4. Дилема грошової політики.

В даний час немає однозначної відповіді на питання: що в більшій мірі сприяє стабілізації економічної кон’юнктури – постійна ставка відсотка чи фіксована кількість (заданий темп зростання) обсягу грошей, що знаходиться в обігу. Тобто, що повинно бути об’єктом регулювання для центрального банку – “і” чи “М”?

До 70-х років ХХ ст. в розвинутих країнах ринкової економіки переважала практика підтримання стабільної ставки відсотка для запобігання коливань інвестиційного попиту, що спричиняє до появи кон’юнктурних циклів.

В середині 70-х років ХХ ст. в період зростання темпів інфляції та виникнення стагфляції, ФРС США та центральні банки західноєвропейських країн переорієнтувалися на стабілізацію грошової маси, що супроводжувалося посиленням коливань ставки відсотка.

В останні десятиліття ХХ ст. проводилася більш гнучка грошова політика, в процесі якої вибір проміжної мети визначався поточною економічною кон’юнктурою. Зокрема, завдяки оперативному задоволенню різко зрослого попиту населення на гроші після кризи на Нью-Йоркській фондовій біржі у жовтні 1987р. вдалося уникнути серйозних потрясінь фінансової системи США. Особливо слід зазначити, що ФРС пішла на збільшення пропозиції грошей без огляду на те, що економіка країни в той час знаходилося в стані повної зайнятості.

В даний період часу при виборі проміжної мети грошової політики поряд з характером поточної е кономічної кон’юнктури важливу роль відіграє прогноз відносно найбільш ймовірного джерела порушення стабільного стану: чи це відбудеться внаслідок коливань сукупного попиту на ринку благ чи змін попиту на гроші.

Основна література:

1. І. Радіонова. Макроекономіка та економічна політика. Київ. Таксон. 1996.

2. Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Макроэкономиіка: С-П. Изд-во СП-б ГУЭФ. 1997.- 719 с.

3. Економічна теорія. // За ред. З. Ватаманюка і С. Панчишина. Київ. Альтернатива. 2001. с.118-125.

4. Макроекономіка. // За ред А.Г. Савченка. Київ. 1998. с.10-27.

5. Н. Грегорі Манків. Макроекономіка. Київ. Основи. 2000. с.34-35.

6. Р. Дорнбуш., С. Фішер. Макроекономіка. Київ. Основи. 1996. с. 13-19.

Допоміжна література

1. Кейнс. Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Антология экономической классики. В 2-х т. – М.: ЭКОНОВ, 1992. –486 с.

2. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі. / Пер. з англ. К.: Основи, 2001, -670 с.

Список нових термінів і понять

1. Центральна проблема грошової політики –це маніпулювання грошовою пропозицією з ме­тою впливу на найважливіші макроекономічні параметри.

2. Ставка відсотка – це ціна використання грошей.

3. Попит на гроші визначається потребою в грошах для здійснення угод, для забезпечення себе на “чорний день”, придбання акцій, облігацій з метою отримання доходів на певну суму.

4. Пропозиція грошей визначається політикою центрального банку, активністю комерційних банківських установ та бажанням споживачів та підприємців брати гроші в кредит.

5. Згідно кейнсіанської теорії, головна мета грошової політики — це зміна пропозиції грошей з метою впливу на ставку відсотка.

6. Монетаристи стверджують, що маніпулюючи грошовою масою, не можна вплинути на ставку відсотка, бо, на їх думку, реальна ставка відсотка є низькою та стабільною.

7. Неокласики вважають, що зміна кількості грошей в обігу не впливає на рівноважні значення реальних параметрів економіки, а змінює лише їх номінальні значення.