- •«Політологія»
- •Тема 1 Політологія як наука. Історія політичних учень часів античності,
- •Перелік семінарських занять та
- •Три основні етапи:
- •2. Предмет, методи, закони політології, природа політичних знань.
- •Три основні джерела політичних знань
- •3. Поняття парадигми та основні парадигмальні підходи в політології.
- •Основні парадигмальні підходи
- •4. Політичні ідеї античності (Стародавня Греція та Рим).
- •5. Політичні концепції Середньовіччя та епохи Відродження.
- •6. Еволюція політичних ідей в Київській Русі, Росії та на українських землях в хiv—XVI століттях.
- •Політологічний словник
- •Самостійна робота № 1
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2 Еволюція політичних ідей в світі, на російських та українських
- •Еволюція політичних ідей в Росії та на українських землях у XVII – XVIII століттях.
- •3. Соціально-політичні концепції світу в хіх столітті.
- •4. Росiйськi та українські полiтичнi думки в XIX столітті.
- •5. Полiтичнi ідеї світу в Росії та Україні хх – початку ххі століть.
- •Три напрями українських теорій
- •Політологічний словник
- •Самостійна робота № 2
- •Держава має чотири обов’язкові ознаки
- •Критерії класифікації основних функцій держави
- •3. Форми організації державної влади, форми правління, державного устрою та типологія політичних систем у сучасному світі.
- •Типологія політичних систем
- •Класифікація політичних режимів
- •4. Правова держава та громадянське суспільство (концепції, реалії).
- •Сучасні характерні риси – принципи правової держави
- •Основні риси громадянського суспільства
- •5. Поняття демократії та різновиди її концепцій.
- •Основні сучасні риси демократії
- •Основні концепції демократії
- •6. Проблеми формування правової, демократичної держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •Політологічний словник
- •Самостійна робота № 3
- •Структура системи влади в Україні
- •2. Політико-ідеологічні концепції державотворення в сучасній Україні.
- •3. Стратегія і тактика подолання та запобігання системній кризі.
- •4. Моделі політичної реформи в Україні.
- •5. Політичні культура, свідомість, ідеологія.
- •Структура політичної ідеології
- •Політологічний словник
- •Самостійна робота № 4
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5 Основні політичні течії, партії, еліта, лідерство, виборчі системи,
- •2. Комунізм, фашизм, нацизм і міжнародний тероризм.
- •3. Партії, партійні системи, партійно-політичний спектр сучасної України.
- •Основні різновиди партійних систем
- •4. Політична еліта та політичне лідерство (концепції, типологія, реальність).
- •Сучасні теорії еліт
- •Погляди на політичне лідерство
- •5. Виборчі системи та виборчі технології (теорія і сучасна практика).
- •Політологічний словник
- •Самостійна робота № 5
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6 Трансформація політичних систем пострадянських та
- •2. Особливості політичного розвитку Закавказьких та Середньоазіатських пострадянських держав.
- •3. Західноєвропейські моделі країн Балтії та Східної Європи.
- •4. Право націй на самовизначення та складність його реалізації. Теорія та практика національної політики в срср.
- •5. Проблеми міжнаціональних стосунків у пострадянських країнах. Національна політика в Україні.
- •Політологічний словник
- •Самостійна робота № 6
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7 Соціальна політика. Геополітичні парадигми та міжнародні
- •Основні моделі соціальної політики
- •Особливості та основні напрями соціальної політики в Україні.
- •4. Геополітика як наука. Сучасні міжнародні відносини та основні геополітичні парадигми зовнішньої політики України.
- •5. Сучасні україно-російські взаємовідносини.
- •Політологічний словник
- •Самостійна робота № 7
- •Питання для самоперевірки
- •2. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів
- •Практичні поради щодо оформлення конспектів лекцій, зошитів підготовки до семінарських занять:
- •Рекомендації щодо підготовки рефератів
- •Усі реферати повинні відповідати єдиним вимогам:
- •3. Тестовий контроль оцінки знань
- •Зразки тестових завдань до першого модуля. І рівень складності
- •Іі рівень складності:
- •4. Визначте, що із запропонованого переліку відповідає теорії лідерства Макса Вебера:
- •5. Підберіть риси із запропонованого переліку, які відповідають суспільній моделі реалізації соціальної політики держави:
- •Ііі рівень складності:
- •4 Рекомендації для студентів заочної форми навчання щодо тематики, написання контрольних робіт та підготовки до семінарських занять.
- •Тематика контрольних робіт та рекомендації щодо їх підготовки
- •Тема 1 Теоретико-методологічні засади політології. План
- •Основні тези для підготовки до теми № 1
- •Тема 2 Еволюція політичних ідей у Стародавньому світі
- •Тема 3 Розвиток політичних ідей у Київській Русі та на російських та українських землях з х до першої половини xviі ст. План
- •Основні тези для підготовки до теми № 3
- •Тема 4 Політичні теорії Нового часу (XVII –XIII ст.) План
- •Основні тези для підготовки до теми № 4
- •Тема 5 Політичні ідеї на українських землях та в Росії (друга половина XVII –XVIII ст.) План
- •Основні тези для підготовки до теми № 5
- •Тема 6 Особливості світової політичної думки хіх століття План
- •Основні тези для підготовки до теми № 6
- •Тема 7 Політичні ідеї на українських землях та в Росії хіх ст.
- •Основні тези для підготовки до теми № 7
- •Тема 8 Полiтичнi iдеї світу, Росії та України в хх – першому десятилітті ххі століття. План
- •Основні тези для підготовки до теми № 8
- •Тема 9 Політична влада.
