Метод 1. Метод індивідуального сфокусованого інтерв'ю

Питання інтерв'юера спрямовані на поглиблення в тему розвитку управлінської кар'єри в організації і передбачають конкретизації суб'єктивного уявлення особистості про управління та про себе як потенційного його суб'єкта. Цей метод доб­ре себе зарекомендував у дослідженнях людей з високим освітнім та інтелектуаль­ним рівнем. Зокрема, в дослідженнях простору думок управлінської еліти, підп­риємців, лідерів бізнесу.

Схема інтерв'ю розроблена авторами лише як орієнтир, вона задає певний пан рямок та потрібний рівень рефлексивності суджень респондента. Діалог між пси­хологом і респондентом дозволяє максимально актуалізувати судження, підштовх­нути па дотичні до заданих проблем своєрідні міні дослідження. З метою більшої активізації суб'єктного потенціалу респондентів та отримання додаткової інфор­мації про мотивацію респондентів можна скористатися прийомом «власного вибо­ру», коли досліджуваний відповідно до власних уподобань обирає порядок розкриття тем і міру заглиблення. Після проведення інтерв'ю організується зво­ротний зв'язок: респонденту пропонують висловитися з приводу змісту запропоно­ваних тем, процедури та взаємодії під час роботи. Для фіксації висловлювань «претендентів» застосовується аудіозапис. Зібраний матеріал обробляється мето­дом «контент-аналізу».

Нижче наведено орієнтовний топік-гайд для проведення індивідуального фоку­сованого інтерв'ю.

Топік-гайд індивідуального фокусованого інтерв'ю:

• Якою я уявляю свою професійну кар'єру в майбутньому? Які маю цілі, наміри та плани на найближче та віддалене майбутнє? Що для мене в кар'єрі і роботі головне?

• Який варіант розвитку кар'єри я обираю (горизонтальний чи вертикальний) і чому? Що приваблює мене в управлінському зростанні? Які складнощі в реа­лізації своїх кар'єрних задумів передбачаю в організації?

• На ваш погляд, керівник організації — це професія чи посада? Що я знаю про роботу керівника освітньої організації та інших структур? Що в цій ро­боті цікаво особисто для мене? Які якості мають дуже важливе значення для людини, що займається такою діяльністю? Що ви знаєте про управлінську ієрархію (в сфері фаху) та про людей, що обіймають різні посади?

• Як я оцінюю свій управлінський потенціал? Які факти з мого минулого доз­воляють робити мені такі висновки?

Метод 2. Метод групового сфокусованого інтерв'ю

Метод групового сфокусованого інтерв'ю — це напівструктуроване інтерв'ю, яке проходить у формі групової дискусії і спрямоване на отримання насамперед вербальної інформації від його учасників зі сприйняття ними різноманітних об'єк­тів. Спонукаючи учасників до обговорення заздалегідь підготовлених тем, які торкаються управлінської кар'єри в організації, та до висловлювання власних думок, що відрізняються від запропонованих чи загальноприйнятих, психолог мо­же встановити, як і чому майбутні фахівці й початківці сприймають керівників, управлінську діяльність та себе в цій ролі, а також як оцінюють перспективу зрос­тання в конкретній організації.

Завдяки додатковому фактору групової динаміки виникає можливість виявля­ти типи ставлень щодо управлінської кар'єри та управлінської діяльності, а також стійкість, міру конфліктності, обґрунтованість настанов тощо. Цінним також є те, що у тактиці фокус-груп закладена можливість поєднання кількісного і якісного підходів. Це здійснюється шляхом попередньої комплектації груп, щоб досягти репрезентації персоналу організації (стаж, стать, термін роботи в організації, ста­тус, спеціалізація тощо). Загалом уся процедура обговорення будується таким чи­ном, щоб не лише діагностувати, але й стимулювати розвиток рефлексивного аналі­зу, поглиблення усвідомленості даного аспекту професійної реальності в учасників.

Попри те що у фокус-груповому дослідженні організаційний психолог и основ­ному спирається на усвідомлені елементи досвіду, він може використовувати прийоми, орієнтовані па реконструкцію несвідомих складових буденного досвіду респондентів, оскільки недостатньо відрефлексовані складові досвіду (стереоти­пи, міфи, настанови щодо керівника, управлінської діяльності, управлінської ієрархії, а також власних можливостей у цій сфері) мають значний вплив на про­цес професійно-управлінського самовизначення менеджерів.

Загальна логіка побудови групової дискусії — від вільних питань до структурованих; від загальних до специфічних. Формулювання основних тем для обгово­рення аналогічне тому, що використовується в індивідуальному інтерв'ю, а комп­лекс прийомів організації групової дискусії й напівпроективних технік може змі­нюватися, варіюватися залежно від завдань, особливостей групи.

Фокус-групове інтерв'ю проводиться за такими етапами:

• визначення цілей і теми фокус-групи;

• знайомство учасників один із одним;

• збір інформації про погляди, судження з теми дискусії;

• оцінка учасниками отриманої інформації чи напрацьованого рішення;

• підведення підсумків роботи без оцінювання учасників.

Організувати дискусії та поглибити рівень пізнання допомагають наступні прийоми:

• «Асоціації» (зі словами «управління», «керівник», «директор школи»);

• «Персоніфікація», психологічний малюнок («Портрет директора й менеджера»);

• створення профілю «Ідеальний керівник освіти», самооцінка управлінських якостей;

• «Реклама та антиреклама управлінської діяльності», розробка програми нав­чання претендентів.

Тексти висловлювань респондентів фіксуються на магнітну плівку, невербальні реакції заносяться до протоколу асистентом. Зібрані матеріали обробляються на основі контент-аналізу.

Для обговорення необхідно заздалегідь підготувати проект програми спеціаль­ного курсу з організаційної психології, засоби для малювання та робочі матеріали, з якими можуть працювати учасники заняття, виконуючи завдання.