5. Політичні культура, свідомість, ідеологія.

Політична культура – важлива складова як духовної культури, так і політичної системи. Поняття «політична культура» має три характерні риси:

це не лише політична свідомість, а й політична поведінка;

- це сукупність уявлень про найкращу політичну систему, які обумовлюють політичну діяльність людей;

- це не лише раціональні фактори політичної поведінки, а і її емоційні прояви.

Таким чином, структура політичної культури має два компоненти (політична свідомість та політична поведінка).

Політична свідомість – це опосередковане відображення політичного життя через знання, вірування, психологію, ідеологію та дії. Різновиди політичної свідомості: суспільна, національна, релігійна, класова, групова, особистісна, громадська думка. Виділяють три основні аспекти політичної свідомості

Політико-психологічний (почуття, настрої…)

Політико-ідеологічний (ідеал, доктрина...)

Політико-дійовий (консерватори, радикали)

Політична ідеологія – найвпливовіша форма політичної свідомості, яка реалізується в конкретних політико-ідеологічних доктринах, що відображають мотивацію та шляхи певних соціальних груп до влади, впливу на неї чи її політику. Місце політичної ідеології в суспільстві, державі залежить від рівня їх розвиненості, політичного режиму, політичної культури громадян, народу.

На відміну від науки, політична ідеологія – це не лише знання політичного життя, а й оцінка політичних процесів, позицій, інтересів соціальних груп, партій – носіїв цієї ідеології.

Структура політичної ідеології

Політичні теорії

Суспільно-політичні ідеали, цінності

Концепції політичного розвитку, програми

Ідеї та погляди різних політичних сил стають ідейно-політичними доктринами (від лат. Dосtгіnа – «учення»), у яких відображаються розуміння політичної системи, шляхів її розвитку, засобів і методів розв`язання політичних проблем і реалізуються в державній політиці, визначаючи той чи інший її тип.

Політологічний словник

Агрегація інтересів — функція політичної системи, що полягає в узгодженні, інтеграції політичними партіями різнорід­них інтересів, вимог, висунутих до політичної системи індивіда­ми та соціальними групами.

Артикуляція інтересів — функція політичної системи, що полягає у виявленні групами ін­тересів, громадськими об`єднаннями за допомогою засобів масової комунікації вимог громадян, спрямованих до політичної системи.

Волюнтаризм — соціально-полі­тична практика, що визначаєть­ся залежністю від суб'єктивних бажань і довільних рішень здій­снюючих її осіб.

Деідеологізація — усунення впливу ідео­логії на масову політичну свідо­мість і суспільні процеси.

Демократизація — політичний процес, що характеризується роз­ширенням політичних прав і сво­бод громадян, плюралізмом, збільшен­ням форм участі населення у політичному житті, децентралі­зацією державної влади, реаліза­цією принципу розподілу влади, розбудовою громадянського су­спільства.

Децентралізація — делегування цент­ральними органами державної влади певних повноважень на місцевий рівень.

Ідеологія— систе­ма політичних поглядів та ідей, що відобража­ють інтереси, світогляд, ідеали людей, соціальних груп, суспільства в цілому.

Імпічмент— пе­редбачений законодавством осо­бливий порядок притягнення до відповідальності за порушення закону вищих посадових осіб, відсторонення їх від влади до закінчення терміну повнова­жень.

Імперативний мандат — законодавчо закріплена можливість дострокового відклику депутатів, що не виправдали довіри виборців або зобов`язань перед партією, за списками якої вони були обрані.

Клептократія —позначення посадовців державної влади, які використовують своє поло­ження для особистого збагачен­ня шляхом розкрадання з дер­жавної скарбниці, привласнення частини доходів від торгівлі зброєю, наркотиками, збору данини з корумпованих чинов­ників.