9. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві

Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок

тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійи

захворювання і гострі професійні отруєння* та інші отруєння, теплові

удари, опіки, обмороження, утопления, ураження електричним струмом,

блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані

внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха За результатами розслідування складається акт за формою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки, що сталися працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків,

у тому числі у відрядженнях,а також ті що сталися підчас:

— перебування на робочому місці; на території підприємства або

в іншому місці роботи протягом робочого часу'*, або за дорученням

власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

— Приведения в порядок знарядь виробництва, засобів захисту,

одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів

особистої гігієни;

— проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства

— використання власного транспорту в інтересах підприємства

з дозволу або за дорученням власника;

— провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює

потерпілий;

— ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на

виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються

підприємством;

Розслідуються НВ і про них складається акт за формою Н-1.

10.Причини виробничого травматизму та захворювань.

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту;| порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту;устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами: використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини: несправність виробничого устаткування,; механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

11.Гігієнична класифікація умов праці

Умови праці — це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на чотири класи:

1 клас — оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2 клас — допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

3 клас — шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

1-й ступінь — умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

2-й ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології;

3-й ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;

4 клас — небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

12. Метеорологічні умови виробничого середовища

Працездатність людини і її самопочуття залежать не тільки від складу повітря, але й від мікроклімату — комплексу фізичних факторів навколишнього середовища в обмеженому просторі (робочій зоні), який впливає на тепловий обмін організму. Фізичний стан повітряного середовища визначається сполученням температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь.

Температура повітря відчутно впливає на самопочуття людини та її працездатність.

Підвищення температури повітря уповільнює тепловіддачу організму людини, внаслідок цього підвищується температура організму, прискорюється серцебиття, підвищується потовиділення, погіршується уважність, розладнується координація рухів, вменшується швидкість реагування організму на зорові і слухові подразнення, настає швидке стомлення, а при найбільш несприятливих умовах — перегрів організму (тепловий удар).

Зниження температури також шкідливе для організму, адже настає його переохолодження, що призводить до розладнання кровообігу, зниженню імунобіологічних властивостей, до захворювання дихальних шляхів, а також ревматизму, грипу тощо.

Вологість повітря оцінюється кількістю в ньому водяної пари. Підвищення вологості повітря призводить до порушення терморегуляції організму людини, до його перегріву при високій температурі повітря та погіршення стану і працездатності.

Низька відносна вологість повітря призводить до прискорення тепловіддачі організму, що несприятливо при низьких температурах. Крім того, зниження відносної вологості повітря до 20% викликає неприємне відчуття сухості слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

Рух повітря в залежності від температури може викликати різний вплив на організм людини. При високій температурі повітря його рухомість сприяє збереженню хорошего самопочуття, поліпшується тепловіддача організму. У холодний і перехідний періоди року велика швидкість руху повітря призводить до протягів і застудних захворювань. Необхідно також враховувати, що для людей у стані спокою швидкість повітря менше 0,1м/с відчувається як застій, а вище 0,25 м/с — як протяг.