- •Глава 1. Основні положення.
- •Глава 1. Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2. Здійснення сімейних прав
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3. Загальні положення
- •Глава 4. Державна реєстрація шлюбу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5. Нздійснісгь шлюбу
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6. Особисті немайнові права
- •Глава 6
- •§ 2. Встановлення опіки та піклування
- •Глава 7. Право особистої приватної
- •Глава 7
- •§ 4. Припинення опіки (піклування)
- •Глава 8. Право спільної сумісної власності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9. Права та обов'язки подружжя
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10. Шлюбний договір
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 101
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •Глава 11. Припинення шлюбу
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12. Визначення походження дитини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13. Особисп немайнові права
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 131
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14. Права батьків і дітей на майно
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 15
- •Глава 15. Обов'язок матері, батька
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15;
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16. Обов'язок батьків утримувати
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17. Обов'язок повнолітніх дочки,
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18. Усиновлення
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18і
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •Глава 19. Опіка та піклування над дггьми
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •Глава 20. Патронат над дітьми
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 21. Особисті немайнові права
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22. Обов'язок по утриманню
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 1.Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод, система права
Глава 1
виконати не може. Першою із таких функцій є народження і
виховання Людини. Саме тому сім'я є основним осередком су-
спільства.
4. У радянський період нашої історії, коли сама наявність
цих міжнародно-правових документів замовчувалася, основ-
ним осередком суспільства намагалися оголосити трудові ко-
лективи. лТе, що сім'я не є головним, визначальним осеред-
ком суспільства, - писала О. Й. Пергамент, - не применшує
її значенняы1.
Час розставив усе на свої місця, повернувши сім'ї її значен-
ня як головного компонента морального здоров'я суспільства,
як живого духовного організму.
5. Чи можна, чи варто давати визначення сім'ї в законі?
У літературі домінувала хибна думка про те, що оскільки
окремі галузі законодавства містять свої поняття сім'ї, то
єдиного універсального поняття сім'ї дати неможливо та й не
потрібно. При цьому змішувались два нетотожних правових
явища: поняття сім'ї та перелік осіб, які за відповідними за-
конами мають права члена сім'ї.
Фактична дружина (чоловік) наймача за статтею 64 Житло-
вого кодексу України мала право на житло як член його сім'ї,
але водночас можливість виникнення сім'ї між особами, які
живуть спільно без реєстрації шлюбу, категорично заперечува-
лась. Натомість одружена дочка інваліда війни не мала пільг,
встановлених законом, але могла бути членом його сім'ї. Така
ситуація потребувала правового упорядкування.
У рішенні Конституційного Суду України від 3 червня
1999 р. № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна
лчлен сім'їы) записано таке: лСтосовно поняття лчлен сім'їы
Конституційний Суд України виходить із об'єктивної відмін-
ності його змісту залежно від галузі законодавстваы2.
Таке твердження є якщо не помилковим, то, щонайменше,
дуже спірним. Той чи інший закон не може визначати, хто є
членом сім'ї, він може лише надавати чи не надавати окре-
мим членам сім'ї певних прав та обов'язків.
1 Пергамент А Й. Развитие советского законодательства о бране й семье:
В сб. лРазвитие законодательства о бране й семьеы. - М., 1978. - С. 14.
2 Див.: Конституційний Суд України: правові засади, рішення, ви-
сновки та ухвали / За ред. І. А. Тимченка. - К., 1999.
18
__________________________________Стаття З
6. Назва кодексу - Сімейний кодекс України зумовила не-
обхідність законодавчого визначення сім'ї, чого не було у по-
передніх кодексах.
Відповідно до статті З СК України, сім'ю складають особи,
які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають
взаємні права та обов'язки. Тобто поняття сім'ї дається через
формулювання її ознак.
7. Однією із ознак сім'ї є спільне проживання двох чи біль-
ше осіб: подружжя, батьків та дітей, братів, сестер тощо.
Припинення спільного проживання засвідчує кількісні змі-
ни у складі сім'ї або навіть її розпад. Виняток встановлений
лише щодо подружжя та дітей.
Припинення спільного проживання дружини та чоловіка з
поважної причини не є підставою для припинення їхньої
сім'ї.
Запровадження режиму окремого проживання (стаття 119
СК) мало би вважатися або припиненням сім'ї, якщо вона
складалася лише з дружини та чодовіка, або зменшенням її
складу, якщо до сім'ї належали й інші особи.
8. Віднесення дитини до сім'ї своїх батьків за всіх ситуацій
є підтвердженням сили батьківського статусу, який дає право
кожному з них - матері, батькові - зажадати повернення
дитини.
Однак це правило має свої винятки, пов'язані із реєстра-
цією шлюбу до досягнення повноліття, а також з виходом із
сім'ї батьків дитини, якій виповнилося 14 років.
Правило 3 частини другої статті З СК є важливим у тому
сенсі, що забезпечує дитині беззастережне право на повернен-
ня до лбатьківського гніздаы. А це означає, що проживання
дитини з бабусею, дідусем не є підставою для втрати нею сер-
вітуту (сервітутного права) на проживання у помешканні ба-
тьків.
