4.Державне регулювання розподілу доходів в мікроекономічній ринковій системі.
В країнах з розвинутою ринковою економікою з метою зменшення диференціації доходів між окремими сім’ями і подолання бідності держава регулює розподіл та перерозподіл доходів. Це регулювання держава здійснює через:
використання прогресивної шкали оподаткування;
систему державних трансфертних виплат;
розвиток програм соціального страхування;
встановлення мінімальної заробітної плати і пенсії;
індексацію фіксованих доходів при високому рівні інфляції;
регулювання цін на соціально важливу продукцію (на основні продукти харчування, предмети першої необхідності, комунальні послуги).
Перші два напрями є головними напрямами державної політики перерозподілу доходів. Прогресивний характер оподаткування означає, що частина населення з великими доходами сплачує відносно вищі податки в порівнянні з бідними.
У всіх державах ринкової економіки найменш забезпечене населення отримує соціальні виплати в формі грошових і натуральних трансфертів, а також послуг. Так, в США соціальна допомога надається за двома критеріями: бідним і таким, що належать до однієї із субсидованих категорій (сім’ї з неповнолітніми дітьми, особливо з одним із батьків або з безробітним годувальником; пенсіонери; інваліди, ветерани війни і їх сім’ї; працюючим особам (через податкові пільги), дохід яких є низьким). Ці трансферти можуть бути як в грошовій, так і в натуральній формах (талони на харчування, медичне обслуговування, дешеве житло, транспортні послуги тощо). Трансферти надаються як з державного, так і з місцевого бюджету і фінансуються із загальних податкових надходжень.
Прогресивне оподаткування і трансферти вирівнюють розподіл доходів між сім’ями, в результаті цього крива Лоренца зсувається вправо, ближче до лінії абсолютної рівності (рис.3).
Процент доходуКрива Лоренца
після сплати податків і отримання
100 Атрансфертів
80 –
60 – Крива Лоренца до сплати
40 -- С1податків і отримання
20 – С
Втрансфертів
0 – |
| | | |
20 40 60 80 100 Процент сімей
Рис.3.Крива Лоренца до і після сплати податків і отримання трансфертних виплат
Зменшення нерівності в розподілі доходів в США приблизно на 80% зумовлено трансфертними виплатами. Державні трансфертні платежі становлять 75% доходу квінтільної групи з найнижчими доходами і є найважливішим напрямом державної політики щодо подолання бідності в США1.
В усіх країнах ринкової економіки розвиваються програми соціального страхування, яке передбачає такі види: пенсійне, медичне, страхування від безробіття, страхування від нещасних випадків на виробництві. Пенсійне і медичне страхування в більшості країн здійснюється за рахунок рівних відрахувань від заробітної плати і доходів підприємства. Страхування від безробіття може здійснюватися як за рахунок відрахувань від доходів підприємців, від заробітної плати, так і за участю держави. Страхування від нещасних випадків на виробництві фінансується за рахунок відрахувань від доходів підприємців.
Індексація доходів державою здійснюється при високому рівні інфляції і стосується в першу чергу тих, хто отримує фіксовані доходи. Це компенсує втрату доходів в результаті зростання вартості життя. Світовий досвід проведення індексації доходів показує, що цей процес має бути диференційованим по окремих категорія людей і в часі.
В командній економіці методи боротьби з бідністю базувались не на індивідуальній допомозі сім’ї, а на макрорегуляторах, до яких відносились збалансованість низької заробітної плати і низьких споживчих цін (продукти харчування, ліки,), доступність культурних (освіта, охорона здоров’я, відпочинок) і побутових послуг (дешеве житло, транспорт). Використовувався також категоріально-груповий підхід до надання соціальних допомог (інвалідам, одиноким пенсіонерам, дітям-сиротам тощо). Ці соціальні виплати фінансувались із суспільних фондів споживання, причому як централізованих, так і на рівні підприємства.
Матеріальною основою перерозподілу доходів в перехідній економіці також є державні фінанси. Проте існуюча система оподаткування володіє слабим ефектом перерозподілу. В Україні акцент зроблено на непрямі податки. Як відомо, непрямі податки збільшують ціни і впливають не тільки на номінальні, але і реальні доходи. Це означає, що всі платники непрямих податків, в тому числі і найбідніша частина населення, бере участь в фінансуванні соціальних трансфертів.