- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Тема 1. Риторика як навчальна дисципліна та наука красномовства.
- •Тема 2. З історії античної риторики.
- •Тема 3. З історії слов’янської риторики й красномовства.
- •Тема 4. Закони риторики.
- •Практичні завдання для домашнього виконання
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Заповніть пропуски у висловах:
- •Придумайте власні афоризми:
- •Семінарське заняття № 2 з історії слов’янської риторики й красномовства
- •Завдання для домашнього виконання
- •Леонід Олександрович Ветвінський помер 21 червня 1980 року за письмовим столом під час написання чергової статті для журналу Патріархії.
- •Практичне заняття № 1
- •Практичні завдання(для домашнього виконання)
- •1. Виконайте риторичний аналіз тексту «Людина і свобода» за поданим нижче зразком.
- •Риторичний аналіз (зразок)
- •Іван Франко Шевченко — ляхам
- •Завдання для аудиторної роботи
- •1. Система законів риторики. Поняття риторичної формули.
- •Практичне заняття №2
- •Практичні завдання для аудиторної роботи
- •1. Прочитати подані уривки з виступів у такій послідовності: 1) з інформаційного виступу: 2) з виступу з метою переконати; 3) з виступу з метою надихнути або спонукати; 4) з розважального виступу.
- •3. Складіть план виступу на одну із тем:
- •4. Визначте тему, складіть план до тексту:
- •Розподіл балів за різні види робіт
- •Тема 5. Полемічна майстерність.
- •Тема 6.Теорія судової риторики.
- •Дванадцять прийомів літературної полеміки, або посібник для газетних дискусій
- •2. Проаналізуйте промови Івана Франка за схемою:
- •Практичні завдання (для аудиторної роботи)
- •Підготуватися до відеодиспуту.
- •Поняття й структура доказу. Правила й помилки висунення тези, аргументації й демонстрації
- •Спростування
- •Основна
- •Додаткова
- •Основні поняття: предмет судової промови, судові дебати, судова промова, психологічні засади, етичні засади, логічні засади; інформаційна функція, комунікативна. План
- •Злоумышленник
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Розподіл балів за різні види робіт
- •4. У якому рядку подано визначення поняття “диспозиція”:
- •6. Який закон риторики є осоновоположним? Що це означає?
Тема 1. Риторика як навчальна дисципліна та наука красномовства.
Тема 2. З історії античної риторики.
Тема 3. З історії слов’янської риторики й красномовства.
Тема 4. Закони риторики.
До змістового модуля №1
Лекція 1. Риторика як наука красномовства. З історії риторики.
Основні поняття класичної риторики. Основоположні розділи класичної риторики. Зв’язок риторики з іншими науками. Види та жанри красномовства.
Основні поняття:риторика, ораторське мистецтво, ритор;основні поняття класичної риторики.Логос– 1) слова, мова, мовлення; 2) поняття, думка, розум. Аристотель бачив Логос (риторику як науку, що має два основні закони переконання: силогізм – висновок від загального до часткового; ентимему (скорочений силогізм) – троп.Етос(звичай, звичка, характер, норов) – моральний кодекс, основа формування риторичного ідеалу.Пафос(пристрасть, почуття) – це інтелектуальне, вольове, емоційне устремління мовця (оратора), яке виявляється в процесі комунікації і в його продукті – тексті.Топос(місце) – риторичне поняття, що означає загальні місця в промові – найбільш типові мовні ситуації, їх описи; інтенція, диспозиція, елокуція, меморія, ораторія;міфологія, народний золотослів, красномовство.культове красномовство, риторична школа.
Риторика - комплексна наука, що розвивалася на стику філософії та словесності, а також логіки, етики, естетики, евристики, лінгвістики.
Сучасні науки, що дотичні до класичної риторики (стилістика, культура мовлення, лінгвістика тексту, теорія типів тексту, лінгвопрагматика, колоквіалістика, соціолінгвістика, педагогічна риторика, театральна педагогіка, іміджеологія, ділова риторика, паблик рилейшнз (зв’язки з громадськістю).
Основні ознаки класичної риторики: інтегративність, системність, універсальність, прикладна спрямованість на формування культури риторичної особистості, етико-естетична зумовленість. Своєрідність риторики як науки і мистецтва. Сучасний зміст терміна “риторика”. Чотири частини риторики як навчальної дисципліни: історія, теорія, практика, техніка. Теоретико-прикладний характер риторики. П’ять розділів риторики як науки: винайдення, розташування, вираження, запам’ятовування, виголошення.
Більшість дослідників сучасного ораторського мистецтва виділяє академічне красномовство(наукова доповідь, наукове повідомлення, наукова лекція, науковий огляд),політичне (парламентські промова, виступ, доповідь, огляд, бесіда, мітингова промова або виступ),судове (юридичне), церковне (гомілетичне), соціально-побутове. Усі жанри красномовства підпорядковуються риторичним законам, тобто основним правилам, що регулюють мислиннєво-мовленнєві процеси публічного мовлення.
