Тема 5: Підклас Діленіїди

Мета: На основі вивчення окремих представників показати примітивні і просунені ознаки в будові родин Капустяні, Мальвові та Гарбузові.

Професійна спрямованість: Матеріал даної теми необхідний при викладанні теми: “Різноманітність покритонасінних, їх класифікація”. В шкільному курсі біології розділ “Рослини” 6 клас вивчаються родини Капустяні та Гарбузові.

План

1. Підклас Діленіїди. Порядок Вербоцвіті. Характеристика родини Вербові.

2. Порядок Гарбузовоцвіті. Родина Гарбузові.

3. Порядок Каперцевоцвіті. Родина Капустяні, або Хрестоцвіті.

4. Порядок Мальвоцвіті. Родина Мальвові.

Основні поняття теми: одностатеві квіти, нижня завязь, верхня завязь, підчашшя, плоди: коробочка, стручок, стручечок, горішок, чотирьохсильний андроцей.

Обрані методи: лекція з елементами бесіди

Питання для самостійного вивчення та осмислення

1. Характеристика родини Вересові.

2. Характеристика родини Первоцвіті.

3. Характеристика родини Липові.

4. Характеристика родини Стеркулієві.

5. Характеристика родин Вязові та Кропивові.

6. Характеристика родини Молочайні.

Запитання для самопідготовки та самоконтролю

1. Якими життєвими формами представлені гарбузові та мальвові? Який обсяг цих родин у флорі світу, України?

2. Охарактеризуйте примітивні та просуненні ознаки родини Мальвові?

3. Де поширені капустяні і якими життєвими формами вони представлені?

4. Який обсяг родини Капустяні у флорі планети, України?

5. Які ознаки в родині Капустяні є просуненими?

6. Яке народногосподарське значення родин Гарбузові, Мальвові і Капустяні?

Рекомендована література

1. Морозюк С. С., Оляніцька Л. Т. Систематика рослин: Лабораторні заняття. –К.: Вища школа, 1988.-С.140-143, 136-139.

2. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. За ред. Чопика В.І. -К.: Вища школа, 1989. -С. 72-83.

3. НечитайлоВ. А., Липа О. Л. Систематика вищих рослин. -К.: Вища школа, 1993. -С. 155-180.

4. Липа О.Л., Добровольський І. А. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин. -К.: Вища школа. 1975. -С. 261-263, 280-283, 303-307.

5. Сергиевская Е. В. Систематика высших растений. Практический курс. С.-Петербург. 1998. -С. 273,276, 283-288.

І

Підклас Діленіїди (Dilleniidae) охоплює 29 порядків, 94 родини. Це один з найбільших підкласів, а у філогенетичному відношенні – одна з центральних груп, примітивні представники якої є зв’язуючим ланцюгом між магноліїдами і розидами.

Дерева, кущі або трави. Листки прості, рідше складні, з прилистками або без них.

Квітки різних типів, звичайно з подвійною оцвітиною, пелюстки вільні або віночок зросло пелюстковий. Андроцей, якщо складається з багатьох тичинок, розвивається у відцентровій послідовності. Зрілий пилок двоклітинний, рідше 3–х клітинний. Оболонка пилкових зерен має три борозенки, або похідна від такої.

Порядок Вербоцвіті (Salicales)

Монотипний порядок

Родина Вербові (Salicaceae).Родина включає більше 400 видів, що належать до 3 родів: Тополя (Рopulus) налічує більше 40 видів, верба (Salix) має 350-370 видів та чозенія (Chosenia) має 1 вид, що поширений в Східному Сибіру, на Далекому Сході, Чукотці, Сахаліні, дерево 35-40 м. Переважна більшість вербових належать помірному клімату. В тропіки проникли одиничні види В південній півкулі у помірному кліматі відомі тільки 2 види, решта належить північній півкулі. Всі вербові світлолюбні і вологолюбні рослини; хоча в різній мірі.

За життєвими формами це дерева (всі тополі ), серед верб є дерева, кущі і дрібні кущики, трав’янистих рослин серед них немає.

Листки прості, цілісні, як правило, з прилистками, що рано опадають, листкорозміщення чергове. Всі вербові - дводомні рослини і мають одностатеві квітки. Квіти зібрані у суцвіття - сережка. У чоловічих екземплярів після цвітіння, у жіночих після дозрівання і розсіювання насіння сережки повністю опадають. Квітки у вербових сидять у пазухах приквіткових лусок, цілісних у верб і зубчасторозрізаних у тополь.

Квітки у верб не мають оцвітини, замість неї є 1-3 нектарники. У тополь нектарників немає, але є бокаловидна оцвітина. Кількість тичинок у квітці верб 1-12, у більшості видів - 2, у тополь – тичинок від 6 до 40.

У тополь пилок сухий, це вітрозапильні рослини, у верб пилок липкий і запилення здійснюється комахами .

Гінецей у верб з 2 плодолистиків , у тополь з 2 - 4.

Плід - суха коробочка, що розтріскується по середній лінії плодолистиків. Насіння дрібне з напівпрозорою оболонкою, містить прямий зародок. Насіння має чубчик з тонких волосочків і легко розноситься вітром. Насіння швидко проростає, за 1 рік життя рослина досягає висоти від 0,3 до 1 м . Маючи таку перевагу, як швидкість проростання, насіння має недолік – недовговічна схожість - 3-4 неділі.

Відносно самим примітивним родом вербових є рід Тополя. В Україні представлена 5 видами. Рід поділяють на підроди або секції . Розглянемо основні з них.

Білі або сріблясті тополі мають білу або сіро-зелену кору, яка довго залишається гладенькою . Т.біла (P.alba), т.сіра (P.canescens), т.тремтяча (P.tremula) найбільш поширена у нас .

Чорні тополі, або осокори мають темну, майже чорну кору, що рано стає глибоко тріщинуватою. Т. чорна ( P.nigra), т.пірамідальна (P.pyramidalis) в Україні досить поширені.

Бальзамічні, або пахучі тополі мають сіру або світло-сіру кору, спочатку гладеньку, згодом трохи тріщинувату . Бруньки клейкі, дуже пахучі. Сюди належать: Т.бальзамічна (P.balsamifera), т. лавролиста (P.laurifolia).

Тополі – туранги. Кора у них сіра, гладенька. Для них характерна гетерофілія. Поширені в пустельних областях . Туранга різнолиста (P. diversifolia) росте в Середній Азії.

Верба (Salix) найбільший за кількістю видів рід вербових . В Україні є близько 30 видів. Листки здебільшого вузькі, ланцетні , сережки прямостоячі або відхилені. Найбільше поширені :

В. біла (S.alba) - дерево 25 м заввишки із звислими довгими гілками;

В. ламка (S.fragilis) - дерева 10-15 м заввишки, з короткими, крихкими гілками;

В. гостролиста (S.auritifolia) - кущ 2-8 м заввишки з тонкими гілками і сизуватими знизу листками. Ці види зустрічаються в заплавах річок, по берегах водойм.

На торфовищах, болотах, заболочених луках поширені:

В. лапланська (S. lapponum) - кущ 2 м заввишки.

В. п’ятитичинкова (S. pentandra) - кущ 2-6 м заввишки.

В соснових і мішаних лісах, на пісках, у рідколіссях трапляються:

В. козяча (S. caprea) – деревце або кущ до 8-10 м заввишки;

В. вушката (S. aurita) – кущ до 1,5 м заввишки та інші.