IV. Електронні ресурси

Національні електронні ресурси

Верховна Рада України http://www.rada.gov.ua

Верховний Суд України http://www.scourt.gov.ua

Конституційний Суд України http://www.ccu.gov.ua

Вищий господарський Суд України http://www.arbitr.gov.ua

Вищий адміністративний суд України http://www.vasu.gov.ua

Вища Рада Юстиції України http://www.vru.gov.ua

Національний банк України http://www.bank.gov.ua

Академія правових наук України http://www.aprnu.kharkiv.org

Офіційний портал Асоціація

українськіх банків http://www.aub.com.ua

Міжнародно-правові сайти

Світові банківські організації http://www.bank.gov.ua/Inf_mat/reference.htm

Центральні банки країн СНД

і Балтії http://www.bank.gov.ua/Inf_mat/reference.htm

Центральні банки інших країн http://www.bank.gov.ua/Inf_mat/reference.htm

Організація Об'єднаних Націй http://www.un.org

Тема 5.1. Валютні операції, їх класифікація та суб’єкти. Ліцензування Національним банком України учасників валютних відносин.

Вид заняття: лекція

Мета заняття:

Навчальна: проаналізувати правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного контролю в Україні.

Розвиваюча: сформувати знання щодо функціонування інституту валютних цінностей та валютний оперцій, механізму ліцензування Національним банком України учасників валютних відносин.

Виховна: формування професійних навичок захисту державних та суспільних інтересів учасників ринку банківських послуг.

Форма і методи проведення заняття: лекція з елементами бесіди.

Використання дидактичного матеріалу: Схеми класифікації валютних цінностей та особливості розрахунків в іностранній валюті

Використання дидактичного матеріалу:

Лекційний матеріал ілюструється схемами:

1. Класифікація валютних цінностей.

2. Розрахунки в іностранній валюті.

Міжпредметні зв’язки: Показати загальний взаємозв’язок банківського, цивільного, адміністративного та господарського законодавства.

Опорні поняття: іноземна валюта, національна валюта, валютні цінності, девальвація, ревальвація, курс, конвертованість валют, валютне сховище, каса перерахунку, операційна каса, обмінни пункти, дорожний чек, банківський переказ, спот, форвард, аутрайт.

Основні питання:

1. Поняття валюти та валютних операцій.

2. Організація валютного регулювання та валютного контролю.

3. Розрахунки іноземною валютою на території України.

Тема 5.2. Порядок здійснення операцій з валютними цінностями

Вид заняття: семінарське заняття

Мета заняття:

Навчальна: закріпити знань щодо понять «валюта» та «валютні цінності», та про порядок здійснення валютних операцій в Україні.

Розвиваюча: Сформувати знання щодо функціонування інституту валютних цінностей та валютний оперцій, механізму ліцензування Національним банком України учасників валютних відносин.

Виховна: формування професійних навичок захисту державних та суспільних інтересів учасників ринку банківських послуг.

Навчальні питання:

1. Правове регулювання валютних операцій банківських установ.

2. Суб’єкти валютних операцій.

3. Валютно-обмінні операції, що здійснюються банківськими установами.

4. Банк як агент валютного контролю.

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. Назвіть види конвертованості валют?

2. Ким видається ліцензія на здійснення валютних операцій?

3. Види ліцензій на здійснення валютних операцій?

4. Який перлік валютних операцій може здійснювати банк у разі отриманнм генеральної валютної ліцензії?

5. Какой перечень валютных операций может осуществлять банк на основе генеральной валютной лицензии

6. Назвіть статті кримінального кодексу які передбачають відповідальність за порушення валютного законодавства?

Теми повідомлень та докладів:

1. Особливості розрахунків іноземною валютою на території України.

2. Система валютного контролю в Україні.

3. Валютно-обмінні операції за участю фізичних осіб.

Методичні рекомендації до теми 6 «Правовий захист банківської діяльності в Україні»

Причини та умови, що сприяють поширенню економічної злочинності, зумовлені її латентним характером та значною тінізацією економіки. Обсяги тіньової економіки в Україні, за різними оцінками, становлять від 40 % до 60 % ВВП країни. Розширення сфери тіньової економіки є реальною загрозою національній безпеці держави, і якими б не були форми прояву тіньової економіки, всі вони так чи інакше пов’язані з неврахованими або незаконними видами економічної діяльності.

Останнім часом економічна злочинність набула організованого і міжнародного характеру. Вона значно поширила свій вплив на кредитно-фінансову та банківську системи, галузі зовнішньоекономічної діяльності та приватизації. Домінуючими її напрямами стали: "перекачування" валютних коштів на рахунки закордонних банків; "відмивання" і вкладання грошей, здобутих незаконним шляхом, у нерухомість, цінні папери; фінансування легальної комерційної діяльності. Водночас триває подальший перерозподіл сфер і територій впливу між кримінальними структурами.

Об’єктами злочинних посягань дедалі частіше стають кредитні кошти та кошти юридичних і фізичних осіб, товарно-матеріальні цінності, енергоносії, сировина, метали. Зростає кількість посягань на кошти, що виділяються для соціальної підтримки малозабезпечених верств населення.

