- •2. Основні компоненти ризику.
- •3. Інформаційна складова ризику.
- •4. Поняття інформаційного ризику.
- •5. Показники якості інформації.
- •6. Дія інформаційних ризиків на процес функціонування підприємства.
- •7. Інформаційні ризики.
- •8. Мінімізація іт - ризиків.
- •9. Якість інформації.
- •10. Загрози безпеки інформації.
- •11. Шкідливі програми, та їх класи.
- •14. Криптографічний захист інформації.
- •15. Віруси, їх типи та класифікація.
- •16. Виявлення вірусів та блокування роботи програм-вірусів, усунення наслідків.
- •17. Профілактика зараження вірусами кс.
- •18. Особливості захисту інформації в бд.
- •19. Моделювання загроз.
- •20. Зниження ризиків.
- •21. Кількісна оцінка моделей загроз.
- •22. Нешкідливі, небезпечні, дуже небезпечні віруси.
- •23. Профілактика зараження вірусами кс.
- •25. Особливостізахисту інформації в бд.
- •27. Попередження можливих загроз і протиправних дій.
- •28. Способи запобігання розголошення.
- •29. Захист інформації від витоку по течнічним каналам.
- •30. Захист від витоку по візуально-оптичним каналам.
- •31. Реалізація захисту від витоку по акустичним каналам.
- •33. Захис від витоку за рахунок мікрофрнного ефекту.
- •34. 10 Основних ризиків при розробці пз.
- •35. Аналіз ризиків.
- •36. Цикли тотальної інтеграції.
- •37. Інтегральна безпека та її особливості.
- •38. Інтегральні системи управління технічними засобами.
- •39. Біометричні технології стз.
- •40. Цифрові методи і технології в стз.
- •41. Смарт-карти в ст.
- •43. Скриті цифрові маркери та вимоги до них.
- •44. Перспективні стеганографічні технології.
- •45. Енергоінформаційні технології.
- •46. Сучасні методики розробки політик безпеки.
- •47. Модель побудови корпоративної системи захисту системи інформації.
- •48. Мініатюризація та нанотехнології у сфері іот.
- •49. Інтелектуалізація і автоматизація у сфері іот.
- •50. Тенденції універсалізації у сфері іот.
- •51. Динаміка можливостей потенційних зловмисників у найближчій перспективі.
- •52. Перевірка пристроїв на наявність модулів з несанкціонованими діями.
- •53. Використання потенційними зловмисниками факторів збільшення продуктивності обчислювльних систем (ос).
- •54. Можливості інтелектуалізації функцій обчислювальної системи з точки зору вразливості Обчислювальних систем.
- •55. Співвідношення засобів захисту і засобів нападу на обчислювальну систему.
- •56. Актуальність методів шифрування мовного трафіку.
- •57. Зростання мережевих швидкостей і безпека іт.
- •58. Багатофункціональні пристрої та інтеграція захисних механізмів в інфраструктуру.
- •59. Молекулярна обчислювальна техніка.
- •60. Штучний інтелект і перспективна обчислювльна техніка.
- •61. Нейронні мережі і перспективна обчислювальна техніка.
- •62. Квантовий комп’ютер, переваги технології.
- •63. Технологія Інтернет-2.
- •64. Ціль оцінки ризику.
- •65. Табличні методи оцінки ризиків компанії.
- •66. Оцінка ризиків на основі нечіткої логіки.
- •67. Програмні засоби оцінки ризиків на основі нечіткої логіки.
- •68. Цінність інструментальних методів аналізу ризиків.
- •70. Інструментальний засіб cram.
- •71. Система cobra.
- •73. Програмний комплекс гриф.
- •74. Комплексна експертна система "АванГард".
- •75. Апаратно-програмний комплекс шифрування "Континент".
- •76. Засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу.
- •77. Захист від витоків по технічним каналам.
- •78. Засоби активного захисту акустичної мовної інформації.
- •79. Вимоги нормативних документів до реалізації прикладного рівня рівня захисту.
- •80. Принципова особливість захисту інформації на прикладному рівні.
- •Что такое ксзи «Панцирь-к» для ос Windows 2000/xp/2003?
- •Ксзи «Панцирь-к» предоставляет следующие возможности:
- •Почему ксзи «Панцирь-к» оптимальное решение?
- •Почему ксзи «Панцирь-к» эффективное средство защиты?
- •1. Механизмы формирования объекта защиты.
- •2. Механизмы защиты от инсайдерских атак.
- •Решение механизмами защиты ксзи:
- •3.Механизмы защиты от атак на уязвимости приложений.
- •Решение механизмами защиты ксзи:
- •4. Механизмы защиты от атак на уязвимости ос.
- •Решение механизмами защиты ксзи:
- •Как сравнить ксзи «Панцирь-к» с иными средствами защиты?
- •82. Альтернативна задача захисту інформації від нсд.
- •83. Робота адміністратора безпеки.
- •84. Інтерфейс настройки сценаріїв автоматичної реакції на стрічку подій.
- •85. Рівнева модель захисту інформації.
- •86. Засоби архівування інформації як програмний засіб захисту даних.
- •87. Програмні засоби захисту інформації.
- •Программные средства защиты информации
- •88. Основні засоби захисту інформації.
- •89. Організаційні засоби захисту інформації.
- •90. Змішані засоби захисту інформації.
- •91. Технічні засоби захисту інформації.
- •Защита телефонных аппаратов и линий связи
- •Блокиратор параллельного телефона
- •Защита информации от утечки по оптическому каналу
- •Адаптер для диктофона
- •92. Захист інформації від несанкціонованого доступу.
- •93. Захист інформації від копіювання та руйнування.