- •Тема 11 Держава у політичній системі суспільства
- •Тема 16 Політична культура
- •Тема 22 Політичне лідерство (концепції, типологія, сучасна роль)
- •Тема 24 Менеджмент і маркетинг політичної діяльності
- •Тема 26 Соціальна політика в срср, країнах світу та Україні
- •Основні тези для підготовки до теми № 26
- •Тема 27 Соціальна політика України в гуманітарній сфері
- •Основні тези для підготовки до теми № 27
- •Тема 28 Світова політика і міжнародні відносини План
- •Тема 29 Україна у новому геополітичному просторі План
- •Основні тези для підготовки до теми № 29
- •Тема 30 Політичні аспекти глобальних проблем сучасності План
- •Основні тези для підготовки до теми № 30
- •Рекомендації щодо підготовки до семінарських занять: Семінарське заняття 1 Влада, політична система, держава, форми її організації, громадянське суспільство та демократія
- •5 Питання до заліку та іспиту
- •6 Критерії оцінювання та форми контролю рівня знань студентів
- •Список літератури.
- •Зразок оформлення титульної сторінки контрольної роботи
- •Контрольна робота
3. Західноєвропейські моделі країн Балтії та Східної Європи.
Найвпевненіше шляхом незалежності та демократії пішли країни Балтії та Східної Європи, що взяли курс на повернення своїх держав у лоно європейської цивілізації. Визначальним у становленні там політичних систем є їх системний характер. Поряд із трансформацією законодавчої та виконавчої влади тут здійснено судову реформу. У нових конституціях відображено основні тенденції сучасного політичного життя. За основу суспільно-політичного ладу вони обрали західно-європейську модель із розвиненим парламентаризмом і особливим наголосом на тому, що носієм державності є нація.
Порівняльний аналіз повноважень глав урядів у країнах Європейського Союзу зі змішаною формою правління показує:
- Конституційними приписами в країнах Європейського Союзу зі змішаною формою правління докладно визначені підстави і процедури дострокової відставки уряду: відхилення програми уряду; негативне голосування щодо вотуму довіри; схвалення вотуму недовіри тощо. У Конституціях також визначено, що прем’єр-міністр країни має право заявити про свою відставку, що має наслідком відставку всього уряду;
- у політико-правовій практиці країн ЄС зі змішаною формою правління домінує тенденція до визначення повноважень глави уряду згідно з моделлю англосаксонського типу;
- і за статусом, і за комплексом конституційних повноважень посада глави уряду в системі вищих органів держави є політичною, а не адміністративною;
- глава уряду є носієм як політичних повноважень, передусім у питаннях визначення та реалізації державної політики, так і адміністративних, у питаннях організації та координації діяльності органів виконавчої влади в країні;
- дуалізм виконавчої влади формує певне поле для політичної гри глави держави з главою уряду в питанні формування уряду та визначення його структури, що дає змогу уникнути або зменшити протистояння президента країни та глави уряду в разі розділеного правління;
- фактична роль прем’єр-міністра в системі державної влади залежить не стільки від конституційних норм, скільки від партійної моделі уряду (однопартійний чи коаліційний); партійний принцип призначення глави уряду та формування уряду є визначальним для забезпечення ефективного виконання конституційних повноважень главою уряду, оскільки він має реальну можливість отримати підтримку парламентської більшості.
4. Право націй на самовизначення та складність його реалізації. Теорія та практика національної політики в срср.
Перш ніж визначитися із принципом «права націй на самовизначення», необхідно розібратися в основних термінах: народність – це історично нетривале територіальне утворення, як соціально-етнічна спільнота зі спільною культурою, мовою, інтересами людей (наприклад, народ Київської Русі).
Національність – це позатериторіальна належність людини за походженням, самоусвідомленням до тієї чи іншої етносоціальної групи, а визначення цього залежить від чинного законодавства.
Нація – штучне утворення, яке може об’єднувати людей різних етносів на засадах спільних політичних, соціально-економічних, культурних інтересів, мови на певній території компактного проживання з державним самовизначенням або без нього.
Актуальність проблем національного самовизначення сьогодні залишається в трьох аспектах: а) реалізація права на самовизначення однієї нації може призвести до утворення нею держави, але одночасно і розпад іншої, з якої вона вийшла; б) національне самовизначення може бути й добровільним об’єднанням націй у межах спільної держави будь-якої форми державного устрою на правових рівноправних засадах; в) можлива й інтеграція незалежних держав з добровільним обмеженням власного суверенітету (Євросоюз, Союз Росії та Білорусі).
Теорія національної політики в СРСР мала «подвійний стандарт»і багато в чому суперечила практиці. Уже в ленінські часи це стосувалось переважно боротьби з так званим «дрібнобуржуазним націоналізмом», а в сталінський період вже набуло великодержавного шовіністичного характеру відносно цілих народів, їх депортації, приниження національних, загальнолюдських прав. Хвилі «русифікації» в 60-70-х роках, урочисте проголошення в Конституції 1977 р. утворення нової спільноти, майже «нації» – «радянський народ», таємні інструкції ЦК КПРС щодо обмежень прийому до вузів громадян певних національностей (так звана «5-та графа» паспорта) – все це підтверджувало лише «подвійну мораль» радянської національної політики аж до кінця 80-х років. Тому трагедії «репресованих народів» СРСР, «розстріляне відродження» в сталінські часи, «прихований антисемітизм» на побутовому та неофіційному державному рівнях, як у 30-ті, так і в 60 – 70-ті роки, «боротьба з буржуазними націоналістами», гоніння на дисидентів 50 – поч. 80-х тощо – усе це і є спадок національної політики СРСР (від Леніна, Сталіна до Хрущова, Брежнєва…).