Глава 18

2. Якщо усиновлювач записується батьком дитини, від-

повідно змінюється по батькові дитини.

3. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище,

ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усинов-

ленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.

4. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у

рішенні про усиновлення.

1. Зміна прізвища, імені та по батькові дитини завершує

систему засобів документального забезпечення таємниці уси-

новлення.

2. Прізвище дитини змінюється автоматично, якщо усинов-

лювачі записуються її матір'ю та батьком. У цьому разі по

батькові дитини записується відповідно до імені усиновлюва-

ча. Якщо ж прізвища усиновлювачів не співпадають, прізви-

ще дитини визначається за їхнім вибором.

Якщо усиновлювачем є дружина батька дитини або чоло-

вік матері дитини, зміна прізвища дитини у зв'язку з її уси-

новленням може відбутися також за їхнім вибором.

У виборі прізвища має право брати участь і сама дитина,

яка досягла семи років (стаття 229 СК).

3. У зв'язку з усиновленням може бути змінено також влас-

не ім'я дитини.

Якщо прізвище та по батькові усиновленої дитини можуть

бути змінені без відома і згоди дитини, то до зміни імені вима-

гається більш уважне ставлення. Це означає, що як тільки

дитина за віком та станом здоров'я здатна усвідомити зміну

свого імені, на це потрібна буде її згода. Доцільність зміни

імені дитини, даного батьками, які загинули чи померли, мо-

же викликати сумнів. Тому відмова суду у зміні імені дитини

не повинна сприйматися трагічно, хоча б тому, що дитина мо-

же мати два імені - офіційне та неофіційне.

Якщо жінка сама усиновлює дитину, яка зареєстрована

відповідно до статті 135 СК, вона має право як змінити запис

про батька дитини за своїм прізвищем, так і назвати інше

ім'я та по батькові батька.

Для зміни прізвища, імені та по батькові повнолітньої осо-

би, якщо цього бажають вона і усиновлювач, не повинно бути

жодних перешкод. Тому їхня заява має бути задоволена судом.

442

Стаття 232

Стаття 232. Правові наслідки усиновлення

1. З моменту здійснення усиновлення припиняються

особисті та майнові права і обов'язки між батьками та осо-

бою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її роди-

чами за походженням.

При усиновленні дитини однією особою ці права та обо-

в'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо

усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо

усиновлювачем є жінка.

2. Якщо після смерті одного з батьків дитини або ви-

знання його недієздатним другий з батьків дитини вступив

у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному

шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку

того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні

брати та сестри дитини мають право подати до суду заяву

про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють,

правового зв'язку.

Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про уси-

новлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам

дитини.

3. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті

немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка

усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та

усиновлювачем і його родичами за походженням.

4. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає

на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у тако-

му ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

5. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і на-

кладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж об-

сязі, який має дитина щодо своїх батьків.

1. У частині першій статті 232 СК передбачено так зване

лповнеы усиновлення. Таке усиновлення:

1) припиняє особисті та майнові права і обов'язки між ма-

тір'ю, батьком та дитиною, а також між дитиною та іншими

її родичами за походженням;

2) одночасно породжує такі права і обов'язки між усинов-

леною дитиною та усиновлювачем, а також між дитиною та

його (усиновлювача) родичами за походженням.

443

РОЗДІЛ IV