- •1. Теория держави і права як суспільна наука.
- •2.Придмет теорії держави і права.
- •3. Понятті загальної теорії держави і права.
- •4.Соціальне призначення і цінність теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.
- •5. Завдання та функції тдп
- •6. Методологія тдп
- •7.Історія виникання перших держав світу.
- •9. Теологічна теорія, договірна теорія, психологічна теорія, патріархальна теорія.
- •10. Теорія завоювання або насильства. Марксистка теорія. Космічна ідея походження держави
- •11. Загальні закономірності та основні причини виникнення держави.
- •12. Характеристика європейського та східного шляху виникнення держави.
- •13. Учення Аристотеля про поняття держави.
- •14. Поняття і визначення держави.
- •15. Основні ознаки держави
- •16. Ознаки держави Україна.
- •17. Сутність держави.
- •17. Поняття форми держави.
- •18. Поняття, види і характеристики монархій.
- •19. Поняття і характеристики республік.
- •20. Види республік
- •21.Державно- територіальний устрій.
- •22. Види державно - територіального устрою.
- •23. Поняття, види і характеристики державно - політичних режимів.
- •24. Основні види і типи держав
- •26.Правова держава. Основні ознаки і визначення.
- •27.Поняття державного суверенітету України
- •28. Родова община як основа існування та організації первісного суспільства.
- •29. Причини і основні закономірності виникнення держави.
- •30. Виникнення і розвиток та формування ідеї правової держави.
- •31. Поняття та визначення функцій держави.
- •32. Види і класифікації основних функцій держави
- •34. Закріплення функцій держави України в к.У.
- •35. Поняття, основні ознаки і властивості державної влади.
- •36. Поняття механізму держави його структура.
- •37. Класифікація органів державної влади, їх загальна характеристика.
- •38. Поняття і суть представницьких органів влади.
- •39. Система виконавчих органів влади.
- •50. Внутрішні функції держави.
- •51.Виконавчі органі влади.
- •52.Зовнішні функції держави.
- •53.Методи здійснення функцій держави. Правові форми здійснення функцій держави.
- •54.Система державних органів України.
- •55. Держава як організація політичної влади
- •56.Поняття соціальної держави.
- •57. Співвідношення держави, людини, особи і громадянина.
- •58.Поняття, зміст і принципи правового статусу громадян.
- •59.Поняття і види суспільства.
- •60. Поняття, структура і суть громадянського суспільства.
7.Історія виникання перших держав світу.
Розвиток первісного суспільства в усіх регіонах світу спочатку проходив приблизно однаково. Проте на стадії переходу до держави шляхи різних первісних суспільств розійшлися.
Розрізняють два основні шляхи виникнення держави:
європейський (Афіни, Рим, давньогерманські держави);
східний, азіатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія та ін.).
На Древньому Сході, в Азії та Африці (східний, азіатський шлях виникнення держави) перші держави виникли в зонах поливного землеробства ще в епоху бронзи. Проведення великих громадських робіт із будівництва каналів та інших іригаційних споруд зажадало збереження сільськогосподарської общини і суспільної форми власності на землю. Поступово суспільна власність перетворилася на державну. Приватна власність не придбала істотного значення.
Потреба в спорудженні та експлуатації іригаційних систем, необхідність у надійному їх захисті створювали природне підґрунтя для самостійної публічної влади. Основою її стало родоплемінне вельможне панство — общинне «чиновництво», яке виступало організатором виробництва і виконувало адміністративні функції. Ця особлива група посадових осіб створила апарат державної влади, що складався.
Східні держави — деспотичні монархії — не мали ясно вираженої класової диференціації. Тут держава стала й організатором виробництва, й правителем над членами общини, їх експлуататором. Родоплемінне вельможне панство привласнювало не самі засоби виробництва, а управління ними. Маючи у власному розпорядженні якісь матеріальні блага, воно втрачало їх разом з утратою посади. Значення приватної власності, яка посідала певне місце в країнах Давнього Сходу, було невеликим. Раби, як правило, були власністю держави або церкви, але не приватних осіб.
Особлива роль відводилася божественному освяченню влади. Родове вельможне панство прагнуло зберегти своє становище і владу як дані Богом, Правитель проголошувався носієм Божої волі, посередником між Богом і людьми. Так відбувався процес сакралізації влади — проголошення її священною, непорушною, недоторканною.
В утворенні кожної держави має значення цілий комплекс причин — економічних, політичних, внутрішніх, зовнішніх, тому що виникнення держави у кожного народу має свої особливості, характеризується певними рисами.
Особливості виникнення держав східного типу:
1 основу економічних відносин складає державна форма власності;
2 приватна власність має другорядний характер;
3 державна влада є деспотичною;
4 є потужний чиновницький апарат;
5 відбувається сакралізація (освячення) влади;
6 встановлюються застій і нерухомість у суспільстві, яке протягом століть не розвивається.
На території Європи (європейський шлях виникнення держави*) головним чинником утворення держави було класове розшарування суспільства в зв'язку із формуванням приватної власності на землю, худобу, рабів. У південної Європі держави виникли в епоху заліза. Там не були потрібні такі громадські роботи, як у разі східного (азіатського) шляху виникнення держав. У результаті розкладання общин виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або приватне землекористування зі збереженням державної власності (Спарта).
8. Поняття сімї роду племені, народності.
В правовому змісті сім'я — це зв'язок юридичний. Юридичний характер сімейним відносинам надає регулювання їх нормами права в тій мірі, в тих межах, в яких держава може за допомогою обов'язкових правил впливати на поведінку членів сім'ї, сприяти її розвитку в бажаному для суспільства напрямку.
Сімейний союз — це специфічні і при тому ж складні суспільні відносини, які включають неповторну єдність різних зв'язків, які не зустрічаються серед інших суспільних відносин.
За Аристотелем, сім'я — перший вид спілкування людей. Вона є первісною ячейкою, із якої виникла держава.
Рід — доісторична і ранньоісторична суспільно-організаційна спільнота, стадія еволюції Етносу, до якої належали кровно пов'язані нащадки одного предка.
Народність — це форма спільноти людей, яка історично виникає за родоплемінною спільністю і формується на певній території при натурально-господарчій діяльності у процесі злиття, консолідації різних племен завдяки створенню єдиної мови, культури, традицій, обрядів.
Початок формування народностей належить до періоду консолідації племінних союзів і виявляється у поступовому змішуванні племен, зміні попередніх (кровноспоріднених) зв'язків територіальними. Першими склалися народності рабовласницької епохи: давньоєгипетська, давньоеллінська та ін. У Європі процес утворення народностей завершився переважно в період феодалізму: давньоруська, польська, французька та інші народності. В інших частинах світу цей процес тривав і в наступні епохи. Народності звичайно складалися з кількох племен, близьких за своїм походженням та мовою (наприклад, польська — з слов'янських племен: полян, віслян, мазовшан та ін.), або з різномовних племен, що змішувались у результаті завоювання одних племен іншими (наприклад, французька — із галльських племен, римських колоністів та германських племен: франків, вестготів, бургундів та ін.).)У процесі формування народностей, у міру посилення зв'язків між окремим їхніми частинами, мова одного з етнічних компонентів (численнішого чи більш розвинутого) стає спільною мовою народності, а інші племінні мови зводяться до діалектів, а іноді й зовсім зникають. Утворюється територіальна, культурна і господарська спільність зі спільною самоназвою. Становлення держави сприяло зміцненню народностей, але в процесі історичного розвитку народності могли не збігатися з державами ні територією, ні мовою.