- •Форма звіту
- •1. Вимірювання фізичних величин і теорія похибок
- •1.1. Фізичні величини та їх вимірювання
- •1.2. Похибки вимірювань
- •1.3. Похибки прямих вимірювань
- •1.4. Обчислення похибок непрямих вимірювань.
- •1.4.1. Похибка суми й різниці.
- •1.4.2. Похибка добутку.
- •1.4.3. Похибка степеня.
- •1.4.4. Похибка кореня.
- •1.4.5. Похибка дробу.
- •1.4.6. Похибки тригонометричних функцій.
- •1.5. Обробка результатів вимірювання за методом Стьюдента.
- •1.6. Правила наближених обчислень результатів вимірювань.
- •Визначення об'єму тіл правильної геометричної форми
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладів та методика вимірювання
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Перевірка основного рівняння динаміки обертального руху твердого тіла за допомогою маятника Максвелла
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення модуля зсуву методом крутильних коливань
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вивчення основного закону динаміки обертового руху
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Дослідження процесу пружної деформації кручення
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вивчення власних коливань пружинного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вивчення коливальних процесів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення швидкості поширення звуку в повітрі
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вимірювання коефіцієнта тертя ковзання
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення модуля Юнга за прогином стержня
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення модуля Юнга за розтягом дротини
- •Опис приладу
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Теоретичні відомості
- •Виведення робочої формули
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення прискорення вільного падіння за допомогою оборотного фізичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення прискорення вільного падіння за допомогою фізичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення логарифмічного декремента згасання коливань маятника
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення швидкості кулі з допомогою балістичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вивчення швидкості польоту кулі за допомогою крутильно-балістичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Дослідження прецесії гіроскопа та визначення його моменту інерції
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Визначення частоти обертання електродвигуна за допомогою стробоскопа
- •Опис приладу
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Додатки
- •Бібліографічний список
Хід роботи
1. Під’єднати установку до електромережі і натиснути кнопку „Сеть”.
2. Встановити тягарець на важелі так, щоб гіроскоп був у положенні байдужої рівноваги.
3. Плавно повертаючи ручку потенціометра „Рег. скорости” за годинниковою стрілкою, встановити оберти гіроскопа в інтервалі обертів за хвилину. Домогтися стабільності швидкості обертання гіроскопа. Переконатися, що гіроскоп не виконує прецесійного руху.
4. Перемістити тягарець на відстань від положення рівноваги в бік кінця важеля.
5. Натиснути кнопку „Сброс” і після повороту гіроскопа на кут натиснути кнопку „Стоп”.
6. Результати вимірювання та обчислення занестив табл. 1.
Таблиця 1
Результати вимірювання та обчислення
№ п/п |
, |
, |
, |
, |
, |
, | |
1 2 3 … |
|
|
|
|
|
|
|
7. Перемістити тягарець на важелі в інший бік від положення рівноваги. Переконатися, що напрям кутової швидкості прецесії змінився на протилежний.
Питання для самоконтролю
1. Що називається гіроскопом?
2. Що називається моментом інерції матеріальної точки, моментом інерції твердого тіла?
3. Що називається моментом імпульсу?
4. Сформулюйте другий закон динаміки для обертального руху.
5. Який принцип процесії гіроскопа?
6. Наведіть приклади застосування гіроскопів.
Лабораторна робота №39
Дослідження явищ додавання коливань
Мета роботи:вивчити явище додавання взаємоперпендикулярних коливань на основі спостереження фігур Ліссажу.
Опис приладу
Прилад складається із звукового генератора ЗГ, електронного осцилографа ЕО і автотрансформатора, який дозволяє регулювати напругу (рис. 3).
Рис. 3. Схематичне зображення приладу для одержання фігур Ліссажу.
Точки перетину кривої з осями і дають можливість визначити числа і :
,
де і частоти на вертикалі і горизонталі.
. (15)
Теоретичні відомості
Розглянемо результат складання двох гармонічних коливань однакової частоти , що відбуваються у взаємно-перпендикулярних напрямах (в напрямах осей і ). Виберемо так, щоб початкова фаза першого коливання була рівна нулю:
, (16)
де – різниця фаз обох коливань; і – амплітуди коливань відповідно вздовж осей і .
Знайдемо траєкторії результуючих коливань методом усунення з системи (16) параметра .
; (17)
У другому рівнянні замінюємо на і на . Після повних перетворень система рівнянь (17) зведеться до рівняння еліпса:
. (18)
Траєкторія результуючого коливання прийме форму еліпса. Такі коливання називаються еліптично поляризованими.
Орієнтація осей еліпса і його розмірів залежить від амплітуди складових коливань і різниці фаз .
Нехай , де; ; тоді рівняння (18) прийме вигляд:
. (19)
Це рівняння еліпса, осі якого співпадають з осями координат, а півосі рівні відповідним амплітудам.
Якщо, то еліпс переходить в коло. Коли частоти взаємоперпендикулярних коливань різні, то замкнута траєкторія результуючого коливання складна (рис.4).
Замкнуті траєкторії описані точкою, яка здійснює одночасно два взаємно перпендикулярних коливання, називаються фігурами Ліссажу. Форма цих кривих залежить від відношень амплітуд, частот і різниці фаз.
Розглянемо деякі випадки. Якщо , де , ; ;…; ,то в даному випадку еліпс переходитьв відрізок прямої:
, (20)
Рис. 4. Фігури Ліссажу у різному співвідношенні частот складових перпендикулярних коливань.
де знак плюс відповідає нулю і парним значенням (рис.5), а знак мінус - непарним значенням (рис.6). Результуюче коливання є гармонічним коливанням з частотою і амплітудою , яке здійснюється в напрямку прямої, що складає з віссю кут
Рис.
5. Еліпс переходить в таку пряму у парних
значеннях
Рис.
6. Еліпс переходить в таку пряму у
непарних значеннях