13. Учення Аристотеля про поняття держави.

Аристотель виділяє наступні елементи держави:

· Єдина територія (яка повинна бути невеликою за розміром);

· Колектив громадян (громадянином є той, хто бере участь у законодавчій та судової влади);

· Єдиний культ;

· Армія;

· Загальний запас;

· Єдині уявлення про справедливість.

«З'ясувавши, з яких елементів складається держава, ми повинні

перш за все сказати про організацію сім'ї ... Зупинимося насамперед на пана і рабі і подивимося на їхні взаємини з точки зору практичної користі ».

Аристотель виділяв три види спілкування в сім'ї:

· Владу чоловіка над дружиною;

· Влада батька над дітьми;

· Влада домовладики над рабами.

Політичним ідеалом Арістотеля був самодостатній економічно відособлений поліс. Найкращі умови для досконалого держави створює помірний клімат Еллади.

Концепція Аристотеля служила теоретичним виправданням привілеїв і влади землевласницької аристократії. Незважаючи на його запевнення в тому, що демократія і олігархія в політії змішані «по половині» і навіть «з ухилом у бік демократії», аристократичні елементи в державі отримали явна перевага.

В якості прикладів змішаного державного ладу в «Політиці» названі аристократична Спарта, Кріт, а також «прабатьківській» демократія, введена в Афінах реформами Солона.

14. Поняття і визначення держави.

Держава - це публічна, політико-територіальна організація суспільства, що має суверенітет, який забезпечується спеціальною системою оподатковування та примусуПоняття держа́ва можна розуміти як систему офіційних органів, що здійснюють керівництво суспільством.

1) Держава (за Котюком І. І.) — здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами, шляхом надання своїм велінням загальнообов’язкового характеру та можливістю реалізації цих велінь через примус.

2) Держава — це 1) сукупність людей, території, на якій вони проживають, та суверенної у межах даної території влади; 2) організація політичної влади, головний інститут політичної системи суспільства, який спрямовує і організовує за допомогою правових норм спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян.

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби зв’язку і транспорту, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші.

15. Основні ознаки держави

Ознаки держави:

1. Публічна влада - коли влада відправляється професійно, а суб'єкт і об'єкт влади не збігаються. Публічна влада означає, що в державі існують ті хто керує (монарх, президент, парламент, уряд, чиновництво) і заробляє цим гроші і ті, хто підкоряються (всі інші). Ті, хто керує — суб'єкт влади. Ті, хто підкоряються — об'єкт влади.

2. Територіальна організація - факт проживання людини на території держави. Територія держави визначається її кордонами.

3. Наявність системи податків і зборів - засобів, призначених для утримування публічної влади.

4. Зв'язок з правом - системою основних правил поведінки, санкціонованих державою.

5. Суверенітет - верховенство держави у вирішенні питань внутрішньої і зовнішньої політики. Суверенітет буває зовнішнім і внутрішнім.

Зовнішній суверенітет - верховенство держави у вирішенні питань зовнішньої політики, незалежно від внутрішніх сил (партій, рухів, класів тощо).

Внутрішній суверенітет - верховенство держави у вирішенні питань внутрішньої політики, незалежно від зовнішніх сил (інших держав, міжнародних організацій тощо). Виключення з внутрішнього суверенітету зараз складають питання охорони прав людини. Це пояснюється тим, що порушення, прав людини не є внутрішньою справою держави