- •1.Поняття світогляду. Відношення «людина-світ» як основні світоглядні проблеми
- •2.Історичні типи світогляду:міфологія,релігія,філософія,наука
- •3.Філософія,її предмет і роль у суспільстві
- •4.Функції філософії.Філософія та наука.Соціальна роль філософії
- •5.Давньокитайська філософія
- •6.Філософія Давньої Індії
- •7.Антична філософія основні етапи їх особливості та досягнення
- •8. Філософія середньовіччя : патристика і схоластика. Номіналізм і реалізм
- •9.Філософія епохи Відродження
- •Головні напрями і представники
- •11.Німецька класична філософія та її місце в історії філософії
- •14.Філософська думка в Україні в 18-20 ст
- •15.Сенс і специфіка категорії буття . Єдність і багатомірність буття . Основні форми буття.
- •17.Проблема свідомості в філософії . Структура свідомості. Свідомість і несвідоме
- •18. Сутність пізнання світу. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Методи пізнання
- •19.Основні закони діалектики та їх методичне значення
- •20 .Проблема істини в філософії і науці. Конкретність і критерії істини. Істина і заблудження
- •21. Специфіка філософського розуміння людини. Поняття «людина», «індивід», «особа», «індивідуальність». Імпульси розвитку особи
- •22. Антропосоціогенез: сучасний стан проблеми. Біологічна основа і соціальна суттєвість людини
- •29.Сутність перспективи і наслідки науково технічного прогресу
- •30. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення
29.Сутність перспективи і наслідки науково технічного прогресу
Філософське осмислення проблем науки і техніки - це один із напрямів філософствування, характерний для ХХ ст. Зрозуміло, що поява його викликана передусім надзвичайно широким розповсюдженням техніки та технічних засобів саме у цьому столітті, а також всеосяжним впливом науки і техніки на усі сторони життя суспільства. Особливість цієї проблеми пов'язана сьогодні зі стрімким зростанням потужних технологій. При цьому кількість людей, які зазнають впливу технічних заходів та їхніх вторинних ефектів, значно зростає. Потерпають і природні системи, що стають об'єктом людської діяльності, оскільки порушується їхня рівновага, що нерідко призводить до руйнування цих систем. Ніколи раніше людина не мала таких потужних важелів, щоб бути здатною знищити життя у певній частині екологічної системи і навіть у глобальному вимірі.Через техніку людське буття постає як певний полюс буття взагалі, як полюс, на якому панує виділене, кінцеве, раціоналізоване, регламентоване, ідеалізоване, визначене, складне, перервне. У той самий час саме завдяки цьому в бутті окреслюються його протилежні властивості: цілісне, нескінченне, самобутнє, спонтанне, безмежне, невизначене, самоутворювальне, безперервне. Технічна творчість постає як намагання через перше досягнути другого.Пізнання і техніка невід'ємно пов'язані між собою, що у певному вимірі пізнання є ні що інше, як техніка інтелектуального прояснення буття (принаймні - наукове пізнання). Природно, що й наука виникає і розвивається у зв'язку із розвитком техніки. Водночас ми повинні зазначити і певну розбіжність у розвитку техніки і знань. Техніка, як підкреслювалося вище, знаменує собою факт існування людини на певному полюсі буття і сама є виразом цього полюсу, в той час як знання і пізнання намагаються охопити буття в усіх його проявах і використовують для цього різні форми. Отже, техніка є лише однією стороною знання та пізнання. І тому в історії, а також в різних видах пізнання акцент може робитися переважно або на технічній, або на цілісно-образній його стороні. Вихідним актом і технічної діяльності, і пізнання є покладання в бутті, що протистоїть людині та людському розуму, певної межі, яка починає виконувати функції точки або системи відліку, що надалі орієнтує людину в її теоретичній та практичній діяльності.Важливо наголосити, що людина й суспільство не існують поза техносферою, техніка є історичною, вона постійно оновлюється. Технічні інновації стають каталізатором, імпульсом докорінних змін у всій системі людського життя. Техніка сама по собі не є метою. Вона набуває цінності тільки як засіб. Можна розглядати техніку і як самостійний феномен, однак ця самостійність певною мірою відносна: техніка органічно залучена до контексту соціального буття та свідомості, є основою цивілізації, перебуває у вирі історичного часу й постійно прогресує. Стрижень економічного життя суспільства -- потреби і праця. А вся історія цивілізації є постійною діяльністю людей, що спрямована на досягнення матеріальних і духовних благ. Будь-який морально виправданий успіх у житті людини є успіх праці.