- •94. Існуючі підходи до управління ризиками.
- •95. Оцінка ризиків.
- •96. Кількісна оцінка ризиків.
- •98. Самостійна оцінка рівня зрілості системи управління ризиками в організації.
- •99. Процесна модель управління ризиками.
- •100. Інструментарій для управління ризиками.
- •101. Сутність поняття "інформаційна безпека".
- •Содержание понятия
- •] Стандартизированные определения (для дцтд4-1)
- •Существенные признаки понятия
- •Рекомендации по использованию терминов (Рекомендации Комиссаровой)
- •Объём (реализация) понятия «информационная безопасность»
- •102. Організаційно-технічні і режимні заходи і засоби захисту інформації. Организационно-технические и режимные меры и методы
- •103. Програмно-технічні способи і засоби забезпечення інформаційної безпеки. Засоби та методи захисту інформації
- •104. Організаційний захист об’єктів інформаціїї.
- •105. Цивільно-правова відповідальність за порушення інформаційної безпеки сайтів мережі Інтернет. Гражданско-правовая ответственность за нарушения информационнойбезопасности сайтов сети Интернет
- •106. Історичні аспекти виникнення і розвитку інформаційної безпеки.
- •107. Засоби захисту інформації.
- •108. Апаратні засоби захисту інформації.
- •Технические средства защиты информации
Решение механизмами защиты ксзи:
Для каждого пользователя создается число учетных записей по числу ролей;
Для каждой учетной записи определяются файловые объекты (папки), в которых будет храниться информация, обрабатываемая в рамках реализации роли;
Механизмами разграничения доступа к ресурсам, монтирование которых разрешено к системе (файловые объекты, локальные и разделенные в сети, на жестком диске и на внешних накопителях; сетевые ресурсы, принтеры и т.д.), разграничиваются права доступа между учетными записями, применительно к реализации ролевой модели;
Изолируется возможность обмена информацией между учетными записями различных ролей (в КСЗИ реализуется механизмом разделения между учетными записями файловых объектов, не разделяемых системой и приложениями, механизмом разделения буфера обмена – в ОС Windows буфер обмена принадлежит не учетной записи, а «рабочему столу» - не разделяется системой при многопользовательском режиме, например, при запуске программы по правой кнопке «мыши» под другой учетной записью).
Интерфейс настройки механизма КСЗИ, реализующего разделение между учетными записями файловых объектов, не разделяемых системой и приложениями (любых файловых объектов), приведен на рис.3.
Рис. 3. Интерфейс механизма переназначения путей к каталогам
Данный механизм защиты КСЗИ позволяет разделить любую папку между учетными записями. При этом для каждой учетной записи создается собственная папка, в которую для нее перенаправляются обращения, осуществляемые под данной учетной записью к исходной неразделяемой системой, либо приложением, папке. Исходная же папка становится «виртуальной», к ней невозможно обратиться ни под одной учетной записью.
Без данного механизма защиты невозможно корректно реализовать любую разграничительную политику доступа к ресурсам, а уж тем более ролевую модель компьютерной безопасности.
Замечание. С целью упрощения задачи администрирования средства защиты, в КСЗИ принципиально изменен (по сравнению с реализацией в современных ОС) подход к построению интерфейсов настройки механизмов защиты – права доступа назначаются пользователям, а не присваиваются объектам, минимизировано число атрибутов доступа (многие из которых устанавливаются системой автоматически), исключена сущность «Владения», как таковая и т.д.
Интерфейс настройки механизма КСЗИ, реализующего разграничения прав доступа пользователей (учетных записей) к файловым объектам, представлен на рис.4.
Рис.4. Интерфейс настройки разграничений прав доступа пользователей к объектам файловой системы
Из рис.4 видно, что разграничительная политика формируется назначением прав доступа пользователям (учетным записям). Основу составляет разрешительная разграничительная политика – «Все, что не разрешено – явно не указано, то запрещено» - это единственно корректная реализация разграничительной политики для корпоративных приложений (кстати говоря, реализация которой требуется соответствующим нормативным документом). При этом (см. рис.4) в одном окне интерфейса отображается вся разграничительная политика доступа ко всем объектам файловой системы (в том числе и к объектам, разделенным в сети, и к объектам на внешних накопителях, включая мобильные), заданная для пользователя (иных прав доступа он не имеет, т.к. они не разрешены по умолчанию, в том числе и для вновь создаваемого объекта). Объект, к которому пользователю разрешается какое-либо право доступа, назначается (с использованием обзора) своим полнопутевым именем. Захотите посмотреть разграничительную политику для другого пользователя, выберите его учетную запись, все разрешенные ему права доступа также будут отображены в одном окне интерфейса. Не требуется перебирать объекты, смотреть на их атрибуты – все наглядно и информативно!
Замечание. Как видно из рис.4, такой сложный механизм защиты, как замкнутость программной среды, задается несколькими записями в интерфейсе (пользователюUser1 разрешен запуск программ только из каталогов Windows и Program Files, которые ему запрещено модифицировать – не разрешены для записи).
Для безопасного использования отчуждаемых накопителей (например, Flash-устройств, монтирование которых разрешено к системе), предотвращения раскрытия информации при хищении компьютера или жесткого диска, в КСЗИ используется механизм криптографической защиты файловых объектов (локальных и разделенных в сети, на жестком диске и на внешних накопителях). Реализованные ключевые политики позволяют предотвратить несанкционированное раскрытие похищенной информации, в том числе, и санкционированным пользователем (инсайдером), даже при наличии у последнего ключа шифрования.
Для контроля распечатываемой информации используется механизм теневого копирования информации, отправляемой пользователями на печать.