Кредитно-банківська сфера є стратегічним сегментом ринкової економіки, відіграє провідну роль у здійсненні економічних відносин. Наприкінці 2000 року в Україні було зареєстровано близько 200 фінансових установ. Відсоток участі іноземного капіталу в банківській системі України становить 14,5 відсотка. На ринку банківських послуг функціонує 158 комерційних банків, 151 з них має ліцензію на здійснення операцій із валютними цінностями. Одним з головних видів банківської діяльності залишаються короткострокове кредитування та операції по обміну валюти.

Важливою особливістю ситуації, що склалася в банківській системі України, є активне припасування її до забезпечення потреб функціонування тіньової економіки. Кримінальні посягання тут різноманітні, характерні особливою витонченістю, високоінтелектуальним характером, швидкою адаптацією злочинців до нових реформ та методів підприємницької діяльності, нових технологій здійснення банківських операцій¹.

Застосування злочинцями специфічних, витончених механізмів учинення злочинів у кредитно-фінансовій та банківській системах зумовлене: активним використанням ними нових незаконних операцій, технологій, способів злочинного планування; організаційного вчинення та корупційного прикриття злочинів, які утворюють складні схеми їх кримінально-правової кваліфікації; оперативним реагуванням злочинців на специфіку, кон’юнктуру ринку, технічні новації в ринкових відносинах; використанням у злочинній діяльності банківських документів, електронних приладів та носіїв інформації, засобів оргтехніки тощо; різноманітними прийомами і способами приховування злочинів, використанням з цією метою відповідних легальних організаційно-правових форм та інститутів ринкової економіки, а також прорахунків та суперечностей у законодавстві².

У всьому світі банки заробляють гроші кредитуванням економіки. В Україні ж така діяльність неприваблива для банкірів. У наших комерційних банків є лише кілька напрямів діяльності: по-перше, легальна закупівля валюти через уповноважені банки для забезпечення імпортних контрактів з використанням фіктивних фірм; по-друге, переведення грошових коштів у національній валюті на "ЛОРО"-рахунки зарубіжних банків та наступною купівлею валюти в Україні на міжбанківських торгах з використанням фіктивних фірм і компаній, зареєстрованих в офшорних зонах; по-третє, банківські операції по переведенню безготівки в готівку з використанням фіктивних фірм та кодованих рахунків фізичних осіб³.

У науковій літературі, де аналізуються матеріали щодо викриття злочинів, пов’язаних з порушенням законодавства про кредитно-фінансову та банківську систему, виокремлюються найбільш характерні способи вчинення зловживань:

протиправна конвертація грошових коштів;

зловживання при розрахунках, що здійснюються за допомогою приватизації цінних паперів, векселів;

розкрадання грошових коштів за допомогою підроблених банківських документів;

незаконне отримання кредитів;

розкрадання грошових коштів вкладників шляхом їх цілковитого або часткового неприбуткування;

одержання хабарів та зловживання службовим становищем посадовими особами при наданні ними банківських послуг;

розкрадання грошових коштів шляхом привласнення нарахованих відсотків за вкладами клієнтів та дивідендів;

розкрадання грошових коштів в установах Ощадного банку тощо;

використання підроблених пластикових платіжних засобів (електронних грошей)⁴.

Одним з головних проявів злочинної діяльності у зазначеній сфері залишається створення та функціонування — за умови поблажливого ставлення окремих банківських структур — центрів конвертації безготівкових коштів у готівку валюти. Реальну загрозу банківській системі держави становлять міжнародні злочинні угруповання, які використовують українські банки для шахрайських операцій, пов’язаних з розкраданням коштів та цінних паперів банків-резидентів.

Конкретними заходами щодо запобігання злочинних фінансових операцій та відтоку валютних цінностей за межі України, було запровадження попереднього контролю МВС та СБУ України перед видачею банками ліцензій на здійснення операцій в іноземній валюті. Нині видача індивідуальних ліцензій, які дають право заявникові на здійснення операцій з іноземною валютою, здійснюється лише за пред’явлення позитивних висновків правоохоронних органів. Це суттєво обмежує можливість появи на фінансово-кредитному ринку потенційно ненадійних суб’єктів. Крім того, відповідно до постанови "Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю", прийнятої НБУ спільно з Кабінетом Міністрів України, інформація про порушників термінів повернення валютної виручки щомісячно подається до МВС та СБУ.

Посиленню банківського нагляду, безперечно, сприятиме Указ Президента України від 14.07.2000 р. "Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення ролі у процесах економічних перетворень", яким передбачено, зокрема, створення відокремленої від НБУ системи державного нагляду за діяльністю банків.

Банківська система потребує пильної уваги й тому, що в цій сфері, як свідчить досвід інших зарубіжних країн, неминуче з’являються так звані "комп’ютерні злочини", розкрадання коштів за допомогою кредитних карток тощо. Актуальним на сьогодні є питання контролю за порядком кредитування з боку банківських установ.