2. База оподаткування та ставки пдв.

База оподаткування ПДВ операцій з поставки товарів (робіт, послуг) усередині країни визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків, зборів і обов'язкових платежів, за винятком ПДВ, що включається в ціну товарів (послуг). До складу договірної вартості включаються будь-які суми грошових коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, які передаються платнику в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

БОпдв = Ц дог = С+П+Пін, де

С – собівартість;

П – прибуток;

Пін – інші податки.

Поставка товарів (робіт, послуг) відбувається за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ.

Для товарів, що імпортуються на митну територію України платниками ПДВ, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на: транспортування; навантаження та розвантаження; страхування; сплати брокерських, агентських та комісійних винагород; акцизного збору; ввізного мита; інших податків , за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами про оподаткування. Визначена таким чином вартість перераховується за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передував дню, в якому товари вперше підпадають під режим митного контролю.

БОпдв = Цдог = МВ + АЗ + М + МЗ + Пін, де

МВ – митна вартість;

АЗ – акцизний збір;

М – мито;

МЗ – митні збори;

П ін – інші податки.

Визначення бази оподаткування ПДВ під час окремих операцій:

• вартість зворотної тари до бази оподаткування не включається;

• базою оподаткування платників, які займаються комісійною торгівлею товарів, які були у споживанні, є комісійна винагорода такого платника;

• у разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, здійснення операцій по безкоштовному наданню товарів (послуг) база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Згідно з діючим законодавством під час оподаткування ПДВ застосовуються дві ставки – загальноприйнята 20% та пільгова 0%. Податок розраховується як 20% бази оподаткування ПДВ = Ц дог * 20% : 100% та додається до ціни товару.

На банківський рахунок платник ПДВ отримує кошти від продажу продукції за ціною реалізації: Ц реал = Ц дог + ПДВ.

Сума ПДВ, що входить до складу ціни реалізації, визначається так:

ПДВ = Ц реал * 20% : 120% = Ц реал * 16,67% : 100% = Ц реал * 1/6

3. Пільги з ПДВ.

Пільгове оподаткування з ПДВ застосовується у двох видах:

1. повне звільнення від оподаткування;

2. застосування нульової ставки податку.

Перелік операцій повністю звільнених від оподаткування ПДВ:

• поставка вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами у порядку і за переліком продуктів, встановленими КМУ;

• поставка (передплата і доставка) періодичних видань друкованих засобів масової інформації і книжок, учнівських зошитів і підручників вітчизняного виробництва;

• продаж товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком , встановленим КМУ;

• надання послуг з виплати та доставки пенсій, страхових виплат;

• поставка путівок на санаторно-курортне оздоровлення на території України осіб до 18 років;

• надання, згідно з переліком, встановленим КМУ, послуг з дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами освіти, які мають ліцензію на надання таких послуг та ін.

Застосування пільгової ставки 0% дає платнику ПДВ право на повернення відповідних грошових коштів, які сплачені за сировину, матеріали тощо, у випадку проведення наступних операцій:

• експорт товарів та послуг платником податку за межі митної території України;

• поставка товарів (робіт, послуг) фізичним особам, що виїжджають за митний кордон України, підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах);

• поставка товарів (крім підакцизних) та послуг (крім грального та лотерейного бізнесу) власного виробництва підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, тощо.

3. Порядок нарахування ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

Нарахування ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, засновано на використанні двох категорій: податкового зобов’язання (ПЗ) і податкового кредиту (ПК). Податкове зобов’язання – це сума ПДВ, яку платник цього податку одержує від покупця в складі ціни. Податкове зобов’язання виникає перед платником ПДВ, коли одержує від покупця своєї продукції ПДВ у складі ціни реалізації. Таким чином, податкове зобов’язання платника за звітний період складається із сум ПДВ, сплачених покупцями платнику на протязі звітного періоду.

Датою виникнення податкових зобов’язань є:

1. для операцій з продажу продукції перша з подій:

• дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок чи у касу платника ПДВ за товари (послуги), які підлягають поставці;

• дата відвантаження товарів або оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг).

2. для операцій імпорту:

• товарів: дата надання митної декларації;

• послуг: перша з подій – дата списання коштів з рахунків платника або дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг).