Міфологія красномовства. Риторика Давньої Греції. Горгій. Античне красномовство (ораторство Демосфена, Цицерона, Аристотеля). Сократ як ритор. Платон про риторику. Риторика еллінської Греції. Риторика Давнього Риму. Велика сила живого слова в міфології (грецькій, єгипетській, японській, індійський, візантійській, слов’янській). Риторика Давньої Греції (виникла в 5-4 ст. до н.е., склалася в систему в 3-2 ст. до н.е., потім розповсюдилася в Римі в І ст. до н.е.). Класичні софісти 5 ст. до н.е. - родоначальники риторики: Протагор із Абдер у Фракії, Горгій із Леонтин у Сицилії (5 ст. до н.е.). Боротьба із софістами. Сократ. Платон. Аристотель (384-322 до н.е.). Демосфен (384-322 рр. до н.е.). Риторика Давнього Риму, Цицерон Марк Туалій (І06-43 рр. до н.е,). Квінтіліан Марк Фабій (95-35 рр. до н.е.). Крипс Гай Саллюстій (66-35 рр. до н.е.). Сенека Луцій Антей (4 до н.е.- 65 рр. н.е). Пліній Молодший (6І-І44 рр. н.е.);
Оратори Київської Русі. (Іларіон, Кирило Туровський). Перша російська "Риторика" (1620). Шляхи розвитку українського культового красномовства (найвідоміші оратори тієї пори − Іоанікій Галятовський, Антоній Радивиловський, Єпіфаній Славинецький, Симон Полоцький, Стефан Яворський, Гавриїл Чужинський, Феофілакт Лопатинський, Феофан Прокопович). Українська риторична школа Києво-Могилянської академії.
Розвиток слов'янської риторики. Ораторське мистецтво на церковних кафедрах, в університетах і судах. Найбільш відомі оратори Київської Русі – Іларіон (ХІ ст.), Кирило Туровський (ХІ ст.). Полеміст Іван Вишенський (1550 – 1621 рр.).
Перша російська “Риторика” (1620р.) невідомого автора: в основі переклад латинської “Риторики” німецького вченого Пилипа Мелахтона в стислій переробці його учня Луки Ласія (видання 1577р., Франкфурт) і розділи “Сказання про сім вільних мудрощів”. Риторики петровського часу.
Роль Києво-Могилянської академії у формуванні національної риторичної школи (183 підручники риторики). Іоаникій Галятовський. Феофан Прокопович (1631–1736). Михайло Ломоносов (1711-1755). Олексій Федорович Мерзляков (1738-1839). Михайло Михайлович Сперанський (1772–1831). Микола Федорович Кошанський (1781–1831). Олександр Іванович Галич (1763–1848). Костянтин Петрович Зеленський (1812-1858). Занепад риторики в російській школі ІІ пол. ХІХ ст. “Риторична хвиля” 20-х рр. ХХ ст. (Інститут Живого Слова в Петрограді). Народний золотослів. Повага до мовленого слова, правила спілкування, уявлення про образ мовця, слухача в усній народній творчості.
Основні закономірності риторики. Закони риторики. Образ оратора. Риторичний ідеал.
Закони риторики взаємозумовлені й взаємопов’язані. Їх послідовність відбиває послідовність певних дій підготовки, реалізації й самоконтролю публічних виступів. Сагач Г. виділяє такі закони риторики:концептуальний, моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний, мовленнєвий, ефективної комунікації, системно-аналітичний.
Риторична діяльністьз античних часів поділялася надокомунікативну, комунікативну й післякомунікативну.
Закони риторики відповідають класичним риторичним традиціям: винайдення думок (інвенція), розташування (диспозиція), вираження (елокуція), запам’ятовування (меморіо), виголошення (акціо).
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Семінарське заняття №1
З історії античної риторики
Мета: з’ясувати історичні витоки риторики; як пов’язана риторика та софістика; зміст методу „сократівська іронія”; особливості ораторського таланту Демокрита; Демосфена; сутність риторичної теорії Аристотеля; досягнення давньоримської ораторської школи.
Основні поняття: софізм, красномовство, оратор, ритор, міфологія.
План
1. Вплив античної риторики на розвиток слов’янського красномовства:
1.1. Міфологічні корені риторики.
1.2. Виникнення софізму. Бачення красномовства софістами (Горгій, Протагор, Алкідамант, Лісій, Ісократ).
1.3. Теорія красномовства за Платоном і Сократом. Методи віднайдення істини.
1.4. Погляди Аристотеля на риторику. Трикнижжя „Риторика”. Трактат „Про стиль” Теофраста.
1.5. Найяскравіший оратор Стародавньої Греції – Демосфен. Методологічна „система” Демосфена самонавчання ораторському мистецтву.
1.6. Протиборство двох стилів красномовства – азіанізму й аттикізму. Творчість Цицерона як поєднання кращих здобутків двох стилів. Обов’язки оратора за Цицероном.
1.7. Квінтиліан – автор „Риторичних настанов”.