16. Основні вимоги до систем вентиляції.

Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним санітарно-гігієнічним вимогам:

— створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);

— повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або розчиняти їх до гранично допустимих концентрацій;

— не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування забрудненого повітря з суміжних приміщень;

— не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження; ІЗ — бути доступними для управління та ремонту під час екплуатаци;

— не створювати під час експлуатації додаткових незручностей ні (наприклад, шуму, вібрацій, попадання дощу, снігу).

Найбільш повно вище перерахованим вимогам відповідає система з кондиціонування повітря, яка також застосовується на підприємствах. За допомогою кондиціонерів створюються і автоматично підтримуються у виробничому приміщенні задані параметри повітряного середовища,.При вирішенні питання щодо доцільності кондиціонування повітря слід і враховувати і економічні чинники.

17. Основні кількісні показники освітлення

Освітлення виробничихприміщеньхарактеризуєтьсякількісними та якіснимипоказниками. До основнихкількіснихпоказниківвідаосяться:| світловийпотік, сила світла, яскравість і освітленість.

Світловийпотік (Ф) — цепотужністьсвітлового видимого випромінювання. щооцінюється оком людини за світловимвідчуттям. Одиницеюсвітлового потоку є люмен (лм) — світловийпотіквідеталонноготочковогоджерела в одну канделу (міжнароднусвічку), розташованого у вершинітілесного кута в 1 стерадіан.

•Сйяасвітла (І) це величина, івоШзгіачд^тьсявідношеннямсвітлового потоку (Ф) до тілесного кута (ω), в межах якогосвітловийпотікрівномірнорозподіляється:

I=

За одиницюсилисвітлаприйнята кандела (кд) — сила світлаточковогоджерела, щовипромінюєсвітловийпотік в 1 лм, якийрівномірнорозподіляєтьсявсерединітілесного кута в 1 стерадіан.

Яскравість (В) — визначається як відношеннясилисвітла, щовипромінюєтьсяелементомповерхні в даномунапрямку, до площіповерхні, щосвітиться:

B=

Де I- сила світла, що випромінюється поверхнею в заданому напрямку;

S-площа поверхні;

α-кут між нормаллю до елемента поверхні S і напрямком, для якого визначається яскравість.

Одиницею яскравості є ніт(нт)-яскравість поверхні, що світиться і від якої в епрепендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1м²

Освітленість (Е)-відношеннясвітлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до площі цього елюенту(S):

За одиницю освітлення прийнято люкс(лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 м², на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен.

18. Види виробничого освітлення

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на: бокове (одно- або деохстороннє), що здійснюється через світлові створи (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення, та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості'робочого освітлення, але не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Його І необхідно влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей; 1 в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; в проходах; на сходових клітках, у виробничих І приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на І підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, і як правило, використовують частину світильників інших видів; штучного освітлення.