Податковий кредит– це сума ПДВ, яку платник цього податку сплачує продавцю продукції в складі ціни покупки. Податковий кредит звітного періоду складається із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (послуг), основних фондів з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

У випадку, коли платник ПДВ придбає або виготовляє товари (послуги), основні фонди, які не призначаються для використання у господарській діяльності або призначаються для використання у операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, суми ПДВ сплачені в зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до складу податкового кредиту не відносяться.

Датою виникнення права на податковий кредит є перша з подій:

3. для операцій з продажу продукції:

• дата списання коштів з банківського рахунку платника ПДВ на оплату товарів (послуг);

• дата одержання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником товарів (послуг);

4. для операцій імпорту товарів і послуг:

• дата сплати податку за податковими зобов’язаннями.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету визначається як різниця між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту, що виникли протягом звітного періоду, та підлягає сплаті до бюджету у встановлений термін:

ПДВ б = ПЗ – ПК

Під час здійснення операцій з імпорту продукції ПДВ, сплачений під час оформлення вантажної митної декларації, є і податковим зобов’язанням і ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету. Проте в наступному податковому періоді ця сума відноситься до складу податкового кредиту.

3. Податкова накладна і порядок її застосування

Основним первинним документом з ПДВ в Україні є податкова накладна.

Податкова накладна є первинним податковим документом, що підтверджує виникнення податкового зобов’язання у платника податку в зв’язку з поставкою товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця – платника податку у зв’язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг). Оформлення податкової накладної є обов’язковим щодо усіх операцій поставки.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної можуть бути: транспортні квітки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв’язку, інші послуг, вартість яких визначається за показниками приборів обліку, що містять показники загальної суми, суми податку та податковий номер постачальника. Якщо поставка товарів (послуг) відбувається за готівку підставою для податкового кредиту виступають товарні та касові чеки, які містять суму вартості продукції та загальну суму нарахованого ПДВ. При цьому загальна сума поставки товарів (послуг) за готівку без оформлення податкової накладної не повинна перевищувати 200 грн. за день (без урахування ПДВ).

Під час імпорту товарів документом, який підтверджує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, що підтверджує сплату ПДВ або погашений податковий вексель.

Платник ПДВ – постачальник зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, що має містити такі реквізити: порядковий номер, дату виписки, назву постачальника та повну назву одержувача, податкові номери продавця і покупця, опис товарів і їх кількість, ціну поставки без ПДВ, ставку і суму ПДВ, загальну суму коштів, що підлягає сплаті з урахуванням податку. При звільненні від оподаткування робиться запис „Без ПДВ” з посиланням на відповідний пункт закону.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця. Для операцій які оподатковуються та які звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом постійного збереження.

3. Порядок сплати ПДВ до бюджету.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку складається звітна декларація з ПДВ за відповідний податковий період.

Базовим податковим періодом є один календарний місяць.

Платники, у яких обсяги оподатковуваних операцій за останні дванадцять податкових періодів (12 місяців) не перевищували 300,0 тис. грн., мають право обрати податковий період – календарний квартал. Для цього треба подати заяву до податкових органів. Заяву про свій вибір платник ПДВ подає до податкового органу разом із декларацією за останній місяць календарного року.

Декларація з ПДВ заповнюється окремо за кожний звітний період (місяць або квартал) без наростаючого підсумку і подається платником до податкових органів незалежно від того, виникло в звітному періоді податкове зобов’язання чи ні.

Терміни подання податкової декларації:

• для платників, яким встановлений звітний період – місяць – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця;

• для платників, яким встановлений звітний період – квартал – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) кварталу.

Сума податкового зобов’язання з ПДВ, визначена у декларації, повинна бути перерахована до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання декларації.

У випадку, якщо за результатами звітного періоду сума ПДВ до сплати у бюджет має від’ємне значення, така сума зараховується спочатку у погашення податкового боргу за минулі податкові періоди, а при його відсутності – до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Надалі, якщо сума ПДВ до сплати у бюджет знов має від’ємне значення, вона підлягає частковому відшкодуванню з бюджету. Для цього платник подає до податкових органів декларацію про ПДВ разом із заявою про бюджетне відшкодування. Після перевірки декларації сума бюджетного відшкодування повертається на банківський рахунок платника.