3. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці

Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:

— вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації' охорони праці, покращення умов та техніки безпеки;

— участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових питань та у роботі їх органів;

— одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;

— проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах;

— підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.

В рамках Угоди про співробітництво в галузі охорони праці фахівці України разом із фахівцями інших держав СНД проводять спільну роботу щодо удосконалення Системи стандартів безпеки праці, узгодження та розробки нормативної бази в галузі охорони праці для країн СНД.

4.Основні принципи державної політики в галузі охорони пращ

В Законі України „Про охорону праці" (ст. 4) задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

— пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

— повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

—обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

— використання економічних методів управління охороною пращ, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;

— комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі ! національний програм з цих питань та з урахуванням інших І напрямків економічної та соціальної політики, досягнень в галузі І науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

— встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

— здійснення навчання населення, професійної підготовки

і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;

— співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями і та профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті ] рішень з охорони праці;

—міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання 1 світового досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки праці.

5. Основні функції та завдання управління охороною праці.

Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки пращ, правилам та нормам охорони праці.

До основних функцій управління охороною праці належать:

— прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

—організація та координація робіт;

—облік показників стану умов і безпеки пращ;

—аналіз та оцінка стану умов і безпеки пращ;

—контроль за функціонуванням СУОП;

—стимулювання роботи що вдосконаленню охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

—навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

—забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

— нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

— забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

—забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

—організація лікувально-профілактичного обслуговування;

—професійний добір працівників з окремих професій;

—удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.