічого. Розумієте, нічого не складається. Я для дітей все життя віддала, а вони й у гості не заходять, і до себе не кличуть, і своїх діточок виховують невідомо як. Словом, не змогла я нормальних дітей виростити, а що ж тепер зміниш. Чоловік, звичайно, поруч, але ж я вже немолода, нецікаво йому зі мною, не буде ж він зі мною про каструлі та пиріжки розмовляти. На роботі – взагалі жах – раніше я була головним бухгалтером, а тепер – тримають у бухгалтерії на півставки, щоб не виганяти. Що робити – не знаю – як подумаю про все це – жити не хочеться – а навіщо?..».

Обов’язкова програма при виконанні завдання

1. Сплануйте та змоделюйте результати дослідження життєвого шляху.

2. В ході планування використайте методику Є.Головахи, О.Кроніка «Каузометрія».

3. Підготуйте текст повідомлення результатів дослідження. У текст виступу включіть результати проведеного Вами дослідження та рекомендації щодо організації та планування подальшого життя.