Це правило розраховане насамперед на так звану лнор-
мальнуы ситуацію, тобто коли мати і батько дитини прожива-
ють спільно.
Виходячи із завдань Сімейного кодексу, а саме утверджен-
ня почуття обов'язку батьків перед дітьми, забезпечення ко-
жної дитини можливістю духовного та фізичного розвитку,
можна зробити висновок про те, що дитина особисто або через
2'3-Ш
19
РОЗДІЛ І_____________________________Глава 1
її опікуна має право вимагати поселення в помешкання того
із батьків, з ким вона ніколи не проживала.
9. На спільний побут як ознаку сім'ї зверталася увага в на-
родознавчій літературі. Юристи використовували термін лве-
дення спільного господарстваы. Однак він не міг беззастережно
стосуватися усіх життєвих ситуацій, оскільки з немовлям чи
паралізованим батьком спільно господарювати неможливо.
Тому в Кодексі було вжито саме лсімейний побуты як катего-
рію універсальну.
10. Ознакою сім'ї є наявність між її членами взаємних
прав та обов'язків. Взаємність сімейних прав та обов'язків ха-
рактеризується не тим, наприклад, що права та обов'язки ди-
тини щодо матері, батька та батьків щодо дитини виникають і
існують одночасно. А тим, що після виконання батьками сво-
їх обов'язків перед дитиною, у сина чи дочки виникне лзво-
ротнійы обов'язок щодо матері та батька.
Члени сім'ї наділені цілою системою прав та обов'язків,
які зумовлені їхнім спільним проживанням.
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я - це щось більше,
ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це
спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються
різні покоління і допомагають один одному зростати у людсь-
кій мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими
вимогами суспільного життя.
11. Проблематичним завжди було питання про підстави ство-
рення (виникнення) сім'ї. Традиційно вважалося, що сім'ю
створює лише шлюб, кровне споріднення, усиновлення та
взяття до себе дитини, позбавленої батьківського опікування.
За Сімейним кодексом України сім'я може виникнути і з
інших підстав, які не заборонені законом та не суперечать мо-
ральним засадам суспільства.
Дві одинокі, старшого віку пані почали спільно проживати.
Кімнатка, що належала Т., напівпідвальна, без водопоста-
чання, лише з газовим пальником, ставала все більш небез-
печною для її здоров'я. Тому М. запропонувала їй, своїй дав-
ній приятельці переїхати у її просторе помешкання.
У них був спільний бюджет, кожна по черзі готувала їжу,
вони взаємно піклувалися одна про одну.
20
________________________________Стаття З
Чи можна їх назвати сім'єю? Чи це лише одна із форм
співжиття, за прикладом студентського гуртожитку? Є бі-
льше аргументів для ствердної відповіді на перше питання.
12. Пропозиція Товариства геїв та лесбіянок про виклю-
чення із тексту цієї статті застереження щодо неможливості
колізії з моральними засадами суспільства була відхилена.
При розгляді справи про одностатеву пару Європейська комі-
сія зробила наголос, що у цій ситуації мова може йти про при-
ватне, а не сімейне життя1. Отже, в Україні одностатеві пари
не вважатимуться сім'єю не лише тому, що такою є позиція
Європейської комісії, а головним чином тому, що це супере-
чить пануючим моральним засадам українського суспільства.
13. Сім'єю вважається жінка, яка проживає з дитиною, на-
родженою не у шлюбі. Сім'ю можуть складати й інші родичі.
Незважаючи на законодавчу фетишизацію шлюбу, соці-
альний престиж цієї форми організації сімейного життя жін-
ки та чоловіка, підтримку з боку канонічного права реально,
попри невизнання та утиски існує інша форма організації
сім'ї жінки та чоловіка - лфактичний шлюбы, або конку-
бінат2.
У новітній історії конкубінат - це не короткочасна, а
тривала, певною мірою стійка спільність жінки та чоловіка.
Вона - відкрита, а не прихована. Конкубінат, або фактична
сім'я, характеризується відсутністю формальних перешкод
до шлюбу. Якщо, скажімо, чоловік, не розірвавши шлюбу,
проживає з іншою жінкою, він реалізує своє право на приват-
не життя. Але говорити про сім'ю у цій ситуації важко, неза-
лежно від почуттів, які між цими людьми панують. Оскільки
мова йде про порушення чоловіком подружньої вірності, то
все те, що засновано ним, формально не є сім'єю. Адже одно-
часно у двох сім'ях перебувати неможливо.
З точки зору юридичного права, конкубінатом є і спіль-
ність жінки і чоловіка, які обвінчані, за відсутності держав-
ної реєстрації шлюбу.
1 Лукьянцев Т. Е. Европейские стандарти в области прав человека: тео-
рия й практика функционирования Европейской конвенции о зашите
прав человека й основних свобод. - М., 2000. - С. 159.
2 Від лат. сопсиЬіит - глибока ніч; сопсиЬа - наложниця; сопси-
Ьіпаіиз - позашлюбне співжиття.
21
РОЗДІЛ І