IV. Електронні ресурси

Національні електронні ресурси

Верховна Рада України http://www.rada.gov.ua

Верховний Суд України http://www.scourt.gov.ua

Конституційний Суд України http://www.ccu.gov.ua

Вищий господарський Суд України http://www.arbitr.gov.ua

Вищий адміністративний суд України http://www.vasu.gov.ua

Вища Рада Юстиції України http://www.vru.gov.ua

Національний банк України http://www.bank.gov.ua

Академія правових наук України http://www.aprnu.kharkiv.org

Офіційний портал Асоціація

українськіх банків http://www.aub.com.ua

Міжнародно-правові сайти

Світові банківські організації http://www.bank.gov.ua/Inf_mat/reference.htm

Центральні банки країн СНД

і Балтії http://www.bank.gov.ua/Inf_mat/reference.htm

Центральні банки інших країн http://www.bank.gov.ua/Inf_mat/reference.htm

Організація Об'єднаних Націй http://www.un.org

Тема 4.1. Поняття кредитних відносин та їх правові форми. Види банківського кредитування

Вид заняття: лекція

Мета заняття:

Навчальна: ознайомити з організаційно-правовим аспектами механізму банківського кредитування. Сформувати спеціальні знання про порядок кредитування та класифікацію кредитно-банківських зобов’язань.

Розвиваюча: сприяти формуванню навичок аналізу кредитно-банківських зобов’язань з метою пошуку ознак неналежного виконання кредитного договору.

Виховна: підвищити фаховий інтерес до кредитно-банківських зобов’язань та сприяти подоланню психологічного бар’єру при аналітичному осмисленні етапів банківського кредитування.

Форма і методи проведення заняття: Інформаційна лекція

Використання дидактичного матеріалу:

Лекційний матеріал ілюструється схемами:

1. Суб’єкти банківського кредитування.

2. Класифікація кредитно-банківських зобов’язань.

3. Етапи банківського кредитування.

Міжпредметні зв’язки: Показати загальний взаємозв’язок банківського, цивільного, адміністративного та господарського законодавства.

Основні питання:

1. Банківський кредит та його класифікація.

2. Умови та порядок укладення кредитної угоди.

3. Етапи процесу кредитування.

4. Способи нарахування відсотків за кредитом.

5. Формування та використання резерву на покриття можливих втрат за позиками комерційних банків.

Тема 4.2. Принципи банківського кредитування, порядок надання банківського кредиту

Вид заняття: практичне заняття

Мета заняття:

Навчальна: ознайомити з організаційно-правовим аспектами механізму банківського кредитування. Сформувати спеціальні знання про порядок кредитування та класифікацію кредитно-банківських зобов’язань.

Розвиваюча: сприяти формуванню навичок аналізу кредитно-банківських зобов’язань з метою пошуку ознак неналежного виконання кредитного договору.

Виховна: підвищити фаховий інтерес до кредитно-банківських зобов’язань та сприяти подоланню психологічного бар’єру при аналітичному осмисленні етапів банківського кредитування.

Обладнання: схеми, бланки кредитно-банківської документації, договіри банківського кредиту, забезпечувальні договіри, задачник з питань неналежного виконання кредитно-банківських зобов’язань.

Навчальні питання:

1. Поняття кредитних правовідносин. Види кредиту.

2. Кредитний договір, його форма та зміст.

3. Принципи банківського кредитування.

4. Порядок надання банківського кредиту.

Завдання для самостійної роботи.

Проаналізувавши нормативні акти, що регулюють відносини у сфері банківського кредитування, складіть кредитний договір.

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. До якого виду банківських операцій належать кредитні операції комерційних банків?

2. Назвіть форми кредиту, які використовуються в Україні.

3. Які існують умови та порядок списання безнадійного боргу з рахунку банку?

4. Назвіть види відповідальності за порушення зобов’язань по кредитному договору.

Теми повідомлень та докладів:

1. Особливості відповідальності за порушення зобов’язань по кредитному договору.

2. Особливості договору лізингу в Україні.

3. Відмінності господарської та цивільної відповідальності за порушення зобов’язань по кредитному договору.

4. Особливості кримінальної відповідальності за порушення зобов’язань по кредитному договору.

Методичні рекомендації до теми 5: «Правові аспекти здійснення банківських валютних операцій»

У фінансовій діяльності незалежної суверенної України важливу роль відіграє валютне законодавство. Валютне законодавство України, як і зовнішня форма правового регулювання валютних відносин, характеризується нормативними актами різної юридичної сили, змісту та форми.

Передусім тут слід назвати закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994р. Важливе місце за обсягом замають Укази Президента України в цій сфері, зокрема: “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами” від 18 червня 1998р., “Про вдосконалення валютного регулювання” від 22 серпня 1994р., “Про заходи щодо забезпечення валютного і експертного контролю” від 07 вересня 1994р. “Про заходи щодо недопущення відпливу з України валютних та інших майнових цінностей” від 27.07.99р.

Значну частину нормативних актів щодо регулювання валютних відносин видано у формі постанов і декретів КМУ.

Одним із найважливіших з них є Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.99р.

Висвітлювати зміст другого питання рекомендується з урахуванням положень Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. При відповіді слід звернути увагу на функції і компетенцію у сфері валютного регулювання Верховної Ради України, КМУ, НБУ, міністерств і відомств.

Законодавство України не лише визначає сутність валютних операцій та їх види, а й встановлює правовий режим здійснення валютних операцій.

Що стосується змісту третього питання, то за загальним правилом виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізні­ше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі екс­порту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту під­писання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, на­дання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідь на четверте питання має висвітлювати мету валютного контролю, органи валютного контролю в Україні, їх компетенцію і повноваження, види юридичної відповідальності службових осіб та громадян, винних у порушенні правил про валютні операції.