Глава 12

Якщо батько дитини, народженої після 1 січня 2003 р., по-

мер, факт його батьківства може бути встановлений на підста-

ві різних доказів (зокрема, висновку судово-біологічної екс-

пертизи).

5. У статті 130 СК не передбачена можливість встановлен-

ня батьківства особи, яка визнана безвісно відсутньою. Ця

прогалина може бути заповнена завдяки застосуванню до по-

дібної ситуації норми статті 130 СК за аналогією закону.

Застосування аналогії закону буде свідченням верховенст-

ва права, оскільки відповідатиме інтересам дитини.

6. Встановлення батьківства особи, яка не перебуває у

шлюбі з матір'ю дитини, можливе лише за умови, що жодна

конкретна особа не записана батьком дитини відповідно до

статей 126-128 СК.

7. Заява про встановлення факту батьківства може бути по-

дана лише певним колом осіб, визначених у частині третій

статті 128 СК, за виключенням, звичайно, того, хто вважає

себе батьком дитини.

8. Встановлення факту батьківства проводиться в порядку

окремого, а не позовного провадження. Проте, якщо встанов-

лення факту батьківства зачіпає інтереси спадкоємців помер-

лого, справа має розглядатися в порядку позовного прова-

дження.

Стаття 131. Визнання материнства за рішенням суду

1. Особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати

до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис

про матір дитини вчинено відповідно до частини другої

статті 135 цього Кодексу.

1. Стаття 131 СК стосується ситуацій, коли жінка, яка на-

родила дитину, підкинула або залишила її в пологовому бу-

динку, де перебувала під чужим прізвищем. У цьому разі у

зв'язку з відсутністю інформації не лише про матір, а й про

батька дитини, у Книзі реєстрації народжень матір'ю та бать-

ком записуються вигадані особи.

Якщо згодом з'явиться жінка, яка заявить про своє мате-

ринство, вона матиме право подати до суду заяву про визнан-

268

Стаття 132

ня свого материнства, доказом чого можуть бути показан-

ня свідків, висновки судово-гінекологічної, судово-біологіч-

ної експертиз тощо.

2. Заява про визнання материнства не може бути задоволе-

на у разі усиновлення дитини.

3. Заперечення дитини щодо визнання материнства право-

вого значення не має.

4. Визнання материнства можливе і після досягнення ди-

тиною повноліття.

5. У разі визнання материнства у актовий запис про наро-

дження дитини мають бути внесені істотні зміни: замість ви-

гаданого імені матері буде записано ім'я тієї, яка визнана су-

дом; мати дитини може змінити ім'я та по батькові батька ди-

тини, а прізвище його буде записане за прізвищем реальної

матері.

6. Стаття 131 СК не передбачає визнання материнства пев-

ної жінки за позовом інших осіб, зокрема, самої повнолітньої

дитини. Однак така можливість не може заперечуватися.

На підставі аналогії закону (відповідно до частини першої

статті 128 СК) позов про визнання материнства може бути

пред'явлено до певної жінки опікуном, піклувальником, тим,

у сім'ї якого проживає дитина, а також самою дитиною за

умови досягнення нею повноліття.

7. Визнання материнства за рішенням суду не є абсолют-

ною підставою для відібрання дитини від осіб, з якими вона

проживає.

Стаття 132. Встановлення факту материнства за рішенням

суду

1. У разі смерті жінки, яка вважала себе матір'ю дити-

ни, факт її материнства може бути встановлений за рішен-

ням суду.

Заява про встановлення факту материнства приймаєть-

ся судом, якщо запис про матір дитини у Книзі реєстрації

народжень вчинено відповідно до частини другої статті 135

цього Кодексу.

2. Заява про встановлення факту материнства може бу-

ти подана батьком, опікуном, піклувальником дитини, осо-

269

РОЗДІЛ III