Ііі Порядок Зонтикоцвіті (Apiales) або Аралієцвіті (Araliales)

Вміщує 3 родини, одна з них нечисленна (4-6 видів) - в тропіках і субтропіках, решта дві родини – Аралієві і Зонтичні - досить близькі між собою.

Родина Аралієві (Araliaceae)

Дерева, кущі, трави, ліани, нерідко досить колючі. Родина охоплює 80-85 родів і близько 800 видів, поширених переважно в тропіках і субтропіках. В лісах Поділля, Прикарпаття і Закарпаття дико росте плющ звичайний (Hedera helix) – чіпка вічнозелена ліана.

До цієї ж родини належить і славнозвісний жень-шень (Panax ginseng) – важлива лікарська багаторічна рослина, що росте дико в лісах Далекого Сходу, у Китаї і в Кореї. Корені жень-шеня містять різні біологічно активні речовини (глікозиди, ефірні олії, кислоти), які в сукупності діють на організм людини як збуджуючі і тонізуючі.

Родина Селерові (Apiaceae) або Зонтичні (Umbelliferae)

Трави, рідше ( в тропіках) деревоподібні рослини з порожнистими стеблами. Зонтичні – велика родина, що має близько 300 родів і понад 3000 видів, поширених майже по всій земній кулі, особливо в поза тропічних областях північної півкулі з сухим кліматом. У флорі України налічується близько 140 видів.

Зонтичні характеризуються рядом прогресивних ознак:

1. трав’яниста життєва форма

2. циклічна квітка

3. закономірне чергування членів квітки

4. нижня зав’язь

Стебла порожнисті, мають потовщення у вузлах і часто ребристі меживузля. В стеблах та інших органах зонтичних є секреторні канали, що містять ефірні і смолянисті речовини, що надають рослинам специфічного запаху.

Листки прості, без прилистків, переважно з сильно розсіченими листковими пластинками і широкими піхвами, що охоплюють стебло, рідше цілісні. Листкорозміщення чергове, рідше супротивне.

Квітки дрібні, двостатеві, актиноморфні, п’ятичленні, зібрані переважно у суцвіття складний зонтик, рідше у простий зонтик, або голівку. Часто при основі суцвіття приквітники утворюють обгортку, у деяких видів її немає. Оцвітина подвійна. Чашечка редукована до 5 зубців або ледь помітних виростів. Віночок складається з 5 вільних пелюсток, їхні верхівки загнуті всередину квітки. Тичинок 5, вони вільні, маточка одна, складається з 2-х зрослих плодолистиків, стовпчиків 2, при основі з нектароносним диском. Гінецей синкарпний. Зав’язь нижня. Плід – двосім’янка (вислоплідник), яка при достиганні розпадається на два плодики (мерикарпії), що висять на ниткоподібній плодоніжці. В насінні наявний добре розвинений ендосперм. На спинці сімянок є 5 більш або менш помітних ребер, а між ними жолобки або боріздки з олійними канальцями.

На підставі будови суцвіть, зав’язей і особливо плодів, родину поділяють на 3 підродини.

Підродина Болаксові або Водолюбні (Hydrocotiloideae)

Суцвіття - голівка або простий зонтик; сім’янки дерев’янисті, олійних канальців немає або вони заглиблені в ребра. Найвідоміший рід Bolax – поширений в південній півкулі (кущі).

Підродина Підлісникові (Saniculoideae)

Суцвіття - голівка або простий зонтик, сім’янки не дерев’янисті; олійні канальні в жолобках, стовпчики оточені диском.

Рід Миколайчики (Erуngium) налічує 200 видів. Мають головчасті суцвіття, оточені колючими листочками обгортки. У нас як бур’ян поширені миколайчики польові ( E. campestre). В лісах Полісся і Поділля зустрічається підлісник європейський (Sanicula europaea).

Підродина Селерові (Apioideae)

Суцвіття - складний зонтик, стовпчики на диску, олійні канальні розміщені по-різному. Це найбільша підродина до неї належать майже всі зонтичні нашої флори, а також культивовані види. Для зручності, в залежності від практичного використання, представників підродини можна поділити на 3 групи.

Ефіроолійні рослини

Коріандр (Coriandrum sativum) з червоними квітками, аніс (Anisum vulgare) з білими квітками, фенхель (Foeniculum vulgare) з жовтими квітками, кмин (Carum carvi) з білими квітками. Ефірні олії, які добувають з насіння цих рослин використовують у парфюмерії, медицині, харчовій промисловості.

Городні (овочеві) і пряні рослини

Сюди належать: морква (Daulus carota), петрушка (Petroselinum crispus), кріп (Anethum draveolens), пастернак (Pastinacea sativa), селера(Apium draveoles) та інші.

Отруйні та лікарські рослини

Цикута або віха отруйна (Cicuta virosa) - багаторічна рослина з товстим кореневищем, дуже отруйна, містить алкалоїди цикутин і цикутотоксин.

Болиголов (Conium maculatum) - дворічник, стебло до 2 м заввишки з червоно-бурими плямами, в плодах і частково в листках містить сильнодіючі алкалоїди – коніїн, конгідрин, метконіїн.

Собача петрушка (Aetusa cyparium) - однорічний городній бур’ян. Отруйна вся рослина.

Дягель лікарський (Archangelisa officinalis) - висока дворічна рослина з великими листками і дуже здутими піхвами, його часом вирощують як лікарську і пряну рослину.