29.Облік нематеріальних активів.

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами: права користування природними ресурсами; права користування майном; права на комерційні позначення; права на об'єкти промислової власності; авторське право та суміжні з ним права; незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Методологічні засади визначаються Положенням (стандарт) бо 8 «Нематеріальні активи». Планом рахунків для обліку нематеріальних активів передбачено рахунок 12 «Нематеріальні активи» (6 субрахунків). За Дебетом відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю та сума до оцінки таких активів. За Кредитом – вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки.

30.Інвентаризація основних засобів і інших необоротних матеріальних активів.

Інвентаризація – це методичний прийом БО, сутність якого полягає у виявленні та відображенні в обліку господарських засобів та джерел формування, які не знайшли відображення в БО. Мета: забезпечення достовірності даних БО. Інв-я проводиться за місцем надходження об’єктів або матеріально відповідальної особи. Обов’язково – на 1 жовтня (перед складанням річної звітності). Інв-я проводиться за наказом керівника постійно діючою комісією: голова(керівник чи його замісник) та члени комісії (фахівці під-ва). Інв-я проводиться за присутністю матеріально відпов. Особи, яка на бланку засвідчує, що всі цінності оприбутковані (на бланку є розписка). Обов’язкові випадки проведення інв.-ї: перед складанням річної бух.звітності; при зміні матер.відп.особи; при зміні керівника; при встановлені фактів крадіжок, зловживань, псування цінностей, у результаті форс-мажорних обставин; при ліквідації; за розпорядженням судово-слідчих органів; при передачі в оренду; при приватизації. Етапи: 1.формування комісії на основі наказу; 2.вст. факт. залишків майна; 3.звірка наявних цінностей з даними БО; 4.відображення розбіжностей в інв.-му описі; 5.передача опису для прийняття рішень керівнику за результатами інв.-ї. Результати: відсутність розбіжностей, надлишки, нестача.

31.Визнання запасів, завдання обліку запасів.

Запаси – це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної госп.діял-ті; перебувають у процесі вир-ва з метою подальшого продажу продукту вир-ва; утримуються для споживання під час вир-ва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління під-вом. Запаси визнаються активами, якщо: існує ймовірність того, що під-во отримає в майбутньому екон. вигоди, пов’язані з їх використанням; їх вартість може бути достовірна визначена. Призначені рахунки 2 Класу. Запаси є найважливішою частиною активів і мають найбільшу питому вагу у складі витрат під-в різних сфер діяльності. Особливості ВЗ: одноразове використання у процесі вир.циклу; перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції або виконаних